Дискурс є багатозначним терміном цілої низки гуманітарних наук, предмет яких прямо чи опосередковано передбачає вивчення функціонування мови: лінгвістики, літературознавства, семіотики, соціології, філософії, етнології та антропології. Найбільш чітко виділяються три основні класи вживання терміна “дискурс”, що співвідносяться з різними національними традиціями і внесками конкретних дослідників: 1. Дискурс як лінгвістичний термін уперше було використано в назві статті американського лінгвіста З. Харріса ще у 1952. Вчені цього напряму розглядали дискурс як поняття “мова, текст, діалог”, які вписані в комунікативну ситуацію. 2. Дискурс як об’єкт лінгвістики тісно пов’язаний з французькими структуралістами і постструктуралістами, насамперед, М. Фуко, який вважається родоначальником дискурсного аналізу. Фуко М. і його однодумці вказували на відсутність чіткого визначення поняття “дискурс” і підкреслювали існування безлічі відмінностей в його інтерпретації 3. Термін “дискурс”, як він розуміється в сучасній лінгвістиці, близький за змістом до поняття “текст”, однак підкреслює динамічний характер мовного спілкування. Руберт І. вважає, що існує три основних підходи до вирішення термінологічної проблеми “текст – дискурс”:
1) ототожнення обох понять;
2) повне їх розмежування по параметру “статика об’єкта” (текст) / “динаміка комунікації” (дискурс); 3) включення тексту в поняття дискурсу. Андреева В. також говорить про існування трьох, але інших варіантів інтерпретації характеру взаємовідносин понять “текст” і “дискурс”: а) текст – спосіб передачі інформації, дискурс – генератор сенсу; б) дискурс – спосіб передачі інформації, текст – генератор сенсу; в) дискурс – текст у розвитку Дискурс називають "зануреним в життя" текстом, що вивчається разом з тими "формами життя", які формують його: інтерв'ю, репортажі, наукові теорії, соціальні події, конференції, бесіди з друзями тощо. О. Шейгал виокремлює такі варіанти співвіднесеності понять текст і дискурс: 1) текст розглядається як «словесний запис», а дискурс – як мова живого спілкування; 2) дискурс постає як явище діяльнісне, процесуальне, пов'язане з мовленнєвим творенням, а текст – як готовий продукт, результат мовної творчості, що має завершену форму; 3) дискурс і текст пов'язані співвідношенням реалізації: дискурс розуміється як мовленнєва подія, у ході якої твориться текст як ментальний конструкт; 4) дискурс асоціюється тільки з усним мовленням, а текст – з його письмовою формою; 5) термін «дискурс» виступає родовим поняттям відносно понять «мовлення» й «текст»; дискурс об'єднує всі параметри, притаманні і мовленню, і тексту. Таким чином, дискурс розуміємо як когнітивний процес, пов'язаний із реальним процесом мовлення, створенням мовленнєвого акту, а текст визначаємо як комунікативну систему, структуру, модель, продукт мовленнєвої діяльності, роль автора й адресата в якій є значущою. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!