■ 25.10.1825 – 03.06.1899 ■ Йоганн Штраус народився у Відні. Його батько, родоначальник династії, теж Йоганн Штраус – не менш відомий композитор, віртуозний скрипаль, який теж складав вальси ■ Сини пішли по його стопах, музика стала сенсом їх життя, незважаючи на те, що Штраус- старший не бажав для синів музичної кар’єри, забороняв їм складати музику і вчитися грати на скрипці. За іронією долі, всі троє його синів від Анни Штрайм стали композиторами, незважаючи на його шалений опір. У Йоганні-молодшому батько бачив банкіра, в Йозефі – офіцера. Так, маленький Йоганн потай від батька, який часто гастролював за кордоном, брав його скрипку і самостійно вчився на ній грати. Захоплення сина підтримувала матір ■ Виконавши волю батька: поступивши в Вище комерційне училище і підробляючи рахівником, Йоганн не припиняв навчатися музиці. Щоб впливовий батько не зміг перешкодити кар’єрі сина, Анна подала на розлучення – на той час у Штрауса-старшого вже кілька років була друга сім’я. Штраус-старший у відповідь позбавив дітей від Анни спадщини. ■ Перший виступ Йоганна Штрауса з власним оркестром відбувся 15 жовтня 1844 року. Композитору було 19 років. Сенсація була величезною, і в танцювальному залі, де грав оркестр молодого Штрауса, як зауважує сучасник, – «отримати місце за столиком було важче, ніж депутатське місце в англійському парламенті». Після концерту газети зарясніли захопленими відгуками. Критики писали: «Доброї ночі, Ланнер, доброго вечора, Штраус-батько, доброго ранку, Штраус-син!». ■ Батько і син не збіглися і в прийнятті революційних віянь 1840-х років. Старший встав на сторону Габсбургів. Молодший написав «Марш повсталих», який отримав в народі назву «Віденської Марсельєзи». Після придушення повстання Йоганн-син потрапив під суд, але і до батька публіка охолола. ■ Гастролюючи по Європі зі своїми творами, Штраус стає настільки популярним, що підключає до концертної діяльності обох своїх братів, Йозефа і Едуарда. Старший брат вважав молодших такими ж талановитими, а себе просто популярним. Дуже скоро слава композитора і диригента вийшла за межі рідної Австрії. Далі були тріумфальні гастролі по Німеччині, Румунії, Польщі, Чехії, Росії. ■ В Австрії молодий композитор отримує всі придворні повноваження свого батька. З 1856 року він – постійний гість в Росії. Стають традиційними його літні виступи на Павлівському вокзалі. ■ Безпосередньо для придворних балів музикантом створені перлини колекції. У найдовшому вальсі «Казки віденського лісу» ясно звучать фольклорні мотиви. Вальс «На прекрасному блакитному Дунаї», або «Голубий Дунай», який вперше прозвучав на Всесвітній виставці в Парижі, вважають неофіційним гімном Австрії. ■ Йоганн Штраус I (1804-1849 рр), також відомий як Штраус- старший або Штраус-батько, став родоначальником музичної династії мимоволі, всупереч своїм прагненням і попри всі намагання запобігти успіху власних дітей. ■ У 1819 році Штраус починає грати у квартеті, що супроводжував приватні вечірки і танцювальні вечори, де знайомиться з Йозефом Ланером, з яким тісно співпрацює, але стрімко стає йому серйозним конкурентом, у 20-річному віці відчувши потребу і сили заснувати власний танцювальний оркестр. Створений у 1825-му році, оркестр з 14-ти музикантів вже наступного року на карнавалі мав шалений успіх, а написані Йоганном для свого оркестру вальси принесли йому неабияку популярність. ■ Популярність цього композитора в середині 19-го століття була неймовірною. Його музичні твори підкорили не тільки віденську публіку з її вишуканим смаком, а й стали надбанням усього світу. Йоганн Батист Штраус був першим, хто явив світу танцювальну музику: до Штрауса як мистецтво її не сприймали. У спадку маестро налічується 251 твір, з них – 152 вальси.