ДЕМОКРІТ

Підготував здобувач вищої освіти 819-і групи

Розумейко Назар
 Античність

Античності не приділялося великої уваги. Оскільки повноцінними людьми вважалися дорослі,

античне виховання виходило з образу дорослої людини, без урахування психологічних
особливостей дітей. Найважливішими засобами виховання була демонстрація зразка і
особистий приклад.
Для виховання в юнацькому віці дуже важливі були особисті відносини вчителя і учня, які
нерідко мали характер відносин майстер-учень, стажер (відомий приклад - Сократ-Платон).
Безпосереднє виховне значення мало навчання граматиці і риториці, що сприяло літературної
освіти.
Основні ідеї та вчення про людину є відправною точкою або фундаментальними знаннями,
завдяки яким сучасний вчений-дослідник розширює колишні знання, будує своє бачення
проблеми людини. Немає сумніву в тому, що роздуми про людину з давніх-давен цікавили
мислителів.
 Демокріт

В Античному світі людина представлялась в єдності з природою і з усім світом. Демокріт був
першим філософом античного світу, який займався питаннями виховання. Під вихованням він мав
на увазі «володіння мудрістю», яке включає в себе три моменти: «добре мислити», «добре
говорити», «добре надходити».
Виходячи зі своїх філософсько-педагогічних поглядів, Демокріт вважав, що природа так само, як
виховання і навчання, безпосередньо створює і формує людину. Філософ продовжує свою
думку: «Природа і вчення подібні. А саме, вчення з дотриманням певної міри часу робить
людину, і так само природа робить людину в певний термін »
Згідно Демокріту, за допомогою виховання досягається доброчесна поведінка. При цьому основну
роль грає переконання, а не примус. Можливості впливу на формування людської натури пов'язані,
на думку Демокрита, з тим, що людина за своєю природою відчуває здатність соромитися. Саме в
процесі навчання, дізнаючись, як багато він не знає, людина починає цього соромитися і відчуває
потребу вчитися. Таким чином, навчання і виховання, по Демокріту, - необхідні елементи
становлення людини.
Демокріт розглядав навчання як вельми трудомістку роботу для дітей і тому вдавався до
примусу щодо учнів в процесі навчання. Він вважав, що «якби діти не були змушені до праці, то
вони не навчилися б ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільш зміцнює чеснота, -
сором.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!