Мексика

«МЕКСИКАНСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ
ДИВО»
ПЕРЕДУМОВИ
ЕКОНОМІЧНОГО
ЗРОСТАННЯ
МЕКСИКИ
ЛАСАРО КАРДЕНАС
(1934-1940)
 ДЕНАЦІОНАЛІЗУВАВ ВЕЛИКІ
МАЄТКИ І ПЕРЕДАВ СЕЛЯНАМ
16,2 МЛН ГА ЗЕМЕЛЬ (ЛІКВІДАЦІЯ
ЛАТИФУНДІЙ);

 1938 Р. — РЕКОРДНА
НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВЛАСНОСТІ
ІНОЗЕМНИХ НАФТОВИХ
КОМПАНІЙ, ЇХ ПЕРЕДАЧА
ПІДПРИЄМСТВУ ДЕРЖАВНОЇ
КОМПАНІЇ «ПЕМЕКС». 

 НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО
СВОЇМ УКАЗОМ ВІН НАДАВ УРЯДУ
МЕКСИКИ МОНОПОЛІЮ НА РОЗВІДКУ,
ВИДОБУТОК І ПЕРЕРОБКУ НАФТИ І
ПРИРОДНОГО ГАЗУ, ТАК САМО ЯК І НА
ДИСТРИБУЦІЮ НАФТОПРОДУКТІВ.

НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПОЗБАВИЛА КРАЇНУ

ВІД ІНОЗЕМНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ В ЦІЙ
ЩО ІЩЕ?

ПРОВЕДЕННЯ ОСВІТНЬОЇ
РЕФОРМИ
ОСВІТНЯ РЕФОРМА ВІДІГРАЛА НЕ МЕНШ
ВАЖЛИВУ РОЛЬ У СТВОРЕННІ ЗАСАД
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ МЕКСИКИ. УРЯД
ЗРОБИВ АКЦЕНТ НА РОЗШИРЕННІ ДОСТУПУ
ДО ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ, В РЕЗУЛЬТАТІ ЧОГО
З 1920-Х ПО 1940-ВІ РР. КІЛЬКІСТЬ ЖИТЕЛІВ
КРАЇНИ, ЩО ЗМОГЛИ ЇЇ ОТРИМАТИ, ЗРОСЛА
УТРИЧІ.
ЯК ПОЧАТОК
ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ ВПЛИНУВ
НА ЕКОНОМІКУ
МЕКСИКА ОТРИМАЛА ПРИБУТОК ВІД ЕКСПОРТУ
МАТЕРІАЛІВ І СИРОВИНИ, НЕОБХІДНИХ У
ВІЙСЬКОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ США, ЩО ДОЗВОЛИЛО
ПОПОВНИТИ ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ КРАЇНИ.
КОШТИ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ ПОГАШЕННЯ
ЗАБОРГОВАНОСТІ МЕКСИКИ, ПОЧАТКУ ВЕЛИКИХ
ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ.

У 1942 Р. У США БУЛА ПРИЙНЯТА ПРОГРАМА БРАСЕРО,

ЯКА СПРЯМОВУВАЛАСЬ
НА ЗАЛУЧЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ (ЧЕРЕЗ ПРИЗОВ ДО
АРМІЇ КРАЇНА ВІДЧУВАЛА КАТАСТРОФІЧНУ НЕСТАЧУ
РОБОЧИХ РУК У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ),
 АВІЛА КАМАЧО
(1940-1946)
 СКОРИСТАВСЯ ПОТРЕБОЮ
СИРОВИНИ ТА НАФТИ В США ДЛЯ
ПЕРЕГОВОРІВ ПРО УГОДИ, США
НАДАЛИ МЕКСИЦІ ФІНАНСОВУ
ДОПОМОГУ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНОЇ СИСТЕМИ І
БУДІВНИЦТВА ПАНАМЕРИКАНСЬКОГО
ШОСЕ, МЕКСИКАНСЬКИЙ ЗОВНІШНІЙ
БОРГ БУВ СКОРОЧЕНИЙ;

 ДОСЯГ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ З БІЗНЕС-

ЕЛІТОЮ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІКИ, ЗБЕРІГ ЗАМОРОЖЕНІ
ЦІНИ НА ПРОДУКЦІЮ В ОБМІН НА
 АЛЕМАН ВАЛЬДЕ

АВІЛА КАМАЧО
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МЕКСИКИ З
1940 ПО 1956 РІК:

 ДИНАМІЗМ ПЕРВИННОГО СЕКТОРУ;

 МОДЕЛЬ «ЗРОСТАННЯ БЕЗ
РОЗВИТКУ»(ЗБІЛЬШЕННЯ К-СТІ
ПРОМИСЛОВИХ КОМПАНІЙ БЕЗ
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ;
 КОНСОЛІДАЦІЯ (ОБ’ЄДНАННЯ)
 ПОЛІТИКА ІМПОРТОЗАМІННОЇ
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ
ПОЧАТОК: СТРАТЕГІЯ:
1941 Р. — ЗАКОН «ПРО  ЗАОХОЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ
ВИРОБНИЧІ ГАЛУЗІ» ПРИВАТНИХ КАПІТАЛО-
(АВІЛА КАМАЧО). ВКЛАДЕНЬ, ЗАХИСТ ЇХ ВІД
1946 Р. — ЗАКОН «ПРО РОЗВИТОК ІНОЗЕМНИХ КОНКУРЕНТІВ;
НОВИХ І НЕОБХІДНИХ ГАЛУЗЕЙ»  РОЗШИРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
ГАЛУЗІ:
(АЛЕМАН ВАЛЬДЕС). СЕКТОРА В ПРОМИСЛОВОСТІ
ШЛЯХОМ НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ
 ХІМІЧНА, НАФТОХІМІЧНА
ОКРЕМИХ ПІДПРИЄМСТВ І
ПРОМИСЛОВОСТІ;
ГАЛУЗЕЙ, БУДІВНИЦТВА
 ВИРОБНИЦТВО ГУМИ,
ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ;
ПЛАСТМАС, МИЛА,
 ЗБІЛЬШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ,
ФІНАНСУВАННЯ І
 ПОЛІТИКА ІМПОРТОЗАМІННОЇ
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ
 РОЗВИТОК НИЗКИ ГАЛУЗЕЙ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ, ОСОБЛИВО
ВИРОБНИЦТВА
РЕЗУЛЬ ТАКИХ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ,
ЯК ОДЯГ,

ТАТИ: НЕВЕЛИКА ПОБУТОВА

ТЕХНІКА І ТД.;

 РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО
БІЗНЕСУ;
РУЇС КОРТІНЕС
(1952-1958)
 ЗРОСТАННЯ ЦІН НА
ПРОДОВОЛЬСТВО, СИЛЬНЕ
ЗРОСТАННЯ ІНФЛЯЦІЇ.

 ЗМІНА ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ,

ПРИЙНЯТТЯ СИСТЕМИ
СТАБІЛІЗУЮЧОГО РОЗВИТКУ, ЯКА
ЗБЕРІГАЛАСЯ ДО
1970-Х РОКІВ.

 ЗНЕЦІНЕННЯ ВАЛЮТИ, ПОКИ ЇЇ

ВАРТІСТЬ НЕ ДОСЯГЛА 12,50 ПЕСО
ЗА ДОЛАР ЗБІЛЬШЕННЯ
ЕКСПОРТУ ТА ПОДАЛЬШЕ
ЛОПЕС МАТЕОС
(1958-1964)
 ДЕРЖАВА ПРОДОВЖУВАЛА
НАДАВАТИ ФІНАНСОВУ
ПІДТРИМКУ КОМПАНІЯМ, ЯК
НАЦІОНАЛЬНИМ, ТАК І
ІНОЗЕМНИМ, ЯКІ ІНВЕСТУВАЛИ В
КРАЇНУ.

 ПРОВОДИВ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ;

 ЗА ЧАС ЙОГО ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО

ТЕРМІНУ БОРГ ЗБІЛЬШИВСЯ, А
ДІАС ОРДАС
(1964-1970)
 ФІНАНСОВІ ПРОБЛЕМИ
СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ,
ПАДІННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ;

 ВТРАТА НАСЕЛЕННЯ СІЛЬСЬКИМИ

РАЙОНАМИ В РЕЗУЛЬТАТІ
УРБАНІЗАЦІЇ ПАДІННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЦТВА;

 ПІДТРИМАННЯ УРЯДОМ
ВИРОБНИЧОЇ ТА
ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ;
ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЯ
ЗАБОРГОВАНІСТЬ?
ДЛЯ ПІДТРИМКИ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ
ДОСИТЬ ЧАСТО БУЛИ НИЗЬКОРЕНТАБЕЛЬНИМИ, А
ТАКОЖ АМБІТНИХ ПРОЕКТІВ СОЦІАЛЬНОГО ТА
ІМІДЖЕВОГО ХАРАКТЕРУ УРЯД БУВ ЗМУШЕНИЙ
ВДАТИСЬ ДО ЗОВНІШНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ. ОДНІЄЮ З
УМОВ ШВИДКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
МЕКСИКИ СТАЛО ПРИВЕРНЕННЯ ІНОЗЕМНОГО
КАПІТАЛУ, ПЕРШ ЗА ВСЕ, АМЕРИКАНСЬКОГО.

ПРОТЯГОМ 1960-1980-Х РР. ЦЯ ПОЛІТИКА ЗАЗНАЛА

СУТТЄВИХ ЗМІН. У 1960-Х РР. УРЯДОВІ КОЛА
ДОТРИМУВАЛИСЯ ДУМКИ, ЩО КРАЩЕ ВДАВАТИСЯ ДО
ЗОВНІШНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ, НІЖ СТВОРЮВАТИ УМОВИ
ДЛЯ ПРИВЕРНЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ
 ПЕРЕВАГИ
 ВИДІЛЕННЯ ВЕЛИКИХ СУМ НА
ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ У СФЕРІ
ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ (ГАЛУЗІ
ОСВІТИ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ);
 МЕКСИКАНСЬКЕ ДИВО
ПРИНЕСЛО КРАЇНІ ПОЛІТИЧНУ
СТАБІЛЬНІСТЬ, ПРИНАЙМНІ ДО
КІНЦЯ 1960-Х РР. ПРОФСПІЛКИ
БУЛИ ЗАДОВОЛЕНІ
ЗАТВЕРДЖЕНИМИ ЗАХОДАМИ, А
ОТЖЕ, КОНФЛІКТ ЗМЕНШИВСЯ.
 ПІДТРИМАННЯ НОВОГО
БІЗНЕСУ;
НЕДОЛІКИ
 ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКА ТА
ІНТЕРВЕНЦІЙНА ПОЛІТИКА, ЯКА
НЕ ПРИДІЛЯЛА УВАГИ ЗОВНІШНІЙ
ТОРГІВЛІ;
 ЗМЕНШЕННЯ ЕКСПОРТУ, З ЯКИМ
МАЙЖЕ НЕ НАДХОДИЛА
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА;
 НЕРІВНОМІРНИЙ РОЗВИТОК
ПРОМИСЛОВИХ СЕКТОРІВ;
 ВІДСУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ У НОВІ
ТЕХНОЛОГІЇ.
У 1970 Р. МЕКСИКА ПЕРЕЖИВАЛА ДУЖЕ СЕРЙОЗНУ
ЕКОНОМІЧНУ СИТУАЦІЮ: НАКОПИЧЕНИЙ БОРГ
СПРИЧИНИВ ВЕЛИКУ КРИЗУ, ПОСИЛЕНУ
ЗРОСТАННЯМ ЦІНИ НА ДОЛАР. ПОЛІТИЧНА ТА
СОЦІАЛЬНА СИТУАЦІЯ ТАКОЖ НЕ СТАВАЛА КРАЩОЮ
З ПОЯВОЮ ПАРТИЗАНСЬКИХ РУХІВ ТА ЗНАЧНИМ
ЗБІЛЬШЕННЯМ РІВНЯ БІДНОСТІ НАСЕЛЕННЯ.

ВОСЕНИ 1976 Р. НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ КРАЇНИ ЛОПЕС

ПОРТІЛЬО ВПЕРШЕ ЗА 22 РОКИ ЗМУШЕНИЙ БУВ
ЗНЕЦІНИТИ ПЕСО НА 45%. КРАЇНА ПОЧАЛА
НЕВПИННО СКОЧУВАТИСЯ
В ЕКОНОМІЧНУ ПРІРВУ. І ЛИШЕ СВІТОВА