Жіночий костюм часів

Італійського
Ренесансу
 Естетичний ідеал раннього
Відродження: (Флоренція, XV ст.)

дівчина-підліток,
струнка, з тонкою талією,
довгими ногами, довгою
шиєю, з високим лобом
та округлим обличчям.
 Естетичний ідеал високого
Відродження: (Венеція, XVІ ст.)

сильна, квітуча жінка

з гарно розвинутими
формами, в
зовнішньому образі
жінки гармонія
духовної та фізичної
краси.
Основні види жіночого одягу
італійського Відродження
- нижня сукня – нижній одяг з довгими
вузькими рукавами;
- верхня сукня – з відрізним по талії вузьким
ліфом з шнурівкою та глибоким декольте:
спереду квадратне, ззаду – трикутне, спідниця
довга та широка;
- гамурра – м’яке плаття з легкої тканини,
підперезане на античний манер під грудьми;
- сімара – одяг без рукавів з
незшитими бічними швами,
спереду розрізане до низу;
- кольори – живописні,
яскраві, а з XVI cт. модними
вважають темні кольори;
з XVI cт. спідниці суконь
більш пишні, рукава широкі
біля плеча і звужені донизу;
з XVI cт. декольте суконь
розширюється та
поглиблюється.
Жіночий костюм епохи Раннього
Відродження (XV ст.)
Італійський жіночий костюм епохи
Раннього Відродження (XV ст.)
Італійський жіночий костюм епохи
Високого Відродження (XVI ст.)
Італійський жіночий костюм епохи
Високого Відродження (XVI ст.)
 Венеціанські маски
1. Баутта – головна і улюблена маска, що стала символом
Венеції;
2. Моретта (смуглянка, німа служниця) – найбільш загадкова і
романтична маска;

1 2
 3. Лікар чуми – одна із найдивніших і найбільш пізнаваних
венеціанських масок, її придумав французький лікар Шарль де
Лорме для захисту від бактерій під час епідемії чуми;

4. Венеціанська дама – найбільш

елегантна та вишукана маска, що
зображає венеціанську красуню;
5. Вольто (громадянин)– найбільш
нейтральна маска, що копіює обличчя
людини.

3 5
Загальна характеристика італійського
костюма епохи Відродження
- одяг підкреслював природні пропорції фігури людини
та фізичну довершеності тіла;
- костюм стає набагато зручнішим в користуванні, з нього
видаляються усі деталі, що підкреслюють зневагу до
фізичної праці: надмірно затягнута талія, занадто довгі
шлейфи, довгі звисаючі рукава, видовжені носки взуття,
безліч дзвіночків і бубонців;
 - часткове оголення тіла набуло право на існування;
- ознакою чоловічої краси були широкі плечі, тонка талія, стрункі ноги;
- ідеал жіночої краси – зріла жіночість з чітко виявленими ознаками
статі, тому жіночий костюм епохи Відродження підкреслював пишний
бюст, шию, довгі ноги з міцними литками. Будь-яка витонченість та
тендітність, характерні для готичного костюму, виключалась;
- характерним є живописне поєднання в одязі яскравих, контрастних
кольорів (червоні, блакитні, золотисті, зелені). З XVI cт. в моду входять
темні кольори;
- соціальна диференціація костюма помітно проявлялась лише у
якісних відмінностях матеріалів та кількості прикрас, ніж у видах
одягу.
Дякую за увагу!

Матеріали використано з джерел Інтернету

http://theevolutionoffashiontrends.blogspot.com/p/blog-page_22.html