Вигук

як особлива частина мови

Вигук – це незмінна частина мови,
яка не належить ні до самостійних, ні
до службових і виражає почуття,
емоції, спонукання до дії,
наслідування звукам, проте не
називає їх.

Ой, гов, бр-р-р, Прощавайте! Кап-кап, ціп-ціп

 Групи вигуків та
Що виражають Приклади
близьких слів
емоційні почуття й пережи­ ой, ай, о, ух, ох, іч,
вання ого
волевиявлення оклик звертання гей, агов, геть, марш
спонукання наказ ціп-ціп, киш тпру

етикетні слова привітання, по­ доброго дня, на

бажання, подяку, здоров’я, дякую, пере­
прохання, прощання прошую, їй-богу,
божбу слово честі, будь
ласка

звуконаслідувальні голоси тварин, звуки ку-ку, ха-ха, дзень,

слова природи брязь, ж‑ж‑ж
Вправа. Згрупуйте наведені вигуки за
розрядами.

Ох, ой леле, цить, будь ласка, кукуріку, до

побачення, ку-ку, гайда, овва, му-у-у, добридень,
алло, от тобі й на, годі, тьху, на добраніч, ня-а-ав,
цур йому, анумо, гав-гав, вибачте, дзень, гей, геть,
слава Богу, помагайбі, брязь, їй-богу.
Вправа. Знайдіть у кожному рядку «зайвий»
вигук

 Ой! Ах! Дякую! Ух! Ого!

 На добраніч! Будь ласка! Ну! Перепрошую!
 Геть! Добридень! Киць-киць! Киш!
 Запам'ятай!
Іноді вигуки можуть виступати членами речення

 Раптом двері скрип!

 Голосне «Ура!» пронеслося над стадіоном.
 Він був радий почути її «Привіт!».

У таких випадках вигуки у реченнях розділовими

знаками не відокремлюються.
Вправа. Вкажіть, яку синтаксичну роль
виконує вигук у наведених реченнях.

 “Ай”  казати не поспішай.
 В роботі  він “ох”, а от їсть за трьох.
 Нащо вороні великі хороми, знай, ворона, своє “кра”.
 Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі – над колискою
хай лине материнське ніжне “люлі”.
 З-поза хмар, з блакитних неба вікон пада журавлине “кру”
сумне...
 Невеселим “курли” шлю до тебе прощальний привіт.
 Той ухо прихилив, а кум – шу-шу-шу-шу…
 Правопис вигуків

 Вигуки, які повторюємо або

вимовляємо протяжно, пишемо через
дефіс: ой-ой-ой, ж-ж-ж, го-ов, ня-а-ав,
ого-го, ох-хо-хо, о-ох, му-у-у.
 Через дефіс пишемо й вигуки їй-богу,
їй-бо, їй-право.
Вправа. Перепишіть речення, знімаючи
риску.

 Чув тільки, як за стінами падали, зривались і падали в

м’яку землю яблука «Гуп/гуп/гуп…»
 «Трінь/трінь!» – почулося в цей час і забриніло, відбилося
від ташанських плес, злякалося, затанцювало, заграло, як
музика.
 Сонця нема ще, ще сходило. А по степу в хлібах:
«шарх/шарх!»
 І раптом тишу розірвало голосне «Ку/ку/рі/ку!»
 Мовчу я, а в самого серце тільки «стук/стук/стук,
стук/стук/стук»
 Розділові знаки при вигуках
 Після вигуків, які стоять на початку речення, ставимо кому, а при окличній
інтонації - знак оклику: О, розмотай шляхи мені богине!
 У середині речення вигуки відокремлюємо з обох боків комами або,
якщо при них є знак оклику, - тире: Сійте зерно - гей! - добірне в
нерозмежовані лани

Не відокремлюємо вигуки:
 на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником,
після якого йде звертання: Ой ти, дівчино, з горіха зерня...
 якщо вони виступають у ролі членів речення: А серце тьох-тьох.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
 Слова ой, ну, ах та інші, ужиті для підсилення, комою не відокремлюємо:
Ой летіла гуска додому-та впала, як грудка, додолу.
 О, ой коли вони зв’язані з дальшим звертанням, комою не
відокремлюємо: О мово рідна!
Вправа. Перепишіть речення, розставивши
пропущені розділові знаки.
 О чого це ти такий сердитий?
 Тю як це він не примітив такої гарної дівчини.
 Заграй, мій милесенький, а оці маленькі послухають. Ну
ж заграй.
 Валю, чуєш агов я живий.
 Агей Іване чи не страшно тобі під землею?