Professional Documents
Culture Documents
Вигук
Вигук
“Ай” казати не поспішай.
В роботі він “ох”, а от їсть за трьох.
Нащо вороні великі хороми, знай, ворона, своє “кра”.
Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі – над колискою
хай лине материнське ніжне “люлі”.
З-поза хмар, з блакитних неба вікон пада журавлине “кру”
сумне...
Невеселим “курли” шлю до тебе прощальний привіт.
Той ухо прихилив, а кум – шу-шу-шу-шу…
Правопис вигуків
Не відокремлюємо вигуки:
на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником,
після якого йде звертання: Ой ти, дівчино, з горіха зерня...
якщо вони виступають у ролі членів речення: А серце тьох-тьох.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Слова ой, ну, ах та інші, ужиті для підсилення, комою не відокремлюємо:
Ой летіла гуска додому-та впала, як грудка, додолу.
О, ой коли вони зв’язані з дальшим звертанням, комою не
відокремлюємо: О мово рідна!
Вправа. Перепишіть речення, розставивши
пропущені розділові знаки.
О чого це ти такий сердитий?
Тю як це він не примітив такої гарної дівчини.
Заграй, мій милесенький, а оці маленькі послухають. Ну
ж заграй.
Валю, чуєш агов я живий.
Агей Іване чи не страшно тобі під землею?