Гемоторакс

 Гемоторакс– накопичення крові в плевральній

порожнині внаслідок пошкодження кровоносних
судин грудної стінки (міжреберних,
діафрагмових, легеневих)
 Класифікація
 - За поширеністю: а) односторонній; б) двосторонній;
 Залежно від кількості крові у плевральній порожнині (за даними
рентгенологічного дослідження та перкусії) :
 малий – рівень рідини не досягає кута лопатки,
 середній – рівень рідини проектується на кут лопатки
 великий – вся плевральна порожнина заповнена кров'ю.
 - За тривалістю кровотечі: а) з кровотечею, яка триває; б) із зупиненою
кровотечею;
 - За наявністю згортків у плевральній порожнині: а) згорнутий; б) незгорнутий;
 - При наявності інфекційних ускладнень: а) неінфікований; б) інфікований
(нагноєння)
 У дітей ступінь гемотораксу доцільно визначати за
кількістю крові, що міститься у плевральній
порожнині, у співвідношенні до маси тіла дитини.
При малому гемотораксі об'єм крові у плевральні
порожнині не перевищує 0,25% маси тіла, при
середньому – 0,5%, при великому – більше ніж 1%

Об'єм кровотечі коливається від мінімального до

масивного. Масивний гемоторакс найчастіше
визначається як швидке накопичення ≥ 1000 мл
крові. 
 Причини гемоторакса

Етіологічно haemothorax підрозділяється на такі типи:

 травматичний (виникає внаслідок проникаючих
ушкоджень або після закритої травми грудей);
 патологічний (розвивається в результаті різних
внутрішніх патологій);
 ятрогенний (з'являється як наслідок після оперативного
втручання, плевральної пункції, введення катетера в
центральні венозні судини та ін.).
Торокальний травми, які супроводжуються
гемотораксом, виникають при:

 дорожньо-транспортних пригодах,
 вогнепальних і ножових пораненнях
грудної клітки,
 а також переломах ребер і падіння з
висоти.
 Клінічні симптоми
 утруднене дихання,
 блідність або посиніння шкірних покривів,
 хриплі звуки при вдиху
 зниження АТ,
 зниження рівня гемотокриту,
 зниження гемоглобіну,
 зниження кількості еритроцитів,
 тахікардія,
 зниження центрального венозного тиску,
 На оглядовій рентгенограмі в вертикальному положенні
визначається горизонтальний рівень рідини.
 Пацієнти з масивним об'ємом крововиливу часто
мають задишку, а також зниження дихальних шумів
та притуплення перкуторного звуку (їх часто важко
оцінити під час початкової оцінки пацієнтів із
множинними травмами). У пацієнтів з менш
масивним гемотораксом зміни можуть бути
непомітними.
 Діагностика
 Рентгенографія органів грудної клітки
гемоторакса
 УЗД,
 КТ,
 плевральна пункція
 дренування плевральної порожнини.
 бронхоскопіческое дослідження з одночасною біопсією;
 цитологія мокроти;
 проведення торакоцентеза з пробами Петрова або
Рівілуа-Грегуара
 проба Петрова допомагає виявити погіршення прозорості в узятій
крові, що може говорити про наявність інфекції;
 проба Рівілуа-Грегуара дозволяє виявити ознаки згортання
вилученої крові.
 Лікування гемотораксу
 При наданні допомоги дітям важливим моментом є швидке
забезпечення венозного доступу, необхідно забезпечити
внутрішньовенне введення розчинів та кровозамінників
починаючи з місця пригоди і транспортування, так як
швидке відкачування крові в порожнину плеври часто призводить
до зменшення об'єму циркулюючої крові і навіть до зупинки
серцевої діяльності.
 Пацієнтам з ознаками гіповолемії (як-от тахікардія, гіпотензія) в/в
вводять кристалоїди та іноді виконують переливання крові.
 Якщо стан пацієнта стабільний, то місцеве лікування можна
обмежити пункцією або дренуванням плевральної порожнини.
Якщо отримана при пункції плевральної порожнини кров не
згортається — це означає, що кровотеча зупинилася, якщо
згортається — кровотеча триває (проба Грегуара).
 Пункція плевральної порожнини при гемотораксі проводиться в VI–
VII міжребер’ї по середній або задній пахвовій лінії по верхньому
краю ребра.
 При необхідності дренування плевральної порожнини (великий
гемоторакс) дренажна трубка встановлюється через ці ж місця
грудної клітки.
Показання для термінової операції:
 Триваюча інтенсивна внутрішньоплевральна кровотеча,
 ознаки ушкодження магістральних судин і великих бронхів.

Обсяг оперативного втручання може коливатися від

ушивання рани легені до пульмонектомії, але завжди
слід прагнути до виконання органозберігаючих
операцій. Важливим моментом оперативного втручання
при травмі грудної клітки є ревізія інших органів
(серце, діафрагма, великі судини), які часто
супроводжують травму легенів або самі є причиною
гемотораксу.
Дякую за увагу !!!