Промислова

революція XVIII-
XIX ст.

Громека Катерина МАР

Промисло́ ва (індустріальна) револю́ція або промисло́ вий
переворо́ т — перехід від ручного, ремісничо-
мануфактурного й доморобного до великого машинного
фабрично-заводського виробництва, який розпочався в
Англії в другій половині XVIII ст. й упродовж XIX ст.
поширився на інші країни Європи, США, Японію.
Важливою складовою промислової революції було
впровадження у виробництво та транспорт робочих
машин і механізмів, які замінили ручну працю людей ;
створення самостій ної машинобудівної галузі.
Промислова революція знаменує важливий поворотний
момент в історії, вона деякою мірою мала вплив май же
на кожен аспект повсякденного життя.
Зокрема, середній рівень доходів населення почав
проявляти безпрецедентне постій не зростання. Протягом
двох століть після 1800 року, середньо-світовий дохід на
душу населення збільшився у понад десять разів, у той час
як населення світу зросло у понад шість разів. За словами
лауреата Нобелівської премії Роберта Лукаса, «вперше в
історії рівень життя простих людей почав проявляти стій ке
зростання … Нічого, що хоч віддалено нагадує цю
економічну поведінку не траплялося раніше». У Англії, де
промислова революція розпочалася, у другій половині XVIII
ст. традицій на аграрна економіка була заміщена економікою,
у якій стало домінувати виробництво машин і механічне
виробництво, що стало можливим після винаходу парового
двигуна.
Інновації
Єдиний збережений зразок прядильної машини, збудованої
винахідником Семюелем Кромптоном
Початок промислової революції тісно пов'язаний з кількома
нововведеннями, впровадженими у другій половині XVIII століття:

• Текстиль — прядіння бавовни, використовуючи

автоматичні прядки авторства Річарда Аркрай та
(прядильна рама), Джей мса Гаргрівса (прядка «Дженні»), і
Семюела Кромптона (Spinning Mule — прядильний мул,
поєднання двох попередніх). Він був запатентований 1769
року. Після закінчення 1783 року дії патенту швидко
повстали численні бавовняні фабрики. Аналогічна
технологія була застосована згодом до прядіння камвольної
пряжі для різних тканин і льону для білизни.
• Парова машина — покращений паровий двигун
винай дений Джей мсом Ваттом і запатентований 1775
року. Спочатку головним чином використовувався як
привід насосів, що відкачували воду з шахт, а з 1780-х
років застосовувався для руху інших типів машин. Це
призвело до швидкого розвитку ефективних
механізованих фабрик у немислимих раніше масштабах та
у місцях, де гідроенергія була недоступною. Вперше в
історії для вироблення енергії люди не мусили
покладатися на м'язи людей чи тварин, силу вітру чи
води. Паровий двигун використовувався для викачування
води з шахт, підняття вугілля на поверхню, для
нагнітання повітря у залізоплавильні печі, при
подрібненні глини для кераміки, для живлення нових
підприємств у різних галузях.
• Виробництво чавуну — у чорній металургії
використання коксу поширилося на всі стадії
виплавки чавуну (замінивши деревне
вугілля). Цього було досягнуто набагато
раніше для свинцю та міді, а також у
виробництві переробного чавуну в доменних
печах , але другий етап у виробництві
сортового прокату залежав від використання
литва і штампування (патент для яких
закінчився 1786 року) або пудлінгування
(патент Генрі Корта в 1783 і 1784 роках
Металургія
Розвиток металургії під час промислової революції
Збільшення числа машин викликало підвищену потребу в металі, що
спричинило розвиток металургії. Головним досягненням цієї епохи в
металургії була заміна деревного вугілля, що використовувався
середньовічними ковалями, на кам'яновугільний кокс. Й ого ввів у
вживання в XVII ст. Клемент Клерк і й ого май стри ковальських справ і
лиття.

З 1709 року у містечку Коулбрукдей л Абрахам Дарбі, засновник цілої

династії металургів і ковалів, використовував кокс для отримання
чавуну з руди в доменній печі. З нього спочатку робили лише кухонне
начиння, яка відрізнялася від роботи конкурентів лише тим, що її
стінки були тонше, а вага менше. У 1750-х роках син Дарбі побудував ще
кілька домен, і до цього часу й ого вироби були ще й дешевше, ніж
виготовлені на деревному вугіллі. 1778 року онук Дарбі, Абрахам Дарбі
III, зі свого лиття побудував у Шропширі знаменитий Залізний міст,
перший міст в Європі, що повністю складається з металевих
конструкцій .
Видобування вугілля
Використання вугілля під час промислової революції
Видобуток вугілля у Великій Британії, зокрема, в Південному Уельсі
почався задовго до промислової революції. До парового двигуна,
при відкритій розробці родовищ дрібні кар'єри, після видобутку
поверхневого шару вугілля, занедбувалися. В інших випадках, якщо
геологія була сприятливою, вугілля видобували за допомогою
горизонтальної або похилої штольні, яку вели у пагорб. У деяких
областях проводився шахтовий видобуток, але обмежувальним
чинником була проблема відведення води. Відведення відбувалося
шляхом підняття відер з водою шахтами або до водовідливної
штольні. У кожному випадку, вода повинна була скидатися у
струмок або канаву на рівні, де вона може стікати під дією сили
тяжіння. Введення парового двигуна значно спростило видалення
води і дозволило будувати глибші шахти, видобуваючи, таким
чином, більше вугілля.
Текстильна промисловість
Прядильна машина була однією з інновацій з яких почалася
революція.
На початку ХVIII століття британське текстильне виробництво
базувалося на вовні. Вона оброблялася окремими ремісниками, які
зай малися прядінням та ткацтвом у власних приміщеннях. Ця
система була кустарним виробництвом. Для тонких матеріалів
використовувались також льон та бавовна, але їх виробництво
було утруднене необхідністю попередньої обробки, і тому товари з
цих матеріалів були тільки невеликою частиною продукції.

Використовувані прялки та кросна (ручні ткацькі верстати) мали

обмежені виробничі потужності, але давали додаткові можливості
підвищення продуктивності до такої міри, що промислові товари з
бавовни стали домінуючими у британському експорті в перші
десятиліття ХIХ століття. Індія була зміщена з позиції головного
постачальника бавовняних виробів.
Хімічне виробництво
Тунель під Темзою, відкритий у 1843 р. При будові
використано цемент.
Під час промислової революції розпочалося промислове
виробництво деяких най потрібніших на ринку хімікатів, чим
було покладено початок розвитку хімічної промисловості.
Сульфатна кислота була відома ще і середньовіччі, але
отримували її з оксидів, що утворюються при спалюванні
мінеральної сірки в скляних посудинах. 1746 року Джон
Ребук замінив їх на більш об'ємні, виготовлені з листів
свинцю, що значно збільшило ефективність процесу
(приблизно 50 кг за один процес, принай мні вдесятеро
більше, ніж раніше).
Металорізальні верстати
Газове освітлення
Однією з най важливіших галузей промисловості пізнього етапу
промислової революції було газове освітлення. Подібні інновації
впроваджувалися у різних місцях, але най масштабнішою була
робота Вільяма Мердока, співробітника компанії Болтон і Ватт у
Бірмінгемі. Мердок розробив процес, який складався з піролізу
вугілля у великих печах, очищення газу (видалення сірки, аміаку і
важких вуглеводнів), а також й ого зберігання і розподілу. Перші
газові світильники були встановлені у Лондоні між 1812-20
роками. Незабаром газове освітлення стало одним з основних
споживачів вугілля у Великій Британії. Газове освітлення вплинуло
на соціальну та промислову організацію суспільства, дозволивши
довшу роботу фабрик і магазинів, ніж при освітленні сальними
свічками. Завдяки впровадженню газового освітлення в містах і
селищах почало процвітати нічне життя, оскільки інтер'єри і
вулиці могли освітлюватись значно краще, ніж раніше.
Виробництво скла
На початку XIX століття в Європі був розроблений
новий метод виробництва скла, відомий як
циліндричний процес. 1832 року цей процес був
використаний братами Шанс (Chance) для
виробництва листового скла. Chance Brothers and
Company стала провідним виробником вікон і
плоского скла. Цей метод дозволяв виробляти більші
шиби у безперервному процесі, розширюючи, таким
чином, можливості у плануванні інтер'єрів та
створенні віконних фасадів будівель. Прикладом
використання листового скла в інновацій них будівлях
є Кришталевий палац у Лондоні.
Транспорт
На початку промислової революції, внутрішній транспорт базувався
на судноплавних річках і дорогах, для переміщення важких
вантажів морським шляхом використовувалися каботажні судна.
Залізницею транспортувалося вугілля до річок для подальшої
відправки, але канали ще не були побудовані. Тварини запевняли
енергію для наземного транспорту, а сила вітру була рушій ною
силою на морі.

Промислова революція поліпшила транспортну інфраструктуру

Великої Британії. Повстало сплетіння мережі автомобільних доріг,
водних шляхів та залізниць. Сировина і готова продукція могли
доставлятися швидше і дешевше ніж раніше. Поліпшення
транспорту прискорило також поширення інновацій .

Використання парової тяги на залізничних шляхах загального

користування почалася з Стоктон-Дарлінгтонська залізниці 1825
року і залізниці Ліверпуль — Манчестер 1830 року. Будівництво
великих залізниць, що з'єднували міста і містечка почалося в 1830-х
роках, але набрала обертів тільки в самому кінці першої
промислової революції.
Зв'язок
Перший електричний телеграф створив росій ський учений Павло
Львович Шилінг 1832 року. Згодом електромагнітний телеграф
був побудований в Німеччині — Карлом Гауссом і Вільгельмом
Вебером (1833), у Великій Британії — Куком і Вітстоном (1837), а
в США електромагнітний телеграф запатентований С. Морзе 1837
року. Телеграфні апарати Шилінга, Гаусса-Вебера, Кука-Вітстона
належать до електромагнітних апаратів стрілочного типу, в той
час як апарат Морзе був електромеханічним. Великою заслугою
Морзе є винахід телеграфного коду, де букви алфавіту були
представлені комбінацією коротких і довгих сигналів — «точок» і
«тире» (азбука Морзе). Комерцій на експлуатація електричного
телеграфу вперше була почата в Лондоні 1837 року.

1858 року був установлений ​трансатлантичний телеграфний

зв'язок. Потім був прокладений кабель в Африку, що дозволило
1870 року встановити прямий телеграфний зв'язок Лондон-
Бомбей (Індо-Європей ський телеграф). Будівля Індо-
Європей ського телеграфу збереглася у м. Миколаєві.
Значення промислового перевороту
Промислова революція була одним з най важливіших явищ в історії
людства, що дозволили ряду країн вступити в смугу стрімкого
розвитку продуктивних сил і назавжди покінчити з економічною
відсталістю. Промислова революція знаменувала перехід від
переважання аграрного господарства з й ого постій ною загрозою
неврожаїв та голоду до нового етапу в розвитку економіки і нового
матеріального рівня життя. Промисловий переворот був сукупністю
економічних, соціальних і політичних змін, що ознаменували
перетворення машин в основі засіб виробництва.Перетворення
провідних країн Європи в гігантські фабрики викликало значні зміни
в розселенні населення, в й ого складі. Виникали великі міста,
з'являлися нові класи і соціальні групи, відбулися серй озні зміни в
політичному устрої, а потім і в духовному житті суспільства.
Критерієм, який допомагає визначити початок промислового
перевороту в тій чи іншій країні, прий нято вважати початок
формування фабричної системи, що пов'язано з появою значної
кількості справжніх фабрик. В Англії, яка стала на цей шлях раніше
інших, фабрики стали виникати всюди в 80-х роках
Незважаючи на особливості промислового перевороту в кожній
країні, можна простежити й ого певну логічну послідовність.
Спочатку машинне виробництво освоює текстильна промисловість.
Потім освоєні методи переносять на інші галузі й у нові рай они.
Виготовлення машин, доти кустарне, виділяється в окрему галузь
виробництва.
На завершальному етапі масове застосування машин призводить до
остаточної перемоги над ремеслом. Машини виробляються за
допомогою машин, країни, що вступають на шлях індустріального
розвитку пізніше за лідерів, мають можливість швидше прой ти
початкові етапи перевороту, використовуючи вже набутий досвід.
Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити.
Принципово змінилася не тільки техніка, але й технологія
виробництва. З'явилися нові галузі промисловості: нафтова, хімічна,
кольорова металургія, автомобільна, верстатобудівна, авіацій на.
Почалося широке використання електроенергії, а як енергоносіїв —
нафти і газу. Створена технічна база дозволила активізувати
науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових
відкриттів.
Зростання важкої промисловості вело до витіснення
порівняно дрібних підприємств. Централізація і
концентрація виробництва призвели до виділення в
ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію
до угод з питань виробництва і збуту між най більшими
фірмами. Промисловій революції передувало значне
зростання населення Англії. Це зростання було
пов'язане із британською аграрною революцією.
Зростання продуктивності сільського господарства
разом із зростанням населення призвели до
пауперизації, створення надлишку робочої сили в
селах Англії, яка, враховуючи тогочасну політику
обгороджування, змушена була шукати роботу в
містах. Зростанню населення сприяла також імміграція
із Ірландії, де процес пауперизації населення
відбувався такими ж швидкими темпами.
Сприятливим фактором для розвитку промислової
революції в Англії була розвинута транспортна
система, особливо морський і річковий транспорт.
Англія — невелика країна, оточена морем, із значною
кількістю судноплавних річок, а водний транспорт —
най дешевший із усіх видів транспорту. Як зазначав ще
Адам Сміт у своїй праці «Багатство народів»,
економічна виправданість поділу праці визначається
розмірами ринку, а розвинутий транспорт значно
збільшує ринок, як внутрішній , так і зовнішній . У
цьому відношенні Англія мала перевагу над іншими
країнами зі значними територіями в глибині суходолу.