СИСТЕМА

ОРГАНІВ
ВНУТРІШНЬОЇ
СЕКРЕЦІЇ

Систему органів внутрішньої
секреції становлять залози
внутрішньої секреції, або
ендокринні залози. Наука, що
вивчає будову та функції цих
залоз, називається
ендокринологією. Розрізняють
справжні та змішані залози
внутрішньої секреції.
До змішаних залоз належать
підшлункова залоза, статеві
залози (яєчники і сім’яники) та
загруднинна залоза (тимус). Вони
функціонують як залози і
зовнішньої, і внутрішньої секреції.
Ендокринну функцію виконують
також плацента, ендокринні
клітини слизової оболонки шлунка
і кишок, нирок, печінки та ін.

До справжніх залоз належать гіпофіз, епіфіз, щитоподібна

залоза, прищитоподібні та надниркові залози. Анатомічною
особливістю цих залоз є те, що вони не мають вивідних
проток. Вони виробляють біологічно активні речовини —
гормони, які надходять безпосередньо в кров або лімфу,
розносяться ними по організму, здійснюючи так звану гуморальну
регуляцію. Надходячи в різні органи, гормони збуджують або
гальмують їх діяльність. Вплив на різні функції організму тварини
гормони чинять у досить невеликих кількостях, вони беруть
участь у регуляції всіх життєво важливих процесів — обміну
речовин, розмноження, росту й розвитку тканин, їх диференціації.
Дія гормонів специфічна, кожний гормон впливає тільки на певний
тип обміну речовин, на функцію певного органа або тканини.
 Топографія залоз внутрі-
шньої секреції:

1 — епіфіз (шишкоподібна залоза); 2 - гіпофіз; 3 — прищитоподібна, 4

— щитоподібна і 5 — загруднинна (тимус) залози; 6 — надниркова і 7
— підшлункова залози; 8 — жовте тіло яєчника
ГІПОФІЗ (HYPOPHYSIS)
Складається з чотирьох
часток: передньої,
Це непарний орган туберальної, проміжної та
яйцеподібної форми, задньої. Зовні гіпофіз
який розміщується в оточений капсулою з щільної
ямці клиноподібної неоформленої сполучної
кістки черепа і тканини. Під капсулою
входить до складу міститься паренхіма
гіпоталамуса гіпофіза. Передня,
проміжного мозку. туберапьна та проміжна
частки становлять
аденогіпофіз, паренхіма якого
побудована з тяжів
Аденогіпофіз виділяє комплекс
залозистого епітелію і сітки
гормонів, які регулюють
кровоносних судин. Задню
діяльність інших залоз
частку гіпофіза називають
внутрішньої секреції, ріст і
нейрогіпофізом, паренхіма
статеве дозрівання. Гормони
якого побудована з нервових
нейрогіпофіза звужують судини,
клітин (нейроглії) і нервових
підвищують артеріальний тиск,
волокон.
зменшують сечовиділення.
 третій мозковий
зорове шлуночок
перехрещення

поглиблення воронки
воронка
бугрова частина
діафрагма сідла
міжкаверноз-
міжкаверноз- ний синус
ний синус (передній)
(задній)
нейрогіпофіз

клиноподібна
дистальна частна кістка
(адреногіпофізу)
адреногіпофіз проміжна
частина
ЕПІФІЗ (EPIPHYSIS)
Це невеликий
конусоподібної форми
орган, що міститься в
епіталамусі проміжного
мозку.
Зовні епіфіз вкритий
сполучнотканинною
капсулою, під якою
міститься паренхіма у
вигляді нейрогліальних
клітин. У епіфізі
утворюється велика
кількість біологічно
активних речовин, у тому
числі фактор, що гальмує
вироблення рилізинг-
гормонів гіпоталамусом, а
через них гальмується й
діяльність гіпофіза та
периферичних залоз
внутрішньої секреції.
ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА
(GLANDULA THYROIDEA)
Лежить вона з боків перших кілець
трахеї позаду щитоподібного хряща
гортані і складається з двох
часток, з’єднаних між собою
тонким перешийком. Зовні її оточує
сполучнотканинна капсула, під якою
міститься паренхіма. Вона
складається з пухирців (фолікулів),
стінки яких побудовані з кубічного
секреторного епітелію. Порожнина
фолікулів заповнна секретом —
А – зовнішня будова: 1 – щитоподібний колоїдом, де містяться гормони,
хрящ; 2 – щитоподібна залоза; 3 – які потім потрапляють у кров і
трахея; Б - мікроскопічна будова регулюють окисні процеси в
щитоподібної залози: 4 – артерії; 5 – організмі, підвищують обмін
фолікул; 6 – колоїд, в якому знаходять речовин і енергії, утворення
ся гормони; 7 – залозисті клітини – теплоти, посилюють розщеплення
тироцити білків, жирів, вуглеводів,
впливають на ріст і розвиток
тварин.
ПРИЩИТОПОДІБНІ ЗАЛОЗИ
(GLANDULA PARATHYROIDEA)
Це органи розміром з просяне
зернятко, які розміщуються біля
щитоподібної залози або лежать
на самій залозі під її капсулою.
Зовні ця залоза вкрита
сполучнотканинною капсулою, від
якої всередину відходять
перегородки. Паренхімою є тяжі
епітеліальних клітин, які
утворюють гормон паратгормон.
Цей гормон збільшує вміст кальцію
в крові, посилює всмоктування
кальцію в кишках.

2 – долі щитовидної залози; 3 –

верхні прищитоподібні залози; 4 –
нижні прищитоподібні залози; 5 –
стравохід; 6 – трахея; 7 – нижні
щитовидні артерії
НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ
(GLANDULA SUPRARENALES)
Це невеликі парні органи овальної або бобоподібної форми, що
містяться біля нирок. Зовні вони оточені сполучнотканинною
капсулою, під якою розміщені два шари паренхіми: кірковий і
мозковий. Кірковий шар складається з тяжів епітеліальних клітин,
які утворюють три зони: клубочкову, пучкову й сітчасту.
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА
(PANCREAS)
А-коня; Б-великої
рогатої худоби; В-
свині, Г-собаки: 1-ліва
частка; 2-відросток
правої частки; 3-
проток підшлункової
залози; 4-права
частка; 5-тіло; 6-
вирізка (отвір) для
ворітної вени; 7-
печінковий протік (у
рогатої худоби і свині
жовчний протік); 8-
дванадцятипала
кишка; 9-пілорус

Вона є секреторною та інкреторною залозою. Панкреатичні

острівці виділяють гормони — глюкагон та інсулін.
ЯЄЧНИКИ (OVARIA) Й
СІМ’ЯНИКИ (TESTIS)
Крім репродуктивної, виконують інкреторну функцію, виробляючи статеві
гормони. У яєчнику цю функцію виконують інтерстиціальні клітини і
атрептичні тільця (фолікули, що зазнали зворотного розвитку); вони
утворюють гормони естрогени. Крім того, в ньому буває тимчасова залоза
внутрішньої секреції — жовте тіло, яке складається з лютеоцитів, що
розвиваються з фолікулярних клітин, і виділяє гормон прогестерон. У
запліднених тварин жовте тіло функціонує майже впродовж усього періоду
вагітності. Після родів воно розсмоктується і замінюється
сполучнотканинним рубцем. Сім’яники мають клітини — інтерстиціальні,
які виробляють чоловічий статевий гормон тестостерон.