Пишаємось,

що українські.
Підготувала учениця 9БХ класу Корнющенко Лера
Мета
• дослідити історію розвитку компьютерної техніки в Україні та
• визначити, які досягнення в цій галузі має Україна та українці.
 1914
Висловлено ідею механізації
формалізуємих логічних дій.
Побудована "Машина
механічного
мислення". О.М.Щукарьов.
Харківський технологічний
інститут.
1948
Обгрунтовано принципи побудови і структура універсальної цифрової електронної обчислювальної машини
(ЕОМ) - комп'ютера зі збереженою в пам'яті програмою (незалежно від закордонних учених). С.О.Лебедєв. АН
УРСР.
1951
Розроблена в 1948-1951 р. і прийнята до
експлуатації Державною комісією 6-го грудня
1951 р. перша в СРСР і континентальній
Європі цифрова електронна обчислювальна
машина - Мала електронна лічильна машина
"МЕЛМ". С.О.Лебедєв, Л.Н.Дашевський,
К.О.Шкабара й ін. АН УРСР.
1968
Розроблені (у НВО "Імпульс") і розпочато випуск великими
серіями цифрових засобів промислової системотехніки:
сімейства моделей М6000-М7000 АСВТ М, що став у свій час
основою побудови систем керування процесами практично у
всіх сферах народного господарства і ряду оборонних областей
СРСР. За десять років серійного виробництва Київський завод
обчислювальних керуючих машин, Сєверодонецький
приладобудівний і Тбіліський завод керуючих обчислювальних
машин випустили понад 18 тисяч комплексів М6000, на їхній
базі створено понад 15 тисяч систем керування.
А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов та ін. Сєверодонецке НВО
"Імпульс". Державна премія РМ УРСР (1979).
Розроблено і випускалися промисловістю: сімейство клавішних
ЕОМ "Іскра". Премія імені М.Островського (1968).
Г.І.Корнієнко, Б.Г.Мудла, С.С.Забара. АН УРСР. Завод
"Счетмаш", Курськ.
1977-1979
Розроблено комплекс систем проектування ЕОМ. Використаний у
ряді організацій СРСР. (1975-1977). В.М.Глушков, Ю.В.Капітонова
й ін. АН УРСР, Міністерство радіопромисловості СРСР. Державна
премія СРСР (1977)

Міні ЕОМ "Процесор". О.В.Палагін, АН УРСР. В.П.Денисенко,

С.Д.Погорелий, ВО ім. С.П.Корольова.
Система технічних засобів "Сектор" для сполучення ЕОМ з
об'єктами. В.Б.Реутов. АН УРСР.

Мікрокомп'ютер "УВС-01". А.В.Кобилінський, О.В.Палагін,

С.Д.Погорелий. ВТО "Кристал", АН УРСР, ВО ім. С.П.Корольова.
Розроблено перший у СРСР і випускався алфавітно-цифровий
графічний термінал "Символ" з цифровим нагромаджувачем на
стандартній касеті. Л.Б.Малиновський, І.М.Сметанін,
А.І.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Черкаський завод
телеграфної апаратури.
1980
Створено і випущено великою серією перший в Україні комплекс
мікропроцесорних засобів "Нейрон" і засобів налагодження до них "СО-01 -
СО-04". Б.М.Малиновський, О.В.Палагін, В.І.Сигалов, С.Д.Погорелий,
А.І.Слободянюк і ін. АН УРСР, Міністерство приладобудування і засобів
зв'язку (МПЗЗ) СРСР Премія РМ СРСР О.В.Палагін, С.Д.Погорелий і ін.
(1984). Створено і розпочато випуск надпотужних багатопроцесорних
комплексів ПС 2000, потім ПС 2100 (1,5 млрд.опер./сек) і ПС 3000
(3 млрд.опер./сек) на структурах, що перебудовуються, (АСВТ-ПС) для
систем геофізичної розвідки корисних копалин і ряду унікальних систем
військового призначення. З 1981 по 1989 р. у НВО "Імпульс" були
виготовлені 150 комплексів ПС 2000. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов і ін.
Сєверодонецьке НВО "Імпульс" (1965-1980). Державна премія РМ УРСР
(1979).
1990
• Наднадійні програмно-технічні комплекси для
особливо важливих об'єктів, систем керування
атомними електростанціями. АТ "Імпульс".
• Сімейство сумісних побутових персональних
комп'ютерів: МК88.01 - МК88.06. Для рішення
задач малої і середньої складності в побуті, у
сфері освіти, у діловій сфері, організації дозвілля
й інших сфер повсякденної діяльності, а також
для застосування в професійних сферах
діяльності. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух,
Н.В.Нестеренко, С.В.Бондар, АН України.
В.Я.Пмхтін, ВО ОТ м.Мінськ, ДКБ "Квант",
м.Мінськ. Багатосерійне виробництво на ВО
ОТ, м.Мінськ, Бєларусь.
2005-2012
• Кластерний суперкомп'ютер
"СКІТ". І.В.Сергієнко, В.М.Коваль
(2005). Суперкомп'ютер "СКІТ-
4". І.В.Сергієнко, А.Л.Головинський
(2012). Сумарна продуктивність понад
10 ТФлопс (понад десять трильйонів
операцій за секунду). "СКІТ-4" удвічі
потужніший за "СКІТ-3", при цьому
менший за розмірами та має значно
менше енергоспоживання - 15 кВт проти
60 кВт для "СКІТ-3". Інститут
кібернетики імені В.М.Глушкова
Національної академії наук України.