ПОСТМОДЕРНІЗМ.

СУЧАСНА
УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ
Виконала учениця 11-Б класу Марусяк Ольга
ПОСТМОДЕРНІЗМ

Постмодернізм сьогодні – це культурологічний

феномен, зміст і термінологія якого поки що не
з’ясовані остаточно. Як правило, літературний
процес багатьом сучасникам видається тією або
іншою мірою хаосом. Це стосується будь-якої
літературної доби. Тож невипадково, що на початку
ХХІ ст. певною мірою хаотичною видається
література постмодерну.
Провідними ознаками
постмодерністської літератури є
іронія, «цитатне мислення», принцип
гри. Загальне осміяння і глузування
над усім є тотальною іронією.

Твір постмодернізму – це завжди

висміювання попередніх і
неприйнятих форм естетичного
досвіду: реалізму, модернізму, масової
культури.
В українську літературу
постмодернізм увійшов
непомітно. У поезії він більш
притаманний Е. Андрієвській, Р.
Бабовалу, С. Гостиняку, у прозі –
В. Медведю, Ю. Андруховичу, Є.
Пашковському, О. Забужко.
 Український постмодернізм був,
насамперед, антитезою не модернізму, яким
цікавився і з яким співіснував, а антитезою
тоталітаризму і соцреалізму.
 «ПЕРЕОБТЯЖЕНА ЦВІТІННЯМ»
Характерні ознаки Юрій Андрухович у 90-х роках висловив думку, що сучасна українська
поезія стає дедалі кращою, «незабаром її читатимуть виключно поети»

сучасної поезії
БАГАТСТВО ТЕМАТИКИ, СТИЛЬОВИХ І ЖАНРОВИХ
ЗНАХІДОК.

ПОСТУПАЄТЬСЯ ПРОЗІ ЗА ДИНАМІЗМОМ

САМОРОЗГОРТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СЮЖЕТУ,
АЛЕ ВИГРАЄ В ІНТЕНСИВНОСТІ МЕТАФОРИЧНОГО
ОРНАМЕНТАЛІЗМУ.

ПРЕДСТАВЛЕНА КІЛЬКОМА ПОКОЛІННЯМИ ПОЕТІВ:

• «шістдесятники» (Ліна Костенко, Іван Драч, Борис Олійник);
• «київська школа» поетів (Василь Голобородько, Василь Рубан),
• *поети-дисиденти (Ігор Калинець, Тарас Мельничук);
• *«вісімдесятники» (Ігор Римарук, Василь Герасим’юк, Іван Малкович,
Забужко);
• «дев’яностники» (Роман Скиба, Павло Вольвач, Сергій Жадан).
Дякую за увагу!