Трансгенні продукти.

За та проти
«Якщо це можливо, перевірте насіння помідорів, перцю, соняшника тощо
на генетичну модифікацію. Адже всі ми купуємо насіння на базарах і
висаджуємо його у себе на городах. І хто знає, можливо, ми вже їмо
генетичномодифіковані продукти з власних городів»..

Підготував
Романюк
Нікіта
• Проблема
генетичномодифікованих продуктів
існує з 60-х років минулого
сторіччя. – Дослідження цієї теми
розпочалося ще за часів
Радянського Союзу, – пояснює
доцент кафедри екології КДПУ,
кандидат хімічних наук Тетяна
Козловська. – І ми вже з
півстоліття  висіваємо змінене
насіння. Просто раніше
властивості рослин поліпшували за
допомогою селекції, тобто через
видозмінення багатьох клітин.
 «За»
• Генну модифікацію здійснюють у спеціальних
лабораторіях з найточнішою апаратурою на рівні однієї
клітини. У результаті отримуємо нові форми біологічно
активних ДНК та нові організми зі штучно зміненими
генами. – І тут виникає двояка проблема, – каже пані
Козловська.
• – З одного боку, без генетично-модифікованих продуктів
обійтися не можна, тому що нам потрібно задавати
рослинам певні властивості. До того ж якість нашого
харчування викликає багато нарікань. Через
незбалансоване харчування знижується імунний статус
людини, тобто відгук організму на вплив негативних
компонентів навколишнього середовища уповільнюється.
А населення земної кулі постійно зростає і без збільшення
кількості харчової продукції нам не обійтися.
 «Проти»
• За словами Тетяни Козловської, потенційна небезпека
полягає у: * переносі генів на дикі рослини та на
немодифіковані культури. Наприклад, звичайна соя у
результаті переопилення може стати трансгенною *
проникненні трансгенів у харчові ланцюги –
перезапиленою дикою травою можуть харчуватися,
наприклад, свійські тварини.
• А це призведе до потрапляння трансгенних компонентів
у кінцеві продукти харчування. Це може призвести до
посилення дії певних алергенів * стійкості до
антибіотиків.
• виникненні нових вірусів – вони швидше адаптуватимуться до
змін навколишнього середовища. Люди за ними не встигатимуть,
тому що період біологічного та екологічного адаптування у нас
відбувається не так швидко.  * посиленні симптомів захворювань
* зміні харчової цінності продукції. Ми не отримаємо той
калорійний раціон, на який розраховуємо. * мутації. Ймовірність
такого випадку – одна на мільйон, і та – при генетичній
схильності організму. Але це стосується тільки рослин. Люди
мутантами не можуть стати. Адже генетичну структуру кода
людини трансгенні продукти змінити не можуть. Люди і рослини
– зовсім різні види. А різні види не так легко схрещуються один з
одним. Найчастіше, вони не схрещуються взагалі.
 Боятися немає чого
Наразі загрози для життя людини трансгенні рослини не
несуть, – говорить пані Козловська. – Принаймні, поки що
фактів на спростування цієї думки не навів жоден науковець.
Єдине і основне зауваження полягає у тому, щоб усі
дослідження проводилися під чітким контролем.
• До речі, на вітчизняних ринках неможливо дізнатися, яке
насіння купуєш – трансгенне чи звичайне. На упаковках 
відсутнє відповідне маркування. Тож доводиться купувати
кошта у мішку.  – Ви можете вимагати сертифікат, але він
може бути зроблений на всю партію, і ніхто не дасть вам
гарантії, що вся вона якісна з точки зору трансгенності, –
пояснює Тетяна Козловська. – До речі, у Європі та Америці до
трансгенів ставляться уважно і поважають право споживача
знати, що він купує. Людину, яку зловлять на махінаціях із
продажем трансгенних продуктів, змусять сплатити такий
штраф, що їй вигідніше просто дотримуватись закону.
• Дякую за увагу!!!