Professional Documents
Culture Documents
277178
277178
277178
Основні
частини і
механізми
автомата
Неповне
Будова АК різних Про розбирання
Розробник Історія модифікацій автора і збирання
АК-47
АК-47
Основні частини й механізми автомата
Ствольна коробка:
Ствольна коробка служить для з'єднання частин і 1 - поперековий паз; 2 -
механізмів автомата, забезпечення закривання поздовжній паз; 3 -
каналу ствола затвором і запирання затвора. У відгини; 4- напрямний
ствольній коробці міститься ударно-спусковий виступ; 5-перемичка; 6 -
механізм. Зверху вона закривається кришкою. відбивний виступ; 7 -
вирізи; 8 - засувка
магазина.
Кришка ствольної коробки
. Кришка ствольної коробки:
1 - отвір; 2 - ребра жорсткості; 3 -
східчасті вирізи. . Кришка ствольної
коробки:
1 - отвір; 2 - ребра жорсткості; 3 -
східчасті вирізи.
Основа мушки (мал. 9) має упор для шомпола й рукоятки багнета-ножа, отвір для
полозка мушки, запобіжник мушки й фіксатор із пружиною; фіксатор утримує від
згвинчування зі ствола втулку для стрільби холостими набоями, компенсатор і муфту
ствола, а також кришку пеналу від провертання при чищенні каналу ствола.
Компенсатор (6 мал. 9) служить для підвищення купчастості бою при стрільбі серіями з
хитких положень (на ходу, стоячи, з коліна).
Затвор служить для досилання набою в набійник, закривання каналу ствола, розбивання капсуля й
добування з набійника гільзи (набою). Затвор складається з остову, ударника, викидача із
пружиною й віссю, шпильки.
Остов затвору має: на передньому зрізі - два циліндричних вирізи для дна гільзи й для викидача;
два бойових виступи, які при запиранні затвора заходять у вирізи ствольної коробки; зверху -
ведучий виступ для повороту затвора при запиранні й відмиканні; на лівій стороні - поздовжній паз
для проходу віддзеркалювального виступу ствольної коробки (паз наприкінці розширений для
забезпечення повороту затвора при запиранні); у стовщеній частині остову затвора - отвори для вісі
викидача й шпильки. Усередині остов затвора має канал для приміщення ударника.
Зворотний механізм
Зворотний механізм:
1- зворотна пружина; 2- напрямний стрижень; 3- рухомий стрижень; 4- муфта.
Газова трубка зі ствольною накладкою служить для напрямку руху газового поршня й
запобігання рук від опіків при стрільбі. Вона складається з газової трубки, передньої і
задньої сполучних муфт, ствольної накладки й металевого півкільця. Газова трубка
служить для напрямку руху газового поршня. Вона має напрямні ребра. Переднім
кінцем газова трубка надівається на патрубок газової камери. Ствольна накладка
служить для зоберігання рук автоматника від опіків при стрільбі. Вона має жолоб, у
якому укріплене металеве півкільце, що віджимає ствольну накладку від газової трубки
(цим виключається поява хитання накладки при висиханні деревини).
Ударно-спусковий механізм
Ударно-спусковий механізм:
1-курок; 2- бойова пружина; 3-
спусковий гачок; 4- шептало
одиночного вогню; 5-пружина
шептала одиночного вогню; 6-
автоспуск; 7- пружина
автоспуску; 8- сповільнювач
курка; 9- пружина сповільнювача
курка; 10- перевідник; 11-вісі.
Ударно-спусковий механізм призначений для спуска курка з бойового взводу або із зводу
автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення автоматичного або одиночного
вогню, припинення стрільби, запобігання пострілів при незамкненому затворі й для постановки
автомата на запобіжник.
Ударно-спусковий механізм міститься в ствольній коробці, де кріпиться трьома взаємозамінними
осями, і складається з курка з бойової пружинои, сповільнювача курка із пружиною, спускового
гачка, шептала одиночного вогню із пружиною, автоспуску із пружиною й первідника.
Цівка
Цівка:
1- упор для пальців; 2- металева прокладка; 3- виріз; 4- виступ.
Цівка служить для зручності дій з автоматом і для збереження рук від опіків.
Магазин
Магазин:
1- корпус; 2- кришка; 3- стопорна планка; 4- пружина; 5- подавач; 6- опорний
виступ; 7- зачіп.
Багнет-ніж (мал. 18) приєднується до автомата перед атакою й служить для враження
супротивника в рукопашному бою, а також може використовуватися як ніж, пилка (для
розпилювання металу) і ножиців (для різання дроту).
Дроти освітлювальної мережі необхідно різати по одному, знявши попередньо ремінь із
багнета-ножа й підвіску з піхов. При різанні дротів стежити за тим, щоб руки не торкалися
до металевої поверхні багнета-ножа й піхов. Пророблення проходів в електризованих
дротових загородженнях за допомогою багнета-ножа не дозволяється.
Піхви
Піхви служать для носіння багнета-ножа на поясному ремені. Крім того, вони
використовуються разом з багнетом-ножем для різання дроту. Піхви мають підвіску із
двома карабінчиками й застібкою, виступ-вісь, упор для обмеження повороту багнета-
ножа при дії їм як ножицями й гумовий наконечник для електроізоляції; всередині
піхов є пластинчаста пружина для втримання багнета-ножа від випадання.
Михайло Тимофійович Калашников (10 листопада 1919, Курья, Алтайська губернія — 23
грудня 2013, Іжевськ ) Народився в селі Курья Алтайського краю. Він був сімнадцятою
дитиною в багатодітній селянській сім'ї, в якій народилося дев'ятнадцять дітей, а вижило
всього лише вісім із них.
В 1930 році сім'я його батька — Тимофія Олександровича Калашникова, що була
визнана куркулями, була вислана із Алтайського краю в Томську область, селище Нижня
Мохова. Із дитячих років молодий інженер захоплювався технікою, із цікавістю вивчавши
пристрої та принципи роботи різних механізмів. В школі
захоплювався фізикою, геометрією і літературою. По закінченні сьомого класу із дозволу
батьків повернувся на Алтай, в Курью, але влаштуватися на роботу там таки не зміг.
Провчившись там ще рік, вирішив повернутися до матері та вітчима в Сибір, де,
підправивши дату народження в документах, отримав паспорт. Через декілька місяців,
після повторного повернення в Курью, вперше познайомився із механізмом зброї,
розібравши пістолет Браунінг. У 18 років покинув рідне село і переїхав в Казахстан, де
почав працювати як обліковець в депо станції Матай Туркмено-Сибірської залізниці.
1 2 3
Михайло Тимофійович Калашников (10 листопада 1919, Курья, Алтайська губернія — 23
грудня 2013, Іжевськ ) Народився в селі Курья Алтайського краю. Він був сімнадцятою
дитиною в багатодітній селянській сім'ї, в якій народилося дев'ятнадцять дітей, а вижило
всього лише вісім із них.
В 1930 році сім'я його батька — Тимофія Олександровича Калашникова, що була
визнана куркулями, була вислана із Алтайського краю в Томську область, селище Нижня
Мохова. Із дитячих років молодий інженер захоплювався технікою, із цікавістю вивчавши
пристрої та принципи роботи різних механізмів. В школі
захоплювався фізикою, геометрією і літературою. По закінченні сьомого класу із дозволу
батьків повернувся на Алтай, в Курью, але влаштуватися на роботу там таки не зміг.
Провчившись там ще рік, вирішив повернутися до матері та вітчима в Сибір, де,
підправивши дату народження в документах, отримав паспорт. Через декілька місяців,
після повторного повернення в Курью, вперше познайомився із механізмом зброї,
розібравши пістолет Браунінг. У 18 років покинув рідне село і переїхав в Казахстан, де
почав працювати як обліковець в депо станції Матай Туркмено-Сибірської залізниці.
1 2 3
Михайло Тимофійович Калашников (10 листопада 1919, Курья, Алтайська губернія — 23
грудня 2013, Іжевськ ) Народився в селі Курья Алтайського краю. Він був сімнадцятою
дитиною в багатодітній селянській сім'ї, в якій народилося дев'ятнадцять дітей, а вижило
всього лише вісім із них.
В 1930 році сім'я його батька — Тимофія Олександровича Калашникова, що була
визнана куркулями, була вислана із Алтайського краю в Томську область, селище Нижня
Мохова. Із дитячих років молодий інженер захоплювався технікою, із цікавістю вивчавши
пристрої та принципи роботи різних механізмів. В школі
захоплювався фізикою, геометрією і літературою. По закінченні сьомого класу із дозволу
батьків повернувся на Алтай, в Курью, але влаштуватися на роботу там таки не зміг.
Провчившись там ще рік, вирішив повернутися до матері та вітчима в Сибір, де,
підправивши дату народження в документах, отримав паспорт. Через декілька місяців,
після повторного повернення в Курью, вперше познайомився із механізмом зброї,
розібравши пістолет Браунінг. У 18 років покинув рідне село і переїхав в Казахстан, де
почав працювати як обліковець в депо станції Матай Туркмено-Сибірської залізниці.
1 2 3
Восени 1938 року був призваний на службу в армію в Київській військовий округ. Після курсу
молодших командирів отримав спеціальність танкіста і служив у 12-й танковій дивізії 8-го
механізованого корпусу 26-ї армії м.Стрий (Західна Україна). Останній винахід був достатньо
визначний, про, що свідчить той факт, що Калашников був викликаний для доповіді про нього до
командуючого Київським військовим округом генералом армії Жуковим Георгієм
Костянтиновичем. Після бесіди із командуючим направляється в Київське танкове технічне
училище для виготовлення якісних зразків, а після завершення випробовувань в Москву для
порівняльних випробовувань, а далі на Ленінградський завод імені Ворошилова, для
доопрацювання і серійного запуску.
Велику Вітчизняну війну розпочав в серпні 1941 року молодим командиром танка в
званні старшого сержанта, і в жовтні під Брянськом був тяжко поранений. В госпіталі по-
справжньому загорівся ідеєю створення свого зразка автоматичної зброї. Розпочав робити
нариси та креслення, зіставляючи і аналізуючи власні враження про бої, думки товаришів по
зброї. Пригодилися також поради одного лейтенанта-десантника, який до війни працював у
Науково-дослідницькому інституті, що добре розбирався в системах стрілецької зброї та історії її
створення.
1 2 3
Восени 1938 року був призваний на службу в армію в Київській військовий округ. Після курсу
молодших командирів отримав спеціальність танкіста і служив у 12-й танковій дивізії 8-го
механізованого корпусу 26-ї армії м.Стрий (Західна Україна). Останній винахід був достатньо
визначний, про, що свідчить той факт, що Калашников був викликаний для доповіді про нього до
командуючого Київським військовим округом генералом армії Жуковим Георгієм
Костянтиновичем. Після бесіди із командуючим направляється в Київське танкове технічне
училище для виготовлення якісних зразків, а після завершення випробовувань в Москву для
порівняльних випробовувань, а далі на Ленінградський завод імені Ворошилова, для
доопрацювання і серійного запуску.
Велику Вітчизняну війну розпочав в серпні 1941 року молодим командиром танка в
званні старшого сержанта, і в жовтні під Брянськом був тяжко поранений. В госпіталі по-
справжньому загорівся ідеєю створення свого зразка автоматичної зброї. Розпочав робити
нариси та креслення, зіставляючи і аналізуючи власні враження про бої, думки товаришів по
зброї. Пригодилися також поради одного лейтенанта-десантника, який до війни працював у
Науково-дослідницькому інституті, що добре розбирався в системах стрілецької зброї та історії її
створення.
1 2 3
За направленням лікарів був спрямований на доліковування в шестимісячну відпустку.
Повернувшись в Матай, за допомогою спеціалістів депо через три місяці створив
експериментальний зразок своєї першої моделі пістолет-кулемета.
Із Матаявідряджений в Алма-Ату, де виготовив сучасніший зразок в навчальних
майстернях Московського авіаційного інституту, евакуйованого в столицю Казахстану.
Пізніше зразок був представлений розташованому в той час
в Самарканді начальнику Військово-інженерна академія ім.
Ф. Е. Дзержинського Благонравову Анатолію Аркадійовичу — видатному ученому в
галузі стрілецької зброї.
Хоча відгук Благонравова був в загальному негативним, але він відзначив
оригінальність та цікавість розробки і рекомендував відправити старшого сержанта
Калашникова для подальшого навчання. Пізніше пістолет-кулемет Калашникова був
представлений в Головне Артилерійське управління. Відзначивши деякий брак і в
цілому вдалу конструкцію, спеціалісти ДАУ не рекомендували приймати ПК
Калашникова на озброєння по технологічним причинам.
1 2 3
За направленням лікарів був спрямований на доліковування в шестимісячну відпустку.
Повернувшись в Матай, за допомогою спеціалістів депо через три місяці створив
експериментальний зразок своєї першої моделі пістолет-кулемета.
Із Матаявідряджений в Алма-Ату, де виготовив сучасніший зразок в навчальних
майстернях Московського авіаційного інституту, евакуйованого в столицю Казахстану.
Пізніше зразок був представлений розташованому в той час
в Самарканді начальнику Військово-інженерна академія ім.
Ф. Е. Дзержинського Благонравову Анатолію Аркадійовичу — видатному ученому в
галузі стрілецької зброї.
Хоча відгук Благонравова був в загальному негативним, але він відзначив
оригінальність та цікавість розробки і рекомендував відправити старшого сержанта
Калашникова для подальшого навчання. Пізніше пістолет-кулемет Калашникова був
представлений в Головне Артилерійське управління. Відзначивши деякий брак і в
цілому вдалу конструкцію, спеціалісти ДАУ не рекомендували приймати ПК
Калашникова на озброєння по технологічним причинам.
1 2 3
За направленням лікарів був спрямований на доліковування в шестимісячну відпустку.
Повернувшись в Матай, за допомогою спеціалістів депо через три місяці створив
експериментальний зразок своєї першої моделі пістолет-кулемета.
Із Матаявідряджений в Алма-Ату, де виготовив сучасніший зразок в навчальних
майстернях Московського авіаційного інституту, евакуйованого в столицю Казахстану.
Пізніше зразок був представлений розташованому в той час
в Самарканді начальнику Військово-інженерна академія ім.
Ф. Е. Дзержинського Благонравову Анатолію Аркадійовичу — видатному ученому в
галузі стрілецької зброї.
Хоча відгук Благонравова був в загальному негативним, але він відзначив
оригінальність та цікавість розробки і рекомендував відправити старшого сержанта
Калашникова для подальшого навчання. Пізніше пістолет-кулемет Калашникова був
представлений в Головне Артилерійське управління. Відзначивши деякий брак і в
цілому вдалу конструкцію, спеціалісти ДАУ не рекомендували приймати ПК
Калашникова на озброєння по технологічним причинам.
1 2 3
Будова Характеристики
Характеристики АКМ АК-74
Калібр ствола, мм 7,62 5,45
Прицільна дальність стрільби, м 1000 1000
1 2
Після ухвалення в 1943 році на озброєння 7,62-мм проміжного
патрона конструкції Н. М. Єлизарова і Б. В. Семіна розвернулися
роботи із створення нової системи стрілецького озброєння під
цей набій Для заміни пістолет-кулеметів розроблялася нова
індивідуальна автоматична зброя — автомат зі змінним магазином і
перемикачем режимів вогню; магазинного карабіна —
самозарядний карабін з постійним магазином; ручного кулемета
гвинтівкового калібру — полегшений ручний кулемет з магазинним
або стрічковим живленням. Роботи над автоматом були початі
А. І. Судаєвим, що створив у 1944 році ряд оригінальних
конструкцій, потім до розробок підключилися інші конструктори.
1 2
Після ухвалення в 1943 році на озброєння 7,62-мм проміжного
патрона конструкції Н. М. Єлизарова і Б. В. Семіна розвернулися
роботи із створення нової системи стрілецького озброєння під
цей набій Для заміни пістолет-кулеметів розроблялася нова
індивідуальна автоматична зброя — автомат зі змінним магазином і
перемикачем режимів вогню; магазинного карабіна —
самозарядний карабін з постійним магазином; ручного кулемета
гвинтівкового калібру — полегшений ручний кулемет з магазинним
або стрічковим живленням. Роботи над автоматом були початі
А. І. Судаєвим, що створив у 1944 році ряд оригінальних
конструкцій, потім до розробок підключилися інші конструктори.
1 2
Займався розробкою зброї під проміжний набій і конструктор Михайло Тимофійович
Калашников. У 1946 році він представив на конкурс свій зразок автомата, в якому
були об'єднані конструктивні особливості багатьох раніше створених моделей зброї.
Цей автомат успішно витримав випробування і показав задовільні результати.
М. Т. Калашников під керівництвом кваліфікованих і досвідчених інженерів-
конструкторів істотно модифікував свій автомат, який у другій частині конкурсу, що
проводився в 1947 році, був рекомендований до ухвалення на озброєння. У
результаті прототип автомата Калашникова перевершив зразки В. А. Дегтярева,
З. Р. Симонова, Н. У. Рукавішникова, К. А. Баришева та інших конструкторів. Після
завершення військових випробувань автомат був прийнятий на озброєння Радянської
Армії і отримав позначення АК («7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року»).
Цей автомат на випробуваннях виявився кращим по більшості показників, і в 1949
році на озброєння СРСР був прийнятий його остаточний варіант під назвою «7,62-мм
автомат Калашникова зразка 1947 року» і під індексом 56А212
1 2
Займався розробкою зброї під проміжний набій і конструктор Михайло Тимофійович
Калашников. У 1946 році він представив на конкурс свій зразок автомата, в якому
були об'єднані конструктивні особливості багатьох раніше створених моделей зброї.
Цей автомат успішно витримав випробування і показав задовільні результати.
М. Т. Калашников під керівництвом кваліфікованих і досвідчених інженерів-
конструкторів істотно модифікував свій автомат, який у другій частині конкурсу, що
проводився в 1947 році, був рекомендований до ухвалення на озброєння. У
результаті прототип автомата Калашникова перевершив зразки В. А. Дегтярева,
З. Р. Симонова, Н. У. Рукавішникова, К. А. Баришева та інших конструкторів. Після
завершення військових випробувань автомат був прийнятий на озброєння Радянської
Армії і отримав позначення АК («7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року»).
Цей автомат на випробуваннях виявився кращим по більшості показників, і в 1949
році на озброєння СРСР був прийнятий його остаточний варіант під назвою «7,62-мм
автомат Калашникова зразка 1947 року» і під індексом 56А212
1 2
Займався розробкою зброї під проміжний набій і конструктор Михайло Тимофійович
Калашников. У 1946 році він представив на конкурс свій зразок автомата, в якому
були об'єднані конструктивні особливості багатьох раніше створених моделей зброї.
Цей автомат успішно витримав випробування і показав задовільні результати.
М. Т. Калашников під керівництвом кваліфікованих і досвідчених інженерів-
конструкторів істотно модифікував свій автомат, який у другій частині конкурсу, що
проводився в 1947 році, був рекомендований до ухвалення на озброєння. У
результаті прототип автомата Калашникова перевершив зразки В. А. Дегтярева,
З. Р. Симонова, Н. У. Рукавішникова, К. А. Баришева та інших конструкторів. Після
завершення військових випробувань автомат був прийнятий на озброєння Радянської
Армії і отримав позначення АК («7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року»).
Цей автомат на випробуваннях виявився кращим по більшості показників, і в 1949
році на озброєння СРСР був прийнятий його остаточний варіант під назвою «7,62-мм
автомат Калашникова зразка 1947 року» і під індексом 56А212
1 2
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
АК-47 АКМС АКМ
АК-74 АКС-74
АК-74У
РККС-74 РКК-74Н
РККСН-2 РКК-74Н2
РККС-74 РКК-74Н
РККСН-2 РКК-74Н2
РККС-74 РКК-74Н
РККСН-2 РКК-74Н2
РККС-74 РКК-74Н
РККСН-2 РКК-74Н2
РККС-74 РКК-74Н
РККСН-2 РКК-74Н2
Вчитель: ЗУ - Заєць С.М.
Новокочубеївський ЗЗСО І – ІІІ ст.
Дивіться також
Перезарядка
•Історія створення унітарної с
истеми Калашникова
•Автомат Калашникова — Одиночний постріл
символ Удмуртії
•Віртуальний тур по музею Ка
лашникова
•Калашников Михаил Робота автоматики
Тимофеевич
•Человек XX-го столетия Розборка
. Калашников Михаил
Тимофеевич
•Михаил Калашников. Зборка
Человек и автомат
• РОЗБИРАННЯ АК
Помилки, які знижують оцінку
1. Порушена послідовність розбирання АК.
2.Перевірка наявності патрона в патроннику
проведена при приєднаному магазині
3.Неохайно розкладено частини автомата
4.Дії учня повільні, невпевнені.
5.Неправильно названо дві частини АК
Час сек. 23 25 27 28 30 32 33 35 37 38 40 42
Оцінка 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
• СКЛАДАННЯ АК
Помилки, які знижують оцінку
1.Порушена послідовність складання
автомата
2.Не виконано контрольного пострілу.
3. Запобіжник не встановлено у вихідне
положення.
4. Дії учня повільні, невпевнені Почати!!!
Молодець
Ви розібрали і зібрали АК-47
Знову?