Микита Хрущов

Біографічні відомості
Політика

Презентація Омельченко Олександри

11Б класу
З 1908 р. працював слюсарем, чистильником казанів, брав
участь в робочих страйках. З 1908 р. працював слюсарем,
чистильником казанів, брав участь в робочих страйках. У
роки Громадянської війни воював на стороні більшовиків.

У 1918 р. вступив в комуністичну партію. У 1918 р.

вступив в комуністичну партію. На початку 1920-х

У роки Другої світової війни Хрущов займав

пост політичного комісара вищого рангу і в
1943 отримав звання генерал-лейтенанта;
керував партизанським рухом за лінією
фронту.
 У січні 1938р. Сталін відправив його до Києва першим секретарем
ЦК КП(б)У. З 1939р. М.Хрущов став членом політбюро ЦК ВКП(б)У. У
грудні 1949р. за розпорядженням Сталіна повернувся в Москву, де очолив
міську й обласну партійні організації
У перші роки після смерті Сталіна мовилося про «колективне
керівництво», але незабаром після арешту Берія в червні 1953р. між
Маленковим і Хрущовим почалася боротьба за владу, перемогу в якій
отримав Хрущов.

Найбільш яскравою подією в карєрі Хрущова

був 20 зїзд КПРС, що відбувся в лютого 1955
р.. У доповіді на зїзді він висунув тезу, згідно
якій війна між капіталізмом і комунізмом не є
«фатально неминучою».
На закритому засіданні Хрущов
протягом 4х годин в вів
закрите засідання із
засудженням Сталіна,
звинувативши його в масовому
знищенні людей і помилковій
політиці, читав доповідь
“Про культ особи та його
наслідки”. У доповіді затвердив
факт існування “заповіту”
В.Леніна, у якому посилаючись
на негативні риси Сталіна,
рекомендував “партійним
товаришам” передати пост
генсека комусь іншому
 Ідеєю, якою захопився М. Хрущов, було широке
впровадження посівів кукурудзи. За його задумом, це
мало значно підвищити ефективність сільського
господарства, насамперед, тваринництва. За наказом
М. Хрущова в усій країні, навіть на півночі, за рахунок
скорочення посівів інших культур почали висівати
кукурудзу. Цю культуру було проголошено
«королевою полів». Керівник радгоспу чи колгоспу,
який відмовлявся впроваджувати її, ризикував своєю
посадою.
Однак і кукурудза не дала очікуваних результатів.
Партійна верхівка звинуватила селянство у
недостатньо відданій праці на колгоспних ланах і
взяла курс на ліквідацію особистих присадибних
господарств. Мовляв, коли селян позбавити
власного господарства, то у вивільнений час вони
сумлінніше працюватимуть у колгоспах. Посилився
податковий тиск на селян, знову вдалися до
обтинання городів, обмеження кількості худоби.
 За часів «відлиги» було розпочато не одну
реформу освітнього простору. У потугах до змін
зачіпалися різні сфери життя дитсадків, шкіл та
вищих і середніх навчальних закладів країни.
Проте, з усіх реформ найбільш вагомою була
політехнізація навчання. Ця проблема залишила
по собі найбільшу кількість відгуків, вона
викликала більше змін у навчальному процесі,
ніж будь-яка інша інновація уряду.
Термін навчання збільшився з 10 до 11 років.
Починаючи з 9-го класу, учні два дні на тиждень
мали опановувати виробничі спеціальності
безпосередньо на фабриках, заводах, у
радгоспах. Реформу проводили нашвидкуруч,
без глибокого вивчення справи, без достатнього
фінансування. Своєї мети — підняти престиж
робітничих професій та збільшити кількість
кваліфікованих робітників — вона не досягла.