Електрика

у світі тварин
 Електрика у риб
 Електричні розряди в природі виникають не тільки під час грози, у
вигляді блискавок. Процеси, що викликають слабкі електричні
явища, що відбуваються, наприклад, в багатьох рослинах. Але
самим дивним носієм цієї здатності є електричні риби. Їх дар
виробляти розряди сильної потужності не доступний жодному
виду тварин.
 Всі види електричних риб мають особливий орган, який виробляє
електрику. З його допомогою тварини полюють, захищаються
пристосовуючись до життя у водному середовищі. Електричний
орган у всіх риб сконструйований однаково, але відрізняється за
розмірами і місцем розташування.
 Як риби виробляють електричний струм?

Усі без винятку види «електричних» морських істот виробляють

електричний струм тільки під час руху. Тут все дуже просто, їх
м`язи в цей момент постійно змінюють свою форму і взаємодіють
з навколишнім середовищем. При цьому, голова виступає в ролі
позитивного полюса батареї, а хвіст – негативного.
Відбувається накопичення та утримання електрики, наче в
батарейці. І, як було сказано, все проходить у м’язах риб, які
мають спеціальну будову у вигляді стовпчиків, певна кількість яких
створює окремі пластини. Стовпчики з’єднані паралельно,
пластини – послідовно. Кожен стовпчик, це мініатюрна батарейка,
а завдяки послідовному та паралельному з’єднані великої їх
кількості, яке вивчали на уроках фізики у 8 класі, рибам вдається
збільшити не лише силу струму, а й напругу своєї природної
акумуляторної батареї.
 властивості
Офіційна медицина не підтвердила володіння електромагнітного поля риб
цілющий ефект. Але медицина народна здавна використовує електричні хвилі
скатів для лікування багатьох хвороб ревматичного характеру.
Для цього люди спеціально прогулюються поблизу і отримують слабкі розряди.
Ось такий собі натуральний електрофорез. Електричних сомів жителі Африки і
Єгипту використовують для лікування важкої стадії лихоманки. Для підвищення
імунітету у дітей і зміцнення обшего стану екваторіальні жителі змушують тих
прікасатся до сомам, а також поять водою, в якій деякий час плавала ця риба.
 Як риби «б`ють» струмом?
Удар струмом здійснюється за допомогою імпульсів. Риба цілеспрямовано «б`є» ними свого ворога.
Деякі види навмисно випускають в жертву приблизно 500 імпульсів, щоб остаточно вразити
супротивника. Відповідно, удари є усвідомленими і спрямованими, тобто не можна отримати заряд,
просто доторкнувшись до риби.
У більшості випадків риби використовують свою «зброю» тільки при прямому контакті з жертвою. У
певних ситуаціях можуть пустити струм на невеликих відстанях, щоб відігнати більшого хижака. У
перерахованих вище риб різниця потенціалів, що розвивається на кінцях електричних органів, може
сягає 1200 вольт (електричний вугор), а потужність розряду в імпульсі від 1 до 6 кіловат (електричний
скат).
 Електрорецепція
Акули чудово вражають електрорецепцією, саме тому вони такі гарні хижаки. Якщо ваші м’язи
видають іскру електрики (що вони роблять, якщо ви живі), акули знайдуть вас.

Більшість електрорецептивних тварин є мешканцями води. Але існує обмежена кількість

електричних ссавців, таких як ехідна, що мешкає на суші (іноді її називають колючим
мурахоїдом), і її двоюрідний брат качкодзьоб, який живе як у воді, так і на суші.

І у єхидни, і у качкодзьоба на мордах крихітні електрорецептори (до 40000 у випадку

качкодзьоба), які виявляють струми і дозволяють їм проходити через мул або суху землю та
знаходити здобич із закритими очима. Електричні можливості єхидни тим більш чудові, що вони
перебувають на суші. 
 Шокуючі відкриття
Коли натуралісти вперше почули про електричних вугрів у середині 18 століття, коли Бенджамін
Франклін експериментував з блискавковідводами, ці відкриття викликали цікавість у наукового
співтовариства.
У ті часи термін “електрик” використовувався для опису вчених, які цікавились електричними
експериментами. В рамках своїх розслідувань електрики збирали електричні заряди в банки
Лейдена (буквально скляні банки з металевою підкладкою). Вчені були зосереджені на спробі
довести існування атмосферної електрики.
Дослідження тварини, яка за бажанням могла виробляти більше вольт, ніж люди могли зберегти
в банці, виявилося величезною допомогою для розуміння людьми природи електрики.
Одне з найперших (і найдраматичніших) повідомлень про потрапляння електричних вугрів до
Європи було від прусського натураліста Олександра фон Гумбольдта приблизно в 1800 році. Він
відвідав тодішню Голландську Гвіану, область між річками Оріноко та Амазонка в Південній
Америці, і описав вугрів, що випромінюють таку високу напругу, як чудовиська, яких юояться в
околицях.
Гумбольдт описує як рибалки загнали коней у болото, щоб ті були уражені вуграми. Вугрів в свою
чергу, після того, як їх електрика розрядилася, можна було безпечно забирати для вивчення та
експериментів.
 Електрика у птахів
Тіло птаха являє собою розгалуження кола, опір якого набагато більший
порівняно з опором шматка провода між лапками птаха. Тому сила струму,
який проходить через тіло птаха, є дуже малою. Але якщо птах випадково
хвостом або крилом доторкнеться до стовпа та в такий спосіб зєднається із
землею, його відразу буде вбито струмом.