Мистецтво

Китаю
Для всього мистецтва Китаю властиві дві характерних
риси:традиціоналізм і гілозоїзм (бачення природи як
живого організму,
оживлення природи). Зєднання цих рис з раціоналізмом
дає унікальний
результат: дивовижне відчуття природи, здатність бачити в
її найменших
проявах - ціле. Світогляд китайців істотно відрізняється від
європейського. У цій країні не було послідовного розвитку і
зміни художніх напрямків і стилів, як в європейському
мистецтві. У Китаї ми застаємо надзвичайно стійкий, до
дрібниць продуманий і естетично перероблений побут,
цільний і послідовний світогляд, складний, але міцний
сплав художніх стилів. Стилістична єдність китайського
мистецтва - це результат не тільки глибокого проникнення
китайських майстрів у природу речей, але перш за все їх
щирої і бездоганної довіри до життя у всій її розмаїтості 
Китайська каліграфія

Китайська каліграфія – це мистецтво зображення

ієрогліфів, що
дозволяє не лише відобразити зміст тексту, але і візуально передати
його настрій. Цей вид письма відрізняється особливою естетичної
складової, покликаної показати на папері гармонію духу і руху,
заволодіти увагою читача і навіть чинити на нього деякий емоційний
вплив. На Сході каліграфії завжди надавали особливого значення,
вважаючи, що подібна діяльність здатна виховати в людині високі
моральні якості та допомогти йому в духовному розвитку. Тому
каліграфія тут не просто уміння красиво писати, але і мистецтво, яке
дозволяє майстрові в рамках традиції якнайповніше проявляти свою
індивідуальність.
Китайська вишивка
Мистецтво вишивки вже було поширене по всій країні за часів
династій Хань і Цін . Вона розвилася в чотирьох основних
характерних стилях, а саме: Сянь у провінції Хунань центрального
Китаю, Шу в провінції Сичуань на заході Китаю, Юе в провінції
Гуандун на півдні Китаю та Су в східнокитайській провінції Цзянсу.
З чотирьох стилів вишивка Су вважається найбільш
представницькою в китайському мистецтві вишивки. Наприклад,
вишивальниці Су зазвичай розділяють тонку до
шістнадцятої частини. Різні товщини ниток використовуються для
різних частин вишивки, щоб створити тонкі відтінки, плавний
перехід кольору та реалістичний ефект.
Ще однією винятковою технікою є так звана «двостороння
вишивка», коли одне зображення можна розглядати з обох боків
вишитої тканини. Існує три типи двосторонньої вишивки. Один тип
показує абсолютно
однакове зображення по обидва боки, другий - однакове зображення
з обох сторін, але в різних кольорах. Третій і найскладніший тип
двосторонньої вишивки показує два
різних зображення однакового розміру та форми з різних сторін
вишиваного виробу.
Різьба по кістці

У Китаї різьблення по кістці – одна з найбільш ранніх форм мистецтва.

Витоки її сягають ще 3700 років до н.е. Найбільшого розквіту мистецтво
різьблення досягло в епоху династії Мін (1368-1644). З кістки почали
вирізати
шкатулки, підноси, рамки для картин, люльки для тютюну, пляшечки,
клітки для птахів та цвіркунів і т.п. З того часу, цей вид декоративно-
прикладного мистецтва в Китаї став одним з провідних.
В Китаї навіть була винайдена техніка плетіння з ниток слонової
кістки. Матеріал розщеплювався на дуже тонкі волокна, з яких плели
кошики для квітів та абажури. 
Розквіт мистецтво різьблення по кістці зазнало при правлінні
імператорів династії Сун (960 – 1279 рр. н.е.). Найблискучіші шедеври, що
з’явилися в епоху Сун – це кулі-головоломки зі слонової кістки, техніку
виконання яких через неймовірну складність назвали «роботою диявола».
Ці
дивовижні витвори мистецтва являють собою вкладені одна в одну
порожнисті кулі, кожна з яких може обертатися в іншій. Найперша така
головоломка складалася з двох куль. Поступово майстри вдосконалювали
цю техніку, з’явилися кулі, що складаються з семи шарів.
Архітектура

Стародавня китайська архітектура це настільки важливо,

що воно розглядається як основний компонент світової
архітектурної системи. За свою тисячолітню історію Китаю
вдалося створити власний архітектурний стиль,
заснований на різьбі по дереву та цеглі, ущільнених
земляних конструкціях, вражаючих кубових аркових
будівлях тощо. Велика Китайська стіна, Мавзолей Першого
Імператора Цинь або Заборонене містоє лише декількома
прикладами його вражаючої архітектури.  Найдавніші
споруди в Китаї датуються часами династії Шан, з 16
століття до нашої ери до 771 року до нашої ери. Він має свої
власні основні принципи планування та структури, тому
архітектурні чудеса, зроблені працьовитими та розумними
робітниками, створювались роками. Існують
різні архітектурні стилі в Китаї, серед яких: імперська,
садова, релігійна.