Основи китайської

діалектології
ГУАНЬХУА.ПОХОДЖЕННЯ. АРЕАЛ
ПОШИРЕННЯ
Ґуаньхуа (або північні діалекти - 官 话 , 北 方 话 ) є
рідними для 70% (90%) ханського населення Китаю.
Назва Ґуаньхуа («мова чиновників») використовується з
XVIII ст. Сучасні Північні діалекти сформувались в
результаті широкомасштабних етнічних та
демографічних процесів, які відбувались в
Середньовіччі.
Першу класифікацію Північних діалектів розробив
Юань Цзяхуа ( 袁 家 骅 ) в 50-х рр. XX ст. на базі
матеріалів фронтального дослідження діалектів
китайської мови. Основою виділення діалектів була
просодична ознака – наявність або відсутність вхідного
тону ( 入声 ), а при його наявності аналізувались засоби
його вираження.
У класифікації Юань Цзяхуа вхідний тон як окрема
просодична категорія був представлений на периферії
діалектної області Ґуаньхуа: в діалектах провінції Шаньсі
на північному-заході Китаю, в діалектах нижньої течії
річки Янцзи та незначних територіях південного-сходу
Китаю. У діалектах нижньої течії річки Янцзи розвиток
середньокитайської системи тонів пішов особливим
шляхом. У цих діалектах окрім рівного тону ( 平 声 ),
регістрові варіанти можуть мати нисхідно-висхідний ( 上
声 ) та нисхідний ( 去声 ) тони.
 Сегментною ознакою діалектів Ґуаньхуа було обрано історичну
характеристику дзвінких ініціалей, які в цих діалектах перейшли в глухі
придихові в складах рівного тону та в глухі непридихові в інших тонах.

Основою граматичних ознак діалектів цього ареалу Юань Цзяхуа вважав

рахівні слова, позицію означення в двоскладовому слові атрибутивного
синтаксичного типу, послідовність об'єктів при дієсловах напрямку,
способи формування питальних речень, синтаксичні конструкції
порівняння та пасиву.

Лексичні ознаки діалектів Ґуаньхуа визначалися на десятих лексичних

одиницях: 筷子 «палички для їжі» ，锅 «казан» ，细 «дрібний» ，小
«малий», 快 «гострий» ，吃 «їсти» ，闻 «нюхати» ，走 «ходити» ，
跑 «бігати» ，站 «стояти».
Класифікація діалектів Ґуаньхуа методом лінгвістичної
географії формує дещо інший поділ цього ареалу. У своїх
роботах 70-90-х рр. XX ст. О.І. Зав'ялова провела аналіз
матеріалів, які були опубліковані по діалектам півночі Китаю
50-70-х рр., та власних експедиційних досліджень діалектів
Дунґан Киргизії та Казахстану. Основою її аналізу був
комплекс сучасних сегментних та просодичних ознак
діалектів північного Китаю, куди входили й ознаки ініціалей
та фіналей.
КЛАСИФІКАЦІЯ ДІАЛЕКТІВ ГУАНЬХУА
Питання виділення ареалу діалекту Цзінь

У «Лінгвістичному атласі Китаю» поділ Ґуаньхуа на

ареали зосереджений на єдиній діахронічній просодичній
ознаці діалектів цієї області – на відображенні вхідного
тону. Саме тому із Північно-західних діалектів в окремий
ареал виділено діалект Цзінь ( 晋 语 ), де вхідний тон
зберігся.
Питання виділення ареалу діалекту Цзінь

Першим, хто виявив, що вхідний тон є в більшості районів

провінції Шаньсі, був Лю Веньбін ( 刘文炳 ), який у 1939 році в
книзі «Діалектна хроніка Сюґоу» (« 徐 沟 方 言 志 ») детально
проаналізував систему тонів діалекту Сюґоу, вказавши на
явище вхідного тону, а також визначив розповсюдження цього
тону в провінції Шаньсі.

Лише у 1985 році Лі Жун ( 李荣 ) запропонував вважати

Цзінь окремим діалектом, групою верхнього рівня, що
не входить до групи діалектів Ґуаньхуа.
Питання виділення ареалу діалекту Цзінь

Діалект Цзінь вирізняється так званими нерівними тонами

(придихові приголосні на місці історично-дзвінких):
•步 bu (пекінський діалект) – pu (Цзінь)
•造 zao (пекінський діалект) – ts`au (Цзінь)
Морфема 甑 цзен в давньокитайській мові означала
глиняний посуд для приготування їжі на пару. В сучасних
діалектах Цзінь зберігається не лише це слово, але й сам посуд,
який зберіг свою форму й надалі використовується в гірських
районах цього ареалу.
Саме на основі пекінського діалекту цієї групи y 50-60 рp.
XX ст. була створений путунхуа 普通话 , що стала офіційною
мовою країни. У західній літературі північнокитайський
діалект зазвичай називали мандаринським, що збереглось і до
сьогодні.
ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГУАНЬХУА.
Залежно від ареалу поширення діалекти Ґуаньхуа можуть
мати 18-27 ініціалей. Наприклад, нанькінський Ґуаньхуа
характеризується наявністю 20 ініціалей ( 声 母 ):

Лабіальний ( 唇音 ): p pʻ m f
Альвеолярний ( 无擦龈音 ): t tʻ l
Фрикативний ( 有擦龈音 ): ts tsʻ s
Ретрофлексний ( 捲舌音 ): tᶊ tᶊʻ ᶊ Ɀ
Альвеолярний піднебінний ( 龈腭音 ): tɕ tɕʻ ɕ
Велярний звук ( 软颚音 ): k kʻ
Нульова ініціаль ( 零声母 ): Ɵ
Порівняльна таблиця розрізнення звуків f- та h- у Північних
діалектах:

  夫 呼 房 黄
汉口 Fu Xu Faŋ huaŋ

成都 Fu Xu Faŋ huaŋ

麻城 Fu Fu Faŋ faŋ

巴东 Hu Hu huaŋ huaŋ
 Порівняльна таблиця розрізнення звуків n- та l- у Північних
діалектах:

  脑 老 泥 犁
北京 Nau Lau Ni li

西安 Nau Lau Ni li

成都 Nau Nau Ni ni

兰州 lɔ, nɔ lɔ, nɔ li, ni li, ni

Крім того, для пекінського діалекту характерна
фонетична редукція, яка сприймається як
занадто «розмовна» в стандартній китайській мові.
Зокрема, в швидкій мові початкові приголосні
ненаголошеного складу піддаються леніції: zh ch sh /
tʂ tʂʰ ʂ / переходять в r / ɻ /, тому 不 知道 bùzhīdào ( «не
знаю») може звучати як bùrīdào (наголос падає на перший
і третій склад ). Кінцеві / -n / і (рідше) / -ŋ / (-ng) можуть
залишатися частково відкритими і вимовлятися як
носовий голосний, а не носовий приголосний, наприклад
您 може звучати як «niəɨ» замість «nín».
Лені́ція (від лат. lens, lenis — в'ялий) в мовознавчій 
фонетиці — ослаблення тертя або мутація 
приголосних звуків, що перебувають у позиції між двома 
голосними. Леніція може бути як суто фонетичним
явищем (наприклад, українське ся < себе), так і мати
морфосинтаксичний зміст (наприклад, у кельтських мовах
).
Кількість фіналей у Північних діалектах також є
різною. Наприклад, у сичуанській говірці склади
формуються 36 фіналями ( 韵 母 ):

开尾韵 元音韵 鼻音尾韵

ɿ ɚ А ꭥ Е ai̯ ei̯ ɑu̯ əu̯ an ən Aŋ ʊŋ
i   i̯ a   i̯ ᴇ i̯ ai̯   i̯ ɑu̯ i̯ əu̯ i̯ ɛn in i̯ ɑŋ  

u   u̯ᴀ   u̯ᴇ u̯ai̯ u̯ei̯     u̯an u̯ən u̯ɑŋ  

у     y̯ꭥ y̯ᴇ         y̯ɛn yn   y̯ʊŋ

Загалом фонологія пекінського діалекту практично ідентична
стандартній китайської, так як остання виникла на його
основі.
Найбільш помітною відмінністю є поширеність ротичних
голосних. Практично всі вони є результатом приєднання до
іменника суфікса - 儿 / -ɹ /. Це явище, хоча і в меншій мірі,
зустрічається в путунхуа. Даний феномен ( 儿 化 , érhuà
«еризація») вважається однією з найбільш помітних рис
діалекту.
Північні діалекти також відрізняються
кількістю складів хекою. Так, у діалектах міст
Сіань та Цзяннань відсутня медіаль - u- ： 多
[to] ， 锅 [ko]. Водночас, у Пекінському
діалекті склади хекою доволі багато.
Склад хекоу ( 合口 ) – склад китайської мови або діалекту, в
якому є медіаль - u-.
Північні діалекти також відрізняються один від одного за
критерієм наявності / відсутності фіналі «стягнутого рота»
( 撮口呼 ), в якій медіаль або монофтонг формується звуком -
ü-. У Пекінському діалекті таких складів теж доволі багато, а
от в Юньнань, Ґуйчжоу ці склади перейшли у фіналі
«розтягнутого роту» ( 齐 齿 呼 ), у яких медіаль або
монофтонг формується звуком -і- (та відсутні -u- та-ü- ).
Наприклад, 雨 [i] ，具 [tɕi] ，元 [iɛ] ，月 [ie].
Щодо системи тонів, то більшість південно-західних
китайських діалектів, як і стандартний мандарин, зберегли
лише чотири з восьми тонів середньокитайської мови.
Наприклад, схема тонів діалекту міста Нанькін:

Тип тону Фонетична

характеристика тону

Рівний ( 阴平 ) 32

Висхідний ( 阳平 ) 14

Низхідно-висхідний ( 上 22

声)
У якості просодичної ознаки у складі діалектів
виступала наявність вхідного тону жушен 入
声 , а за його наявності розглядалися засоби його
вираження.
ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГУАНЬХУА.
Першою важливою причиною відмінностей між
діалектами є історико-політичні чинники. Географічний
і кліматичний чинники також впливають на відмінності
в діалектах.
Пекін Цзінан Лоян Сіань Ченду Ухань Переклад
ь

白天 白天 白昼 白日 白天 白天 День

白日

夜里 夜里 囗黑 黑咧 晚黑 夜里 Ніч

夜晚

小孩儿 小孩儿 孩子 娃 小娃儿 小伢 Дитина

小子 小娃 细娃儿

老头儿 老头儿 老头儿 老汉 老汉儿 老爹 Чоловік похилого

老头子 老头子 老头子 老者 老头 віку

土豆儿 地蛋 土豆儿 洋芋 洋芋 洋苕 Картопля

土豆二 洋芋
У групах Північних діалектів є так-звана «особлива лексика»
( 特 殊 的 词 ), яка поширена лише на незначній території.
Наприклад, лексика Пекінського діалекту:
心路儿 – 计谋 (путунхуа) – план, задумка
拿放 – 要挟 (путунхуа) – змушувати
二乎 – 犹疑 (путунхуа) – сумніватися
Приклади «особливої лексики» говірки Лоян:
以早儿 – 往常 (путунхуа) – зазвичай
丢步儿 – 跑 (путунхуа) – бігати
外先 – 外边 (путунхуа) – зовні
Для ханьчжоуського діалекту також характерні слова,
що існують тільки в його лексиці і не мають еквівалентів
в інших гілках:
Ханьчжоуський: 大爸
Путунхуа: 父亲的大哥
Переклад: старший брат батька
Ханьчжоуський: 幺幺
Путунхуа: 最小的姑姑
Переклад: молодша тітка (за батьком)
Еризація
Еризація, тобто, додавання суфікса 儿 , наявність сленгових
слів та неологізмів, наприклад: 胡同 儿 (провулок), 搓 火
儿 (сердитися, дратувати), 底 儿 掉 (досконально, дуже
ретельно), 点儿 背 (не пощастило), 爽 (крутий, кльовий),
颠 儿 了 (Змитися, втекти).
Для Північних діалектів характерна омонімія лексики різних
говірок (звучання, ієрогліфічне позначення слів однакові, але
значення різні). Наприклад, 粥 в Пекіні означає «рідку кашу,
рисовий відвар» ( 稀饭 ), а в провінції Хебей – «варений рис»
( 干 饭 ， 米 饭 ). У районі Учан (місто Ухань) 爹 означає
«батько» ( 父 亲 ), а в провінції Хубей – «дідусь» ( 祖 父 ).
Водночас, в Ґуйян 公公 використовується в значенні «дідусь»
( 祖父 ), а в Пекіні – «свекор» ( 丈夫的父亲 ).
Іноді значення слів може бути ширшим (або вужчим) у різних
регіонах поширення діалектів. Наприклад, слово 鼻子 в містах
Ченду, Чунцін та Лоян означають не лише «ніс» (як в путунхуа),
а й «нежить, виділення з носа» ( 鼻 涕 ). У районі міста Пекін
слово 肥 «жирний, товстий» використовується до тварин, а 胖
«товстий» вказують на людину. Водночас, у місті Чженчжоу і
щодо людей, і щодо тварин використовують слово 肥 ( 这个人
长得很肥。 – Ця людина товста.).
Запозичення слів у Північних діалектах не
обмежується термінологію, доволі багато є побутової
лексики. У північно-східних діалектах, наприклад, є
запозичення з маньчжурської мови. Наприклад:
•骨 立 – 精 美 (путунхуа) – худий (скелет та
кістки)
•扎孤 – 治疗 (путунхуа) – лікувати
•埋汰 – 肮脏 (путунхуа) – брудний
Граматичні особливості
Найбільш поширеними афіксами Північних діалектів є
суфікси 子 та 儿 . Суфікс 子 здебільшого самостійно
формує м'який склад легкого тону (часто вказує на те, що
предмет великий), а суфікс 儿 (надає іменникам значення
«малий, невеликий») зливається з фіналлю попереднього
складу. Наприклад, лексика говірки Лоян:
•棍儿 – 棍子 – палиця
•门儿 – 门子 – двері
•口儿 – 口子 – тріщина
У Північних діалектах також використовується префікс 阿 ,
який формує іменники та вказує на родинні зв'язки.
Здебільшого використовується в південно-східному ареалі
поширення (практично не властивий лексиці Пекінської
говірки). Наприклад: 阿姨 «тітонька» ，阿哥 «старший
брат» ，阿姐 «старша сестра». Префікс 老 є в лексиці
практично всього Китаю, але у провінції Хебей
використовується в іменниках і надає їм значення
«наймолодший»: 老叔叔 «дядечко» ，老儿子 «син».
Замість префіксу 第 , який використовується в путунхуа й
формує порядкові числівники ( 第 一 «перший» ， 第 二
«другий»), у південно-західному ареалі поширення
Північних діалектів використовують структуру числівник +
префікс 头 + рахівне слово ( 头一个 «перший»).
2. У провінції Шеньсі займенники однини та множини
диференціюються за допомогою тонів. Так, 我 ， 你 ， 他
при читанні нисхідно-висхідним тоном ( 上 声 , 53)
позначають займенники однини – «я», «ти», «він». При
читанні рівним тоном ( 阴平 , 21) ці морфеми вказують на
займенники множини – «ми», «ви», «вони».
У Північних діалектах використовують питальні
займенники 什么 та 怎么 або 啥 та 咋 , відповідно, але
їх читання відрізняється залежно від регіону.
У провінції Шеньсі вираження завершеної дії відбувається
за допомогою зміни тонів. Наприклад:
•抓 tsɥa ( 阴平 ) «хапати, ловити» – 抓 tsɥa3231 «схопив,
зловив»
•吃 tᶊʻі ʅ ( 阴平 ) «їсти» – 吃 tᶊʻəі 3231 «з'їв»
•起 tɕʻі ( 上声 ) «підніматися» – 起 tɕʻіɛ 3231 «піднявся»
Дієслівна частка 倒 використовується для позначення
тривалості дії (наприклад в діалекті Сичуань), функціонально є
еквівалентом частки 着 в путунхуа.

Діалект Путунхуа Переклад

Сичуань

坐倒吃比站倒吃好。 坐着吃比站着 Краще їсти

сидячи, ніж
吃好。
стоячи.

你同倒我去。 你随着我去。 Йди за мною.

Окрім тривалості дії, частка 倒 може вказувати і на
завершення дії, при цьому може поєднуватись із часткою 了
та використовуватися з додатком

Діалект Сичуань Путунхуа Переклад

今日遇倒唱歌人。 今天遇到了歌手。 Сьогодні зустрівся зі

співаком.

开水烫倒人了。 开水烫人了。 Гаряча вода обпекла

людину.
У Північних діалектах функціонують частки, які властиві і
путунхуа: 了 ， 吗 ， 呢 ， 吧 ， 啊 ， 呀 . Наприклад:

Північні діалекти Переклад

他吃了。 Він поїв.

时间不早了。 Вже не рано.

你去 lə ？ (lə= 吗 ) Ти підеш?

你 去 不 去 lə ？ (lə= Ти підеш, чи ні?

呢)

你去吧。 Ти йди.

你写的字真好啊。 Твої ієрогліфи дійсно гарні.

 Структура питального речення у північних діалектах може
дещо відрізнятися від путунхуа. Наприклад:

Північні Путунхуа Переклад

діалекти

囗 [ʻke] 是？ 是什么？ Що? (що є?)

囗 [ʻke] 好？ 好吗 ? Добре?

是不？ 是不是？ Чи не так?

好不？ 好不好？ Добре чи ні?

Для пекінського діалекту характерні більш розмовні
граматичні форми в порівнянні з путунхуа, який
підпав під вплив веньянь (класичної китайської
мови) і має тенденцію до більш стислого викладу.
Речення в пекінському діалекті довше, що частково
компенсується більш швидкою мовою і
фонетичною редукцією.
Приклад діалектних слів:
https://www.youtube.com/watch?v=jQe8EFY1W7E
Дякую за увагу!