Підготувала Мартинюк

z Ольга, 101 група

Таємниці
цивілізацій.
Мачу-Пікчу
Мачу-Пікчу – легендарне, огорнуте таємницею місто, яке побудували інки в середині XV
століття. Зараз воно є туристичним центром Перу. Розташувалося місто недалеко від міста
Куско (столиця Імперії Інків) – всього в ста кілометрах. Мачу-Пікчу знаходиться на 240 метрів
вище моря. Більш того – глибоко в горах Анди, що було зроблено, щоб уникнути завоювання
іспанцями. Відкрив місто американський професор Хайрем Бінгхем, хоча слово «відкрив»
підходить сюди так собі – адже місцеве населення про нього знало, просто не розповідали
про це чужим.
 «Місто в небесах» – ось як ще називають стародавнє місто. Завдяки тому, що Мачу-Пікчу
виглядає дуже доречно серед навколишнього ландшафту, його також називають і «містом
серед хмар». Дахи будинків тут трикутної форми і здається, ніби вони - це частина
пейзажу. 
Побудувати таке місто в ті
часи було практично
неможливим, для
створення такого
шедевра були потрібні
широкі топографічні
знання. Вчені довго не
могли зрозуміти, що
змусило інків будувати
гігантські споруди у
настільки важкодоступних
місцях серед
скель. Астрономія,
геологія і екологія, судячи
з усього, були добре
знані будівельниками
– будинки будувалися на
природних схилах, і при
цьому залишалися
непохитно стійкими навіть
під час землетрусу або в
місцях, де нахил скелі
досягає 40 градусів. 
 На сьогоднішній день
вчені вважають, що
своїм існуванням
Мачу-Пікчу
завдячує розломам,
що утворилися в
місцях зіткнення
тектонічних плит.

Використовуючи дані супутникових знімків і виміри,

зроблені на землі, дослідники створили мапу розломів
земної кори. Деякі з них сягають більш ніж 175 км у
довжину. Виявилося, що місто збудоване просто на
перетині цих розломів — самі будівлі й сходи Мачу-Пікчу
певним чином збігаються із цими тріщинами.
Будівельним матеріалом в Мачу-Пікчу
було каміння. Кладка тамтешніх
будівель така, що в стиках між
каменями взагалі немає щілин, хоча
жодного цементного розчину інки не
використовували. І виробляти такі
ідеальні блоки було легше саме в тому
місці, де знаходиться Мачу-Пікчу, тому
що розломи гірських порід
давали велику кількість каменю,
забезпечуючи людей
необхідним будівельним матеріалом.

Землетруси в регіоні послаблювали гірську породу,

і стародавнім каменарям завдяки цьому було
легше вирізати камені потрібної форми.
Ослаблений камінь також не вимагав довгої
обробки.
Тектонічні розломи слугували не тільки будматеріалами, а і допомагали інкам збирати воду.
Тала і дощова вода стікала вниз, в долину, вздовж розломів. Інки завжди знали, де її можна
зібрати.
Водночас розташування міста високо в горах рятувало і досі рятує його від лавин і селевих
потоків, які часто стаються в цій гірській місцевості.
Ще один небезпечний кліматичний фактор – проливні дощі. Розломи рятували місто від
затоплення.
Мачу-Пікчу - невелике місто, в ньому налічується трохи менше 200 споруд. Проте місто
має центральну площу, палацовий комплекс, а також багато храмів.
На південному сході розташовано комплекс
палацових споруд. У західній частині підноситься
головний храм з вівтарем для жертвопринесень.
Напроти нього житловий квартал, щільно
забудований двоповерховими будиночками. Між
ними, як в лабіринті, в'ються вузькі вулиці і сходи,
що часто приводять в безвихідь або на терасу, що
нависає над прірвою.
У 1983 році Мачу-Пікчу увійшло до списку «Пам'ятники спадщини людства» ЮНЕСКО, а в
2007 - стало одним з Нових чудес світу.
Дякую за увагу!