Корея

ГЕОГРАФІЯ КОРЕЇ
 ПЛАН
 1. Корея напередодні та в роки ІІ Світової війни.
 2. Проголошення Республіки Корея.

 3. Корейська війна 1950-1953 років. Завершення

розколу країни.
 4. Будівництво соціалізму в Північній Кореї.

 5. Особливості соціально-економічного і політичного

розвитку Південної Кореї.
 КОРЕЯ НАПЕРЕДОДНІ ІІ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ.
 за результатами російсько-японської війни 1904-1905 рр. Корея
була перетворена в протекторат Японської імперії. А в серпні 1910
р. Токіо був підготовлений договір про нібито добровільну
передачу влади в країні імператору Японії. Корея була перетворена
в генерал-губернаторство на чолі з генерал-губернатором, який
призначався на посаду імператором з числа військових і наділявся
широкими владними повноваженнями. Всі корейці
проголошувалися підданими Японської імперії. Японська мова
здобувала статус офіційної мови, відповідно корейську
заборонялося навіть викладати в школі.
 Корейські патріотичні сили намагалися позбутися японського
панування. В країні періодично спалахували антияпонські
повстання, діяли партизанські загони, розвивався робітничий і
селянський рух. Проте окупаційні війська з жорстокістю
придушували всі спроби корейського народу здобути незалежність.
 КОРЕЯ НАПЕРЕДОДНІ ІІ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ.
 У 1931 р. японські агресори вдерлися на територію
Маньчжурії, де пізніше була проголошена
маріонеткова і повністю залежна від Токіо держава
Маньчжоу-Го. Перетворення Кореї  в прифронтову
зону призвело до впровадження воєнного стану. В
країні були посилені репресії проти патріотичних
сил, призупинена діяльність корейських політичних
організацій. Водночас офіційна пропаганда активно
поширювала ідеї паназіатизму, що давало можливість
японським мілітаристам більш плідно
використовувати трудові і сировинні ресурси Кореї у
війні.
 КОРЕЯ У РОКИ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
 В роки Другої світової війни в країні діяли
партизанські загони, які вели боротьбу проти
окупантів. Найбільших ударів японцям завдавали
партизанські формування Кім Ір Сена, Кім Чхека,
Цой Єн Гена, Кім Гу.
 У липні 1945 р. в ході роботи Потсдамської
конференції союзних держав було прийняте рішення
про визволення Кореї від японських загарбників
радянськими і американськими військами,
розмежувальною лінією між якими була визначена 38
паралель. В перспективі Корея вбачалася союзникам
єдиною демократичною державою.
ПРОГОЛОШЕННЯ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ.
 Після завершення Другої світової війни. На той час
південну частину країни площею 99 тис кв. км з
населенням        20 млн. чол. окупували американські
війська. В її північній частині – 121 тис. кв. км і 10
млн. чол. – перебували війська Червоної армії. Поділ
країни був підтверджений актом про капітуляцію
Японії від 2 вересня 1945 р.
 ДОЛЯ ПОВОЄННОЇ КОРЕЇ
 Доля повоєнної Кореї багато в чому визначалася
реаліями «холодної війни». По суті корейський народ
став заручником глобального протистояння двох
світових суспільно-політичних систем. В результаті
організовані та контрольовані спеціальною комісією
ООН вибори  до Національних зборів 10 травня 1946
р. відбулися тільки на півдні Кореї. Їх наслідком
стало проголошення Республіки Корея (РК) та
 прихід до влади уряду Лі Син Мана.
 КОНФЛІКТ
 На півночі півострова під контролем радянських
окупаційних властей почалося формування
комуністичного політичного режиму на чолі з Кім Ір
Сеном. 2 вересня 1948 р. останній проголосив
Корейську Народно-Демократичну республіку
(КНДР), що було відкритим викликом
проамериканському уряду Лі Син Мана.
 Поява двох корейських держав, кожна з яких вважала
себе єдино законною, об’єктивно створювала
передумови для конфлікту між ними.
 ПЕРЕДУМОВИ ВІЙНИ
 На рубежі 1940-1950-х рр. створення єдиної Корейської держави
було нереальним. Політичне керівництво РК було зорієнтоване на
тісне співробітництво з США та країнами Західної Європи.
Трудова партія Кореї (ТПК), що була правлячою в КНДР, слухняно
виконувала волю Москви.  Встановлення комуністичних режимів
в Чехословаччині і Китаї схиляли Пхеньян, що діяв у порозумінні
з Москвою, до військового вирішення корейського питання.
Південнокорейська армія налічувала лише 98 тис. чол., майже
зовсім не забезпечених авіацією, танками та важкою артилерією.
Тим часом режим Кім Ір Сена зосередив на 38-й паралелі 223-
тисячну армію з 120 танками і 180 літаками. 25 червня 1950 р. без
оголошення війни армія Північної Кореї вторглася на територію
свого південного сусіда. Уже на третій день боїв збройні сили
КНДР увійшли в Сеул. Незабаром північнокорейські  війська
контролювали вже 90%  території країни.
 КОРЕЙСЬКА ВІЙНА 1950-1953 РОКІВ.
 Війна між КНДР і РК не могла в умовах «холодної
війни» залишитися внутрішньокорейською
проблемою. Так, скориставшись відсутністю на
засіданнях РБ ООН представника СРСР, який
бойкотував роботу організації через невизнання нею
представництва КНР, Сполученим Штатам вдалося
затвердити рішення про надання урядові Лі Син
Мана військової допомоги. До Кореї було надіслано
контингент, що складався із солдатів 17 країн під
загальним командуванням американського генерала
Д. Макартура.
 КОРЕЙСЬКА ВІЙНА 1950-1953 РОКІВ.
 Вже 25 жовтня 1950 р. китайська армія
під командуванням героя громадянської
війни Лінь Бяо загальною кількістю
понад півмільйона осіб перейшла
кордон і вступила в бій з військами
США. Сили ООН змушені були
відступати і 4 січня 1951 р. комуністи
знову оволоділи Сеулом.
 ЕТАПИ ВІЙНИ
 Улипні 1951 р. на пропозицію радянського
представника в ООН почалися мирні переговори.
Хоча досить швидко було вирішено територіальні
проблеми (лінією розмежування залишилася 38-а
паралель) з остаточним укладенням миру зволікали.
Проблема полягала у вирішенні долі
військовополонених, яких США не бажали видавати
комуністам. Врешті-решт сторони домовилися
обмінятися полоненими за посередництвом Індії.
 27 липня 1953 р. між РК і КНДР було підписано
перемир’я. Упродовж всього перебігу переговорів
тривали бої, в яких загалом загинуло майже 50% усіх
вбитих під час війни солдатів.
 ЗАВЕРШЕННЯ РОЗКОЛУ КРАЇНИ.
Спроби досягнути угоди щодо
можливого об’єднання Кореї на
Женевській конференції 26 квітня –
16 червня 1954 р. виявилися
безуспішними. На Корейському
півострові утвердилися два
політичних режими.
 БУДІВНИЦТВО СОЦІАЛІЗМУ В
ПІВНІЧНІЙ КОРЕЇ.
 Лідери Північної Кореї одразу після проголошення
КНДР обрали шлях будівництва соціалістичного
суспільства за радянською моделлю і за допомогою
СРСР. До середини 1950-х рр. визначальну роль у
житті країни відігравали радянські політичні і
військові радники. ТПК орієнтувалась на радянську
схему індустріалізації, кооперування сільського
господарства, здійснення культурної революції.
ПІВНІЧНА КОРЕЯ
 БУДІВНИЦТВО СОЦІАЛІЗМУ В
ПІВНІЧНІЙ КОРЕЇ.
 Успіхи у відбудові та подальшому розвитку
народного господарства укріпили авторитет ТПК і її
керівництва. Водночас в країні став поступово
формуватися культ особи Кім Ір Сена як «мудрого
вождя, який веде народ від перемоги до перемоги».
Могутнім ударом по зазначеній тенденції стали
рішення ХХ з’їзду КПРС, які викрили культ особи
Сталіна в СРСР. Логічно, що на початку 1960-х рр.
керівництво ТПК взяло курс на політику
дистанціювання від Радянського Союзу.
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО І
ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ.
 Ще в розпал Корейської війни у серпні 1952 р.
президентом Південної Кореї був переобраний Лі
Син Ман, який спирався на власноруч створену ним
Ліберальну партію (Чаюдан). У зовнішній політиці
сеульський режим  орієнтувався на США. Так, 1
жовтня 1953 р. обидві країни підписали Договір про
спільну оборону, що надавав американській стороні
право мати на південнокорейській території військові
бази і розміщувати війська.
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО І
ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ.
 Поступово в країні почав визрівати режим особистої
влади Лі Син Мана. Демократичний рух в РК
придушувався, опозиція заборонялася. Все це
супроводжувалося зростанням корупції та свавілля,
що викликало обурення народних мас. Результатом
стала так звана «квітнева революція» 1960 р., в ході
якої Лі Син Ман був усунений від влади. Подальший
політичний розвиток Південної Кореї визначався
співвідношенням сил між військовими та
цивільними. Тому в Південній Кореї періоди
перебування при владі цивільних урядів чергувалися
з періодами правління військових.
ФОТО СЕУЛА
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО І
ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ.

 Лідери Північної Кореї одразу після проголошення

КНДР обрали шлях будівництва соціалістичного
суспільства за радянською моделлю і за допомогою
СРСР. До середини 1950-х рр. визначальну роль у
житті країни відігравали радянські політичні і
військові радники. ТПК орієнтувалась на радянську
схему індустріалізації, кооперування сільського
господарства, здійснення культурної революції.
КУРОРТИ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ
 ВИСНОВКИ

 Ще на рубежі 1950  -1960-х рр. Південна Корея залишалася

надзвичайно бідною та відсталою країною, ВНП якої складав
лише 87 дол. на душу населення в рік. Проте вже з середини 1960-
х рр. в РК почалося економічне піднесення, яке продовжувалося
до кінця 1980-х рр. Це стало можливим за рахунок розширення
спочатку легкої, а потім і важкої індустрії, залучення нових
технологій, удосконалення сфери послуг і торгівлі.
 Обов’язково слід підкреслити зростаючу рішучість
південнокорейського керівництва позитивно вирішити проблему
національного об’єднання країни. Звичайно, це є ще й сьогодні
надскладною задачею, але перші кроки у зазначеному напрямку
вже зроблені. Свідченням цього стала зустріч президента РК Кім
Де Чхуна з північнокорейським лідером Кім Чен Іром    13 червня
2000 р.
  
ЛІДЕРИ ПІВДНЯ ТА ПІВНОЧІ
 ЛІТЕРАТУРА
 1.Бузов В.И. Новейшая история стран Азии и Африки (1945 – 2004):
учеб. пособие.- Ростов н/Д: Феникс, 2005
 2.Козицький А.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – 1999
рр.): Курс лекцій.- Львів: Афіша, 2000
 3.Васильев Л.С. История Востока: В 2 т.- М.: Высшая школа, 2001.- Т.2

 4.Новейшая история стран Азии и Африки, ХХ век: Учеб. для студ.

высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А,М.Родригеса. – М.:
ВЛАДОС, 2001
 5.Сергійчик І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець
ХХ ст.): Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Суми:
ВТД «Університетська книга», 2002
 6.Страны мира: Справочник / Под общ. ред. И.С.Иванова.- М.:
Республика, 1999
 7.Экономическая история зарубежных стран / Под ред.
В.И.Голубовича.- М. 1996
Дякую за увагу!