Морфонологічні

чергування приголосних
Чергування твердих передньоязикових приголосних із парними м’якими

 два різновиди:

• чергування твердих приголосних з м’якими (альтернаційні пари: /д/ - /д´/, /т/ - /т´/, /з/ - /з´/, /с/
- /с´/, /ӡ/ - /ӡ´/, /ц/ - /ц´/, /л/ - /л´/, /н/ - /н´/, /р/ - /р´/;

• чергування м’яких приголосних з твердими (альтернаційні пари: - /д´/-/д/, /т´/ - /т/, /з´/- /з/, /с´/ -
/с/, /ӡ´/- /ӡ/, /ц´/- /ц/, /л´/ - /л/, /н´/- /н/, /р´/ - /р/ :

регулярні у формотворенні і нерегулярні в словотворі ( в деяких типах, нерегулярність пов’язана

з внутрішньомовними чинниками);

мають широку сферу дії;

історична основа – ствердіння приголосних перед голосними (е, и) та після занепаду

редукованих, а також вплив /й/.
 Чергування твердих приголосних з м’якими (альтернаційні пари: /д/ - /д´/, /т/ - /т´/, /з/ - /з´/, /с/ - /с´/, /ӡ/ - /ӡ´/, /ц/ - /ц´/, /л/ - /л
´/, /н/ - /н´/, /р/ - /р´/

 маркують парадигми відмінювання іменників з твердим приголосним основи

• відбувається при утворенні форм давального та місцевого відмінка перед закінченням -і:

во/д/а – во/д´/і, у во/д´/і

шко/л/а – шко/л´/і , у шко/л´/ і

ба/з/а – ба/з´/і , в ба/з´/і

міс/т/о – в міс/т´/і

като/д /– на като/д´/і
 При формотворенні у дієслів
 відбуваються при творенні форм наказового способу перед закінченнями -ім(о), -іть, -мо, -
те й перед нульовим закінченням:

во/з/ити – во /з´/імо, возіть,

кру/т/ити -– крут/т´/імо. крутіть

гла/д/ити – гла/д´/, гла/д´/ мо, гла/д´/те

 творенні 3-ої особи множини теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни перед закінченням -
ать:

ва/р/ити – ва/р´а/ть

но/с/ити – но/с´а/ть
При формотворенні у дієслів

при творенні 1-ої особи однини теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни з

основою на /л/, /н/, /р/, а також деяких дієслів І дієвідміни з основою на /л/:

па/л/ити- па/л´у/

га/н/ити – га/н´у/

ва/р/ити – ва/р´у/

мо/л/оти - ме/л´у/

по/л/оти - по/л´у/
 При словотворенні іменників
 маркує словотвірні типи від прикметникових основ з суфіксами

• -ак-

гост/р/ий – гост/р´а/к

доб/р/ий – доб/р´а/к

• нульовим суфіксом

зеле/н/ий – зеле /н´/

моло/д/ий – моло/д´/
При словотворенні іменників

 маркує словотвірний тип від іменникових та дієслівних основ з суфіксом

-ар- (назви людей за видом діяльности, здебільшого від основ з фіналем /л/,
/т/)

крес/л/ити – крес/л´а/р

наф/т/а – наф/т´а/р але пош/т/а – пош/т/ар, шах/т/а – шах/т/ар

ск/л/о – ск/л´а/р

шко/л/а – шко/л´а/р
З суфіксом –ар- від основ з іншим типом фіналя – чергування немає

госпо/д/а – госпо/д/ар

ко/с/а – ко/с/ар

пи/с/ати – пи/с/ар

орен/д/а – орен/д/ар
При словотворенні іменників

 маркує словотвірний тип від прикметникових та дієслівних основ з суфіксами

• -аг-, -уг-, -ур-

хвіс/т/ – хвос/т´а/га

п’я/н/ий – п’я/н´у/га

ні/с/ – но/с´у/ра
При словотворенні іменників

 маркує словотвірні типи від дієслівних основ з суфіксами

• -б-

моло/т/ити – моло/т´/ба

про/с/ити – про/с´/ба

• -ій-

во/д/ити – во/д´/ій

па/л/ити – па/л´/ій
При словотворенні іменників

 маркує словотвірні типи від дієслівних основ з суфіксами

• -інн-

но/с/ити – но/с´/іння

во/д/ити – во/д´/іння
 При словотворенні прикметників

 маркує словотвірні типи від іменникових основ з суфіксами

• -ан-

бавов/н/а – бавов/н´а/ний

во/д/а – во/д´а/ний

• -н- (від основ з фіналем /л/)

підва/л/ – підва/л´/ний

прихи/л/ити – прихи/л´/ний
 При словотворенні прикметників

 маркує словотвірні типи від іменникових основ з суфіксами

• -ач-

ко/з/а – ко/з´а/чий

кі/т/ – ко/т´а/чий
 При словотворенні прикметників

 маркує словотвірні типи від іменникових та прикметникових основ з суфіксами

• -ав-

бі/л/ий – бі/л´а/вий але жовтий – жовтавий і жовтявий

сли/н/а – сли/н´а/вий

• -аст-

круг/л/ий – круг/л´а/стий

сріб/л/о – сріб/л´а/стий але попелястий і попеластий

 При словотворенні дієслів

 маркує словотвірний тип від прикметникових основ з суфіксом

• -і-

бі/л/ий – бі/л´/іти

чор/н/ий – чор/н´/іти
Чер гуван ням’як ихпри голос нихз твердими(а льтерн аційніп ари: - /д´/ -/д/, /т´/- /т/, /з ´/-/з /, /с´ /-/с /, /ӡ´ /-/ӡ/ , /ц´/- /ц/, / л´/-/ л/, / н´/-/ н/, /р ´/-/р/ )

• при відмінюванні іменників перед закінченнями з ініціаллю /е/:

бу/р´/а – бу/р/е, бу/р/ею, бу/р/

до/л´/а – до/л/е, до/л/ею

кі/н´/ – ко/н/еві, ко/н/ем, ко/н/ей

ті/н´/ – ті/н/е, ті/н/ей

• маркує парадигму дієвідмінювання дієслів типу летіти (при утворенні 2-ої та
3-ої особи однини, 1-ої та 2-ої особи множини теперішнього часу й 2-ої особи
однини наказового способу перед закінченнями з ініціаллю /и/):

ле/т´/іти – ле/т/иш, ле/т/ить, ле/т/имо, ле/т/ите, ле/т/и

си/д´/іти – си/д/иш, си/д/ить, си/д/имо, си/д/ите, си/д/и

 При словотворенні

 маркує прикметникові словотвірні моделі з суфіксами:

• -ев-

виш/н´/а – виш/н/евий

кіне/ц´/ – кін/ц/евий

ста/т´/ – ста/т/евий

• -н- (здебільшого від іменників з фіналем /н´/, /т´/)

корі/н´/ – корі/н/ний

піс/н´/а – пісе/н/ний

смер/т´/ – стер/т/ний
Чергування твердих задньоязикових та фарингальної з непарними
передньоязиковими м’якими приголосними /к/ - /ц´/, /х/ - /с´/, /г/
- /з´/

 характерне для формотворення іменників;

 регулярне, охоплює новотвори та запозичені слова;

 має широку сферу дії;

 значне морфонологічне навантаження;

 історична основа – друга палаталізація.

• маркує парадигму відмінювання іменників жіночого роду І відміни

• відбувається при творенні форм давального й місцевого відмінка однини:

бал/к/а – бал/ц´/і, у бал/ц´/і

мачу/х/а – мачу/с´/і , на мачу/с´/ і

доро/г/а – доро/з´/і , в доро/з´/і

апте/к/а – апте/ц´/і, в апте/ц´/і

лі/г/а – лі/з´/і, у лі/з´/і

 відбувається при творенні форми місцевого відмінка однини іменників
чоловічого та середнього роду ІІ відміни перед закінченням - і :

бі/к/ – на бо/ц´/і

моло/к/о – в моло/ц´/ і

ду/х/ – у ду/с´/і

барлі/г/ – у барло/з´/і

бівуа/к/ – у бівуа/ц´/і

універма/г/ – в універма/з´/і
Чергування задньоязикових та фарингальної фонеми з
передньоязиковими шиплячими приголосними /к/ - /ч/, /х/ -
/ш/, /г/ - /ж/

 відбувається при формотворенні іменників та дієслів;

 маркує низку словотвірних типів

 регулярне, охоплює новотвори та запозичені слова;

 має широку сферу дії;

 вищий ступінь морфонологічного навантаження;

 історична основа – перша палаталізація або вплив й на попередній

приголосний
 При формотворенні

 іменників чоловічого роду ІІ відміни перед закінченням -е:

байра/к/ – байра/ч/е

воло/х/ – воло/ш/е

воро/г/ – воро/ж/е

Оле/г/ – Оле/ж/е
При формотворенні

 маркує форми теперішнього часу, майбутнього простого часу, наказового

способу дієслів певних класів І дієвідміни, а також пасивних дієприкметників:

пе/к/ти – пе/ч/у, пе/ч/еш, пе/ч/е, пе/ч/емо, пе/ч/ете, пе/ч/уть, пе/ч/и, пе/ч/імо,

пе/ч/іть, пе/ч/ений;

збере/г/ти – збере/ж/у, збере/ж/еш, збере/ж/е, збере/ж/емо, збере/ж/ете,

збере/ж/уть, збере/ж/и, збере/ж/імо, збере/ж/іть, збере/ж/ений.
 При словотворенні
 маркує іменникові словотвірні моделі з суфіксами:
• -к-
рі/к/а – рі/ч/ка
кома/х/а – кома/ш/ка
доро/г/а – дорі/ж/ка
слова/к /– слова/ч/ка
-ен-
но/г/а – но/ж/еня
гадю/к/а – гадю/ч/еня
• демінутивними суфіксами -ок-, -ечок-, -к-, -ечк-

би/к/ – би/ч/ок

бере/г/ – бере/ж/ок

мі/х/ – мі/ш/ечок

ву/х/о – ву/ш/ко, ву/ш/ечко

о/к/о – о/ч/ко
• -ин-

бу/к/ – бу/ч/ина

висо/к/ий – висо/ч/ина

пта/х/ – пта/ш/ина

• -иськ-, -ищ-

вов/к/ – вов/ч/исько, вов/ч/ище

пол/к/ – пол/ч/ище

баті/г/ – бато/ж/ище

но/г/а – но/ж/ище
• - ник-

гадю/к/а – гадю/ч/ник

пасі/к/а – пасі/ч/ник

ву/х/о – наву/ш/ник

пта/х/ – пта/ш/ник

бор/г/ – бор/ж/ник
• патронімічним суфіксом –енк (о)

Калени/к/ – Калени/ч/енко

Сте/х/а – Сте/ш/енко

Дов/г/ий – Дов/ж/енко
 маркує прикметникові словотвірні моделі з суфіксами:

• -н-

яблу/к/о - яблу/ч/ний

кни/г/а – кни/ж/ний

стра/х/ – стра/ш/ний

кишла/к/ – кишла/ч/ний

фелю/г/а – фелю/ж/ний

капелю/х/ – капелю/ш/ний
• -ин- при творенні присвійних прикметників
кач/к/а – кач/ч/ин (пор. качиний (елізія /к/ – відносний прикметник)

Натал/к/а – Натал/ч/ин

мачу/х/а – мачу/ш/ин

Оль/г/а – Оль/ж/ин
• -ий (нульовий суфікс) чергування підтримує існування словотвірного типу,
максимальне навантаження:

вов/к/ – вов/ч/ий

бунтівни/к/ – бунтівни/ч/ий

вра/г/ – вра/ж/ий

папу/г/а – папу/ж/ий

бульдо/г/ – бульдо/ж/ий

пасту/х/ – пасту/ш/ий

патріар/х/ – патріар/ш/ий
• -ан-

копій/к/а – копій/ч/аний

сір/к/а – сір/ч/аний

кри/г/а – кри/ж/аний

бля/х/а – бля/ш/аний

• -ат-, -аст-, -ист-

сір/к/а – сір/ч/истий, сір/ч/астий

нит/к/а – нит/ч/астий пор. гол/к/а – гол/к/астий

• -ач-

ра/к/ – ра/ч/ачий

білу/г/а – білу/ж/ачий

черепа/х/а – черепа/ш/ачий

Чергується тільки коренева /к/:

соро/к/а – соро/ч/ачий

інди/к/ – інди/ч/ачий

Суфіксальна /к/ усікається:

кач/к/а – качачий

гус/к/а - гусячий
При творенні дієслів з суфіксами
• -и-

глу/х/ий – глу/ш/ити

смі/х/ – смі/ш/ити

ва/г/а – ва/ж/ити

в’ю/к/ - в’ю/ч/ити

калі/к/а - калі/ч/ити

• -а-

кри/к/ - кри/ч/ати

вере/ск/ – вере/шч/ати
Чергування твердих передньоязикових зубних приголосних із
передньоязиковими шиплячими приголосними /д/ - /ǯ/, /д/
- /ж/, /т/ - /ч/, /з/ - /ж/, /с/ - /ш/, /ц/ - /ч/

 характерне для формотворення дієслів;

 нехарактерне для словотворення;

 значне морфонологічне навантаження;

 історична основа – вплив й на попередні зубні приголосні

 є додатковим засобом утворення 1-ої особи однини теперішнього часу,
майбутнього простого часу (для доконаного виду):

ка/з/ати - ка/ж/у

ска/з/ати - ска/ж/у

га/с/ити - га/ш/у

са/д/ити - са/ ǯ /у

закру/т/ити - закру/ч/у

ї/зд/ити - ї/жǯ /у

пу/ст/ити - пу/шч/у
• перед суфіксами -а-ти, -ува-ти (у дієсловах із значенням повторюваности, утворених
від основ дієслів із значенням тривалости або недоконаного виду від доконаного):

об’ї/зд/ити - об’ї/жǯ/ати

помі/ст/ити - помі/шч/ати

прикра/с/ити - прикра/ш/ати

са/д/ити - са/ǯ /ати

загоро/д/ити - загоро/ ǯ/увати

закру/т/ити - закру/ч/увати

зро/с/ити - зро/ш/увати
• маркує творення пасивних дієприкметників з суфіксом -ен-:
запро/с/ити - запро/ш/ений

кру/т/ити - кру/ч/ений

моро/з/ити - моро/ж/ений

но/с/ити - но/ш/ений

пе/ст/ити- пе/шч/ений

са/д/ити - са/ǯ/ений
• Виконує важливі словотворчі функції при творенні іменників на -а, -ай,
-ка від дієслівних основ:

гри/з/ти - гри/ж/а

но/с/ити - но/ш/а

сту/д/ити - сту/ж/а

уро/д/ити - уро/ж/ай

сві/т/ити - сві/ч/ка але закру/т/ити - закру/т/ка

примі/т/ити - примі/т/ка
• при творенні кількох іменників середнього роду від іменникових
основ за допомогою демінутивного суфікса -к-(о):
ли/ц/е - ли/ч/ко

сер/ц/е - серде/ч/ко

сон/ц/е - соне/ч/ко
Чергування м’яких передньоязикових приголосних із твердими передньоязиковими
шиплячими
/д´/ - / ǯ /, /т´/ - /ч/, /з´/ - /ж/, /с´/ - /ш/, /ц´/ - /ч/

 відбувається при формотворенні іменників та дієслів;

 маркує низку словотвірних типів

 здебільшого регулярне, охоплює новотвори та запозичені слова;

 має широку сферу дії;

 вищий ступінь морфонологічного навантаження;

 історична основа – різні причини (перетин різних палаталізацій , асиміляції)

 є додатковим засобом утворення 1-ої особи однини теперішнього
часу, майбутнього простого часу (для доконаного виду):

вер/т´/іти - вер/ч/у

завер/т ´/іти - завер/ч/у

си/д´/іти - си /ǯ/у

ви/с´/іти - ви/ш/у

виси/д´/іти - виси/ǯ/у
• при творенні форми кличного відмінка іменників чоловічого роду
ІІ відміни перед закінченням -е:
молоде/ц´/ - молод/ч/е

хлопе/ц´/ - хлоп/ч/е

оте/ц´/ - от/ч/е

шве/ц´/- шев/ч/е

кня/з´/ - кня/ж/е
 альтернаційний ряд /ц´/ - /ч/ маркує словотвірні моделі творення іменників
від іменникових основ за допомогою суфіксів
• -ак-

хлопе /ц´/ - хлоп/ч/ак

• -ар-

вів /ц´/а - вів/ч/ар

• -енк(о)

шве/ц´/ - Шев/ч/енко

краве /ц´/ - Крав/ч/енко

• -еньк(а)

води/ц´/а - води/ч/енька

пшени/ц´/а - пшени/ч/енька

• -ин(а)

краве/ц´/ - крав/ч/ина

молоде /ц´/ - молод/ч/ина

-ин (я):

фахіве /ц´/ - фахів/ч/иня

виборе /ц´/ - вибор/ч/иня

• -к-(а)

води /ц´/ а - води/ч/ка

сини /ц´/ а - сини/ч/ка

• -ик-

пале /ц´/ - паль/ч/ик

стіле /ц´/ - стіль/ч/ик

• підтримує існування словотвірного типу творення прикметників від
іменникових основ за допомогою -ий:
вів/ц´/я - ове/ч/ий

зає/ц´/ - зая/ч/ий

молоде/ц´/ - молоде/ч/ий

мовознаве/ц´/ - мовознав/ч/ий
• Є додатковим важливим засобом творення прикметників від іменникових
основ за допомогою суфіксів

-н-:

столи/ц´/я - столи/ч/ний

міся/ц´/ - міся/ч/ний

матри/ц´/я - матри/ч/ний

устри/ц´/я - устри/ч/ний

форте/ц´/я - форте/ч/ний

 Тільки один виняток - міцний (історичні причини - у слові міць / /ц´/ не походить з
/к/ )
• -ат-, -аст-

зубе/ц´/ - зуб/ч/атий, зуб/ч/астий

пухире/ц´/ - пухир/ч/атий, пухар/ч/астий

• -ач-

хлопе/ц´/ - хлоп/ч/ачий
Значно рідше - в інших словотвірних моделях

• віне/ц´/ - він/ч/ати

• кіне/ц´/ - кін/ч/ати

• горді/ст´/ - гордо/шч/і

• раді/ст´/ - радо/шч/і

• ведмі/д´/ - ведме/ж/а
Чергування щілинної приголосної фонеми /с/ з
передньоязиковими зубними /д/, /т/ (альтернаційні ряди /с/- /т/,
/с/- /д/)
 відбувається при формотворенні деяких дієслів, маркує їх
парадигму;

 не поширилося на нові слова;

 нижчий ступінь морфонологічного навантаження;

 історична основа – дисиміляція:

плетти плести
бре/с/ти – бре/д/у, бре/д/еш, бре/д/е, бре/д/емо, бре/д/и ...

ве/с/ти – ве/д/у, ве/д/еш, ве/д/е, ве/д/емо, ве/д/и ...

кла/с/ти – кла/д/у, кла/д/еш, кла/д/е, кла/д/емо, кла/д/и...

ме/с/ти – ме/т/у, ме/т/еш, ме/т/е, ме/т/емо, ме/т/и...

пле/с/ти – пле/т/у, пле/т/еш, пле/т/е, пле/т/емо, пле/т/и ...

упа/с/ти – упа/д/у, упа/д/еш, упа/д/е, упа/д/емо, упа/д/и...

пря/с/ти -– пря/д/у, пря/д/еш, пря/д/е, пря/д/емо, пря/д/и ...

 Чергування /ґ/ – /ӡ´/

• зафіксовано у діалектному мовленні:

• відбуваються при відмінювання іменників, зокрема при утворенні

давального та місцевого відмінків однини:

ште/ґ/а (лісова стежка; просіка) – ште/ӡ´/і

бадо/ґ/а (бляха; бляшаний посуд, кварта) – бадо/ӡ´/і

лома/ґ/а (палиця, зламана суха гілка) – лома/ӡ´/і

шпідзи/ґ/а (ножівка) – шпідзи/ӡ´/і

Дякую за увагу!