Professional Documents
Culture Documents
Морфонологічні чергування приголосних
Морфонологічні чергування приголосних
чергування приголосних
Чергування твердих передньоязикових приголосних із парними м’якими
два різновиди:
• чергування твердих приголосних з м’якими (альтернаційні пари: /д/ - /д´/, /т/ - /т´/, /з/ - /з´/, /с/
- /с´/, /ӡ/ - /ӡ´/, /ц/ - /ц´/, /л/ - /л´/, /н/ - /н´/, /р/ - /р´/;
• чергування м’яких приголосних з твердими (альтернаційні пари: - /д´/-/д/, /т´/ - /т/, /з´/- /з/, /с´/ -
/с/, /ӡ´/- /ӡ/, /ц´/- /ц/, /л´/ - /л/, /н´/- /н/, /р´/ - /р/ :
• відбувається при утворенні форм давального та місцевого відмінка перед закінченням -і:
міс/т/о – в міс/т´/і
като/д /– на като/д´/і
При формотворенні у дієслів
відбуваються при творенні форм наказового способу перед закінченнями -ім(о), -іть, -мо, -
те й перед нульовим закінченням:
творенні 3-ої особи множини теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни перед закінченням -
ать:
ва/р/ити – ва/р´а/ть
но/с/ити – но/с´а/ть
При формотворенні у дієслів
па/л/ити- па/л´у/
га/н/ити – га/н´у/
ва/р/ити – ва/р´у/
мо/л/оти - ме/л´у/
по/л/оти - по/л´у/
При словотворенні іменників
маркує словотвірні типи від прикметникових основ з суфіксами
• -ак-
гост/р/ий – гост/р´а/к
доб/р/ий – доб/р´а/к
• нульовим суфіксом
моло/д/ий – моло/д´/
При словотворенні іменників
-ар- (назви людей за видом діяльности, здебільшого від основ з фіналем /л/,
/т/)
крес/л/ити – крес/л´а/р
ск/л/о – ск/л´а/р
шко/л/а – шко/л´а/р
З суфіксом –ар- від основ з іншим типом фіналя – чергування немає
госпо/д/а – госпо/д/ар
ко/с/а – ко/с/ар
пи/с/ати – пи/с/ар
орен/д/а – орен/д/ар
При словотворенні іменників
хвіс/т/ – хвос/т´а/га
п’я/н/ий – п’я/н´у/га
ні/с/ – но/с´у/ра
При словотворенні іменників
• -б-
моло/т/ити – моло/т´/ба
про/с/ити – про/с´/ба
• -ій-
во/д/ити – во/д´/ій
па/л/ити – па/л´/ій
При словотворенні іменників
• -інн-
но/с/ити – но/с´/іння
во/д/ити – во/д´/іння
При словотворенні прикметників
• -ан-
бавов/н/а – бавов/н´а/ний
во/д/а – во/д´а/ний
підва/л/ – підва/л´/ний
прихи/л/ити – прихи/л´/ний
При словотворенні прикметників
• -ач-
ко/з/а – ко/з´а/чий
кі/т/ – ко/т´а/чий
При словотворенні прикметників
• -ав-
сли/н/а – сли/н´а/вий
• -аст-
круг/л/ий – круг/л´а/стий
• -і-
бі/л/ий – бі/л´/іти
чор/н/ий – чор/н´/іти
Чер гуван ням’як ихпри голос нихз твердими(а льтерн аційніп ари: - /д´/ -/д/, /т´/- /т/, /з ´/-/з /, /с´ /-/с /, /ӡ´ /-/ӡ/ , /ц´/- /ц/, / л´/-/ л/, / н´/-/ н/, /р ´/-/р/ )
• -ев-
виш/н´/а – виш/н/евий
кіне/ц´/ – кін/ц/евий
ста/т´/ – ста/т/евий
корі/н´/ – корі/н/ний
піс/н´/а – пісе/н/ний
смер/т´/ – стер/т/ний
Чергування твердих задньоязикових та фарингальної з непарними
передньоязиковими м’якими приголосними /к/ - /ц´/, /х/ - /с´/, /г/
- /з´/
бі/к/ – на бо/ц´/і
моло/к/о – в моло/ц´/ і
ду/х/ – у ду/с´/і
барлі/г/ – у барло/з´/і
бівуа/к/ – у бівуа/ц´/і
універма/г/ – в універма/з´/і
Чергування задньоязикових та фарингальної фонеми з
передньоязиковими шиплячими приголосними /к/ - /ч/, /х/ -
/ш/, /г/ - /ж/
байра/к/ – байра/ч/е
воло/х/ – воло/ш/е
воро/г/ – воро/ж/е
Оле/г/ – Оле/ж/е
При формотворенні
би/к/ – би/ч/ок
бере/г/ – бере/ж/ок
мі/х/ – мі/ш/ечок
о/к/о – о/ч/ко
• -ин-
бу/к/ – бу/ч/ина
висо/к/ий – висо/ч/ина
пта/х/ – пта/ш/ина
• -иськ-, -ищ-
пол/к/ – пол/ч/ище
баті/г/ – бато/ж/ище
но/г/а – но/ж/ище
• - ник-
гадю/к/а – гадю/ч/ник
пасі/к/а – пасі/ч/ник
ву/х/о – наву/ш/ник
пта/х/ – пта/ш/ник
бор/г/ – бор/ж/ник
• патронімічним суфіксом –енк (о)
Калени/к/ – Калени/ч/енко
Сте/х/а – Сте/ш/енко
Дов/г/ий – Дов/ж/енко
маркує прикметникові словотвірні моделі з суфіксами:
• -н-
яблу/к/о - яблу/ч/ний
кни/г/а – кни/ж/ний
стра/х/ – стра/ш/ний
кишла/к/ – кишла/ч/ний
фелю/г/а – фелю/ж/ний
капелю/х/ – капелю/ш/ний
• -ин- при творенні присвійних прикметників
кач/к/а – кач/ч/ин (пор. качиний (елізія /к/ – відносний прикметник)
Натал/к/а – Натал/ч/ин
мачу/х/а – мачу/ш/ин
Оль/г/а – Оль/ж/ин
• -ий (нульовий суфікс) чергування підтримує існування словотвірного типу,
максимальне навантаження:
вов/к/ – вов/ч/ий
бунтівни/к/ – бунтівни/ч/ий
вра/г/ – вра/ж/ий
папу/г/а – папу/ж/ий
бульдо/г/ – бульдо/ж/ий
пасту/х/ – пасту/ш/ий
патріар/х/ – патріар/ш/ий
• -ан-
копій/к/а – копій/ч/аний
сір/к/а – сір/ч/аний
кри/г/а – кри/ж/аний
бля/х/а – бля/ш/аний
ра/к/ – ра/ч/ачий
білу/г/а – білу/ж/ачий
черепа/х/а – черепа/ш/ачий
соро/к/а – соро/ч/ачий
інди/к/ – інди/ч/ачий
кач/к/а – качачий
гус/к/а - гусячий
При творенні дієслів з суфіксами
• -и-
глу/х/ий – глу/ш/ити
смі/х/ – смі/ш/ити
ва/г/а – ва/ж/ити
в’ю/к/ - в’ю/ч/ити
калі/к/а - калі/ч/ити
• -а-
кри/к/ - кри/ч/ати
вере/ск/ – вере/шч/ати
Чергування твердих передньоязикових зубних приголосних із
передньоязиковими шиплячими приголосними /д/ - /ǯ/, /д/
- /ж/, /т/ - /ч/, /з/ - /ж/, /с/ - /ш/, /ц/ - /ч/
ка/з/ати - ка/ж/у
ска/з/ати - ска/ж/у
га/с/ити - га/ш/у
са/д/ити - са/ ǯ /у
закру/т/ити - закру/ч/у
ї/зд/ити - ї/жǯ /у
пу/ст/ити - пу/шч/у
• перед суфіксами -а-ти, -ува-ти (у дієсловах із значенням повторюваности, утворених
від основ дієслів із значенням тривалости або недоконаного виду від доконаного):
об’ї/зд/ити - об’ї/жǯ/ати
помі/ст/ити - помі/шч/ати
прикра/с/ити - прикра/ш/ати
закру/т/ити - закру/ч/увати
зро/с/ити - зро/ш/увати
• маркує творення пасивних дієприкметників з суфіксом -ен-:
запро/с/ити - запро/ш/ений
кру/т/ити - кру/ч/ений
моро/з/ити - моро/ж/ений
но/с/ити - но/ш/ений
пе/ст/ити- пе/шч/ений
са/д/ити - са/ǯ/ений
• Виконує важливі словотворчі функції при творенні іменників на -а, -ай,
-ка від дієслівних основ:
гри/з/ти - гри/ж/а
но/с/ити - но/ш/а
сту/д/ити - сту/ж/а
уро/д/ити - уро/ж/ай
примі/т/ити - примі/т/ка
• при творенні кількох іменників середнього роду від іменникових
основ за допомогою демінутивного суфікса -к-(о):
ли/ц/е - ли/ч/ко
сер/ц/е - серде/ч/ко
сон/ц/е - соне/ч/ко
Чергування м’яких передньоязикових приголосних із твердими передньоязиковими
шиплячими
/д´/ - / ǯ /, /т´/ - /ч/, /з´/ - /ж/, /с´/ - /ш/, /ц´/ - /ч/
вер/т´/іти - вер/ч/у
си/д´/іти - си /ǯ/у
ви/с´/іти - ви/ш/у
виси/д´/іти - виси/ǯ/у
• при творенні форми кличного відмінка іменників чоловічого роду
ІІ відміни перед закінченням -е:
молоде/ц´/ - молод/ч/е
хлопе/ц´/ - хлоп/ч/е
оте/ц´/ - от/ч/е
шве/ц´/- шев/ч/е
кня/з´/ - кня/ж/е
альтернаційний ряд /ц´/ - /ч/ маркує словотвірні моделі творення іменників
від іменникових основ за допомогою суфіксів
• -ак-
• -ар-
• -енк(о)
шве/ц´/ - Шев/ч/енко
води/ц´/а - води/ч/енька
пшени/ц´/а - пшени/ч/енька
• -ин(а)
краве/ц´/ - крав/ч/ина
-ин (я):
• -ик-
зає/ц´/ - зая/ч/ий
молоде/ц´/ - молоде/ч/ий
мовознаве/ц´/ - мовознав/ч/ий
• Є додатковим важливим засобом творення прикметників від іменникових
основ за допомогою суфіксів
-н-:
столи/ц´/я - столи/ч/ний
міся/ц´/ - міся/ч/ний
матри/ц´/я - матри/ч/ний
устри/ц´/я - устри/ч/ний
форте/ц´/я - форте/ч/ний
Тільки один виняток - міцний (історичні причини - у слові міць / /ц´/ не походить з
/к/ )
• -ат-, -аст-
• -ач-
хлопе/ц´/ - хлоп/ч/ачий
Значно рідше - в інших словотвірних моделях
• віне/ц´/ - він/ч/ати
• кіне/ц´/ - кін/ч/ати
• горді/ст´/ - гордо/шч/і
• раді/ст´/ - радо/шч/і
• ведмі/д´/ - ведме/ж/а
Чергування щілинної приголосної фонеми /с/ з
передньоязиковими зубними /д/, /т/ (альтернаційні ряди /с/- /т/,
/с/- /д/)
відбувається при формотворенні деяких дієслів, маркує їх
парадигму;
плетти плести
бре/с/ти – бре/д/у, бре/д/еш, бре/д/е, бре/д/емо, бре/д/и ...