Автор розробник

Вчитель історії та правознавства

КЗШ №117
Данилко Дмитро Вікторович
історія розвитку освіти
Сучасна європ.
освіта

Радянська система
освіти

Реформа освіти у
Рос. Імп. 1864р.

Освіта нового часу.

Ян Амос Коменський

Середньовічна освіта

Спартанська та афінська система

виховання
 Спартанська та афінська системи
виховання

АФІНСЬКА
Система виховання
Хлопці: у Стародавній Греції
До 7р. виховання в сім‘ї.

7- 16р. навчання в школі 3 рівнів: СПАРТАНСЬКА

-граматична (читання, писання,
рахування)
-кифариста (музика) Виховання хлопців та дівчат аристократії
-педотрібна (фіз.розвиток) до 7р. відбувалося вдома

.
16- 18р.заможні 18- 20р. навчання в ефебії.
навчаються в гімназії. 7- 20р. військово- фізичне
Підготовка до військової та фіз. виховання
(фіз., літер., філос., виховання юнаків в
громадянської служби дівчат у сім‘ї
політ. освіта). інтернатах.
Вчилися
Писати, читати та співати

Дівчата:
домашне виховання,
після одруження
втрачали всі права.
Середньовічна освіта
В церквах та Здобували
монастирях
освіту

Світські
Феодали та навчались
духівництво

7 вільними
мистецтвами оволодівали

Трівіум:
Граматика (латинь) Квадрівіум:
Діалектика (науч.спор) - аріфметика
Риторика (оратор.искус.) - Геометрія
- астрономія
- музика
 Освіта нового часу
• Ян Амос Коменський
 виділяє: розумове, етичне та релігійне виховання.
 Принцип “природосообразности” виховання.
 Створив систему виховання для народних мас.
 4 вікових періода:
1. Дитинство – до 6р. (материнська школа);
2. Отроцтво – 6- 12р. (школа рідної мови);
3. Юність – 12- 18р. (латинська школа “7
вільних мистецтв”);
4. Зрілість – 18- 24р. (богословський,
юридичний та медичний ф-ти академії).
Саме в цей час з‘являєтся мережа
університетів.
 Ввів класно- урочну систему.
 Ввів ігровий елемент в навчання.
 Розкрив принцип наочності.
 Системність навчання: від простого до складного.
 Вчитель повинен любити свою справу, відноситись
по батьківськи до учнів, прищеплювати інтерес
учнів до знань.

• Труди: “Великая дидактика”, “Мир чувственных

вещей в картинках”, “Материнская школа” и др.
 Освіта на українських землях к. XVI –
XVII ст.
Братські школи на Україні.
Львівська 1586 Київська 1615

Вчились діти всіх прошарків населення. Діти бідних сімей навчались бескоштовно.
Головна мета: дати освіту і виховувати відданість давнім традиціям й вірі батьків.
Застосовувалась класно- урочна система навчання, а також різні дидактичні методи.
Братські школи були слов‘яно- греко- латинськими з оволодіванням “7В. М.”
Велике значення для розвитку освіти мала поява друкарень на Україні.

Вищу освіту здобували переважно в Києво- Могилянський академії, а також в

Острожській академії.
 Реформа освіти у Рос.імп.1864р.
• Устав гимназий и прогимназий 19.11.1864г. • 19.07.1864г. – “Положение о начальных народных
• Виділяють: училищах”.
1. класичну гімназію (вивч.стародавніх мов – грецька, • Мета: “Утверждать в народе религиозные и нравственные
латинська); понятия и распространять первоначальные полезные
достатній обсяг наук + 1 нова мова. знания”.
2. Реальна – без вивчення цих мов. Початкові народні
В реальних гімназія у великому обсязі викладались училища
точні науки + 2 нові мови.
В містах В селах
Учбовий план реальних гімназій був більш життєвий, але
потрапити до універсітета мав право тільки той, хто Утримання за
закінчив класичну гімназію. Після реальної гімназії рахунок казни
можна було потрапити тільки до технічного або с/г та приватних осіб
універсітета.
Підпорядковані міністерству
народної
Навчались діти всіх
освіти.
прошарків,
Гімназії – для всіх прошарків населення; хлопці та дівчата,
заборона тілесних покарань; повинні мати бібліотеку; коштовно та
тривалість урока 1.15хв.; термін навчання – 7р. безкоштовно
Прогімназії були неповними середніми школами,
з 4р.терміном навчання;
Перевага віддавалась класичним гімназіям. Вивчали закон божий, Вчителі світського і
читання, духовного
письмо, арифметику, співи. походження
Навчання велось на
рідній мові, 3 або 2р.
 Радянська система освіти.
• 9.11.1917р. – створена комісія з освіти на чолі з Луначарським.
• Задачі:
1. загальне обов'язкове початкове навчання,
2. доступність школи для всіх,
3. світськість школи,
4. врахування місцевих і національних особливостей.
• 11. 12.1917р. постанова «Про передачу діла виховання і освіти з духовного відомства у
ведення Наркомпроса».
• I Всеросійський з‘їзд з освіти 25.08- 4.09.1918р. – 9р.загальноосвітня школа.
• Виникли 3р. вчительські курси – 1917р.;
• Виникли дитячі садки та яслі;
• 26.12.1919р. декрет “О ликвидации безграмотности среди населения”.
• I Всеросійська партійна рада з питань народної освіти 31.12.1920р.- 4.01.1921р. Була
прийнята постанова про 7р. загальноосвітню школу.
• Технікум – основна форма професійної освіти. Вирішено про необхідність створення
фабрично- заводських школ – 1925р.
• 1929р. – 10р. термін навчання в школі.
• II Всеросійська конференція РКСМ (ревком союза молодежи) – травень 1922р. – створення
піонерської організації, комсомола.
 Сучасна європейська освіта.
•   Сучасна Українська освіта визначена ЗУ “Про освіту” – 1991р., та державною національною
програмою “Освіта” (“Україна 21ст.”) – 1993р.
Освіта складається:
• Дошкільне виховання;
• Загальну серед. освіту;
• Проф. освіту;
• Вищу освіту;
• Післядипломна підготовка;
• 1992р. – кваліфікаційна ступінь: бакалавр, аспірант, магістр, доктор;
• Перепідготовка кадрів;
• Позашкільна освіта та самоосвіта;
• Отримання кваліфікації.
Починаючи з 2001р. Школи України перейшли на 12р. Освіту.
• БОЛОНЬЯ 18-19 червня 1999 року
  ЗОНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ.
     “Декларація про європейський простір для вищої освіти”. Основна мета: – “створення загальноєвропейського
простору вищої освіти з метою підвищення мобільності громадян на ринку праці і посилення
конкурентноспоможності європейської вищої освіти”.
Студенти доступеневого циклу повинні мати доступ до диверсифікованих програм, що включають можливість
міждисциплінарних занять, розвитку знання іноземних мов і використовування нових інформаційних технологій.
В післяступеневом циклі повинен бути вибір між більш короткою за тривалістю програмою здобуття ступеня
магістра і більш тривалою програмою здобуття докторського ступеня з можливістю переходу від однієї програми
до іншої. І в тій і в іншій програмах відповідний акцент повинен бути зроблений на дослідницькій і самостійній
роботі.
 Студенти як обох циклів повинні заохочуватися до того, щоб вони проводили принаймні один семестр в
університетах поза своєї власної країни.
- Бакалавр – 4р.;
- Магістр – 5- 6р.