Просвітництво.

Просвітництво
 Просвітництво — широка ідейна
течія, яка відображала антифеодальні,
антиабсолютистські настрої освіченої
частини населення у другій половині
XVII — XVIII ст. Представники цієї течії
(вчені, філософи, письменники) вважали
метою суспільства людське щастя, шлях
до якого — переустрій суспільства
відповідно до розуму.
 Просвітництвом стали називати
поширення розуму.
 Світогляд, згідно з яким основним
засобом пізнання і критерієм істини є
розум людини, а не божественне
одкровення і досвід, називається
раціоналістичним.
Батьківщина Просвітництва
 Батьківщиною Просвітництва
була Англія, де розвиток
капіталізму стимулював
прогрес науки і знань.
Визначні англійські вчені-
мислителі Ісаак Ньютон,
Томас Гоббс, Джон Локк
разом із голландцем
Бенедиктом Спінозою та
німцем Готфрідом
Лейбніцем заклали основи
ідей Просвітництва.
Природне право (лат. lex naturalis)
 Просвітники вважали, що всі люди
від природи наділені природними
правами, зокрема правом на
життя, свободу та рівність. Із
цього випливало, що всі існуючі в
суспільстві відмінності (між бідними
та багатими, правителями й
підданими, дворянами і
непривілейованими особами) були
встановлені не Богом, а самими
людьми. На думку просвітників, щоб
зробити людей щасливими,
найперше слід усіх їх забезпечити
природними правами. Надії на
реалізацію своїх ідей просвітники
покладали на освічених монархів.
Просвітництво і релігія
 До релігії та церкви просвітники
здебільшого ставилися
байдуже, а то й вороже. Вони
вважали, що світотворення
було або деїстичним (Бог
створив світ і після того не
втручався в історію людства),
або атеїстичним (повне
заперечення існування Бога).
Проте церква вже не змогла
гідно відповісти на критику
просвітителів. Європейські
правителі стали здійснювати
секуляризацію церковної
власності. Авторитет Папи
Римського знизився.
 Освіта і Просвітництво.
 Епоха Просвітництва дала могутній
поштовх освіті. Так, король Пруссії
Фрідріх II та австрійський імператор
Йосип II ввели у своїх країнах
загальну початкову освіту. У Франції
протягом XVIII ст. кількість
неписьменних скоротилася із 79 до
63 % населення. Проте нова епоха
додала до соціального розколу в
суспільстві ще й культурно-освітній.
Незначна частина освічених людей
часом не могла порозумітися з
рештою населення. Просвітителі
самовпевнено вважали істинними
лише ті знання, що здобуті наукою,
власним розумом, а не ті, що
ґрунтуються на традиціях і народній
мудрості.
Громадське життя
 В епоху Просвітництва з’явилася
нова вагома сила в суспільстві —
громадська думка.
 Середовищем прояву громадської
думки були світські салони, де
вели розмови про науку,
філософію, політику, дізнавалися
новини тощо. Окрім салонів
виникали літературні, філософські,
наукові товариства й гуртки.
Одним із таких об’єднань було
товариство масонів
(франкмасонство). Це було таємне
закрите братство. Перші масонські
ложі у XVIII ст. заснували
англійські просвітителі, які
запозичили назви та обряди
середньовічного цеху каменярів.
Промислова революція
 Наприкінці XVIII ст. в Європі розпочалася промислова
революція (промисловий переворот), тобто перехід від
мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці
до машинної. Батьківщиною промислової революції стала
Англія. Першою передумовою промислової революції стала
аграрна революція, яка розпочалась у XVI ст. Вона
забезпечила промисловість дешевою робочою силою та
необхідною сировиною. Другою необхідною передумовою
промислової революції стали зміни в техніці.
 Винаходи 18 ст.
 Найважливішим винаходом, який
став поштовхом до промислового
перевороту, було вдосконалення
ткацького
верстата. Технологічний прорив у
процесі прядіння здійснив ткач і
тесля Джеймс Харгрівс, який
створив прядку «Дженні».
Важливим став винахід парового
двигуна Джеймсом Уаттом. Згодом
його було поставлено на колеса і
пущено по рейках - перший
паровоз, що рухався зі швидкістю
10 км на годину і мав вісім вагонів.
Американський механік Роберт
Фултон установив парову машину
на судні; так з’явився пароплав.
Наслідки промислового
перевороту
 Домашнє завдання
 Прочитати параграфи 18
 Питання в кінці параграфа №1-10