Стигматизація та

дискримінація людей з
відмінними ознаками

Sveta_Halii
 Стигматизація і дискримінація
ВІЛ-інфікованих

• Незважаючи на те, що ВІЛ-інфекція переведена в

область хронічних захворювань і майже 50%
інфікованих ВІЛ – це люди, які не належать до груп
ризику, ми все одно реєструємо високий рівень
стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних осіб.
Питання стигматизації і дискримінації є однією з
найважливіших і найпоширеніших проблем, з якою
стикаються ВІЛ-позитивні та хворі на СНІД люди.
 СТИГМАТИЗАЦІЯ (СТИГМА)

• Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення

до окремої людини чи групи людей, пов’язане з
наявністю у неї/них якихось особливих властивостей
чи ознак. Вона проявляється опосередковано через
поширення в суспільстві негативного ставлення, що
пізніше приводить до дискримінації, як прямого
порушення прав.
 ДИСКРИМІНАЦІЯ

• Дискримінація — рішення, дії або

бездіяльність, спрямовані на обмеження або
привілеї стосовно особи та/або групи осіб за
ознаками раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, віку,
інвалідності, етнічного та соціального
походження, сімейного та майнового стану,
місця проживання, за мовними або іншими
ознаками, якщо вони унеможливлюють
визнання і реалізацію на рівних підставах прав
і свобод людини та громадянина.
 Форми дискримінації         

• пряма дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, що призводять до

випадку, коли до особи та/або групи осіб за їх певними ознаками ставляться
менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;
• непряма дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, правові норми або
критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під
час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути
обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними
ознаками, крім випадків, якщо такі дії або бездіяльність, правові норми або
критерії оцінки, умови чи практика об’єктивно виправдані метою
забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб
реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами
України;
• підбурювання до дискримінації — вказівки, інструкції або заклики до
дискримінації стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками;
• утиск — небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або
наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або
створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої,
образливої або зневажливої атмосфери.
Хто наділений повноваженнями щодо
запобігання та протидії дискримінації?

Суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо

запобігання та протидії дискримінації, є:
• — Верховна Рада України;
• — Уповноважений Верховної Ради України з прав
людини;
• — Кабінет Міністрів України;
• — інші державні органи, органи влади Автономної
Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;
• — громадські організації, фізичні та юридичні особи.
 Які заходи здійснює Уповноважений
Верховної Ради з прав людини щодо
протидії дискримінації?

• здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в

різних сферах суспільних відносин;
• проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання
принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
• розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;
• веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах
суспільних відносин;
• висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії
дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
• здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними
органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних
стандартів недискримінації;
• здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами
України.
Часто вважається, що люди з ВІЛ/СНІДом заслужили те, що з ними
відбулося, своїми вчинками. Стигму у зв’язку з ВІЛ/СНІДом ще
можна описати як процес знецінювання людей. Стигма має багато
негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби
або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є
причиною того, що ВІЛ-позитивні люди не звертаються за допомогою
до установ охорони здоров’я і вчасно не розпочинають відповідне
лікування.
 ЗВОРОТНІЙ ЕФЕКТ

• Стигма та дискримінація впливають на самосвідомість

людей з ВІЛ/СНІД, викликаючи у них депресію,
занижену самооцінку і відчай. Це ще називають
інтернальною стигматизацією, самостигматизацією або
внутрішньою стигматизацією, оскільки це зачіпає
почуття власної гідності людини. Проявом внутрішньої
стигми науковці вважають відчуття власної
неповноцінності, ненависті до себе, спроби довести
свою перевагу перед представниками стигматизованої
групи, нездатність будувати відносини з людьми поза
чи всередині власної групи, відчуття безпорадності,
відсутності контролю над ситуацією.
Стигма є не лише психологічною проблемою, вона
має ще соціальні та медичні наслідки. Негативне
ставлення часто штовхає людей до бездіяльності або
дій, які можуть завдати шкоди іншим людям, сприяє
стрімкому поширенню інфекції.
У масштабі держави стигматизація і дискримінація
призводять до втрати контролю над поширенням
епідемії через побоювання людей, що стане відомо
про їх причетність до проблеми та їх зарахують до
стигматизованої групи. Стигматизації та
дискримінації сприяє недостатність знань про
хворобу, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі
інфекції, засобів профілактики, упередження.
 
Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації у зв’язку з
ВІЛ/СНІДом є:

• – інформування та освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;

• – правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;
• – доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно
обстежитись, та отримати психологічну підтримку в розкритті свого
ВІЛ-позитивного статусу іншим;
• – дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу
закладів охорони здоров’я; у випадку розголосу результатів обстежень
передбачити адекватні форми відшкодування морального збитку;
• – використання універсальних засобів захисту, що не тільки заспокоїть
страх персоналу, а й допоможе захистити таємницю особи та права
інфікованих пацієнтів;
• – забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх
використання для лікування.
Кожна людина має право на повагу
та гідність, незалежно від стану
здоров’я та захворювання. Будьте
людяними і не байдужими до
оточуючих!