• Твір «Момент» В. Винниченка написаний у стилі імпресіонізму.
Підзаголовок у новели – «Із оповідань тюремної Шехерезади». • Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії. • Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей, зокрема й класиків літератури та їхніх героїв — шекспірівських Ромео і Джульєтту чи Івана та Марічку з повісті Коцюбинського. Це проблеми любові і щастя людини, миті як вічності тощо. Загалом філософія пронизує наскрізь всю художню творчість Винниченка — і малу прозу, і романістику, і драматургію. Причому настільки, що літературознавець Лариса Мороз дійшла висновку: твори письменника можна вважати зразками "літератури-як-філософії", а самого Винниченка — представником "філософсько-інтелектуальної течії в реалізмі". • 1910р. - Імпресіонічна новела «Момент» увійшла до збірки «Третя книжка оповідань». • Темою новели стала історія короткого кохання, що зародилося між молодим революціонером і панною в драматичній, ризиковій для життя, екзистенційній межовій ситуації.. • Ідея- усе, що природне, є прекрасним. • Проблематика новели: • - Проблематика плинності життя: в самому розквіті воно може обірватися. • - Проблема сенсу життя. Людському існуванню, зумовленому складними завнішніми обставинами, обов’язками, обмеженими рамками моралі, протиставляється «чистий» життєвий процес маленьких створінь.: «Люблю я цей процес у лісі, в полі! Чистий він, не скалічений цими моралями людей, не заслинений лицемір’ям похоті, сильний, одвертий, простий» Людина – частина природи. • Проблема недовготривалості щастя: словами Мусі автор стверджує: «Щастя – момент. Далі вже буденщина, пошлість.» • В творі присутні два мотиви: життя і смерть – нероздільна єдність. • У творі використано імпресіонічні засоби: • - Кольористика тексту концентрує сонячні барви, лісову зелень, небесну блакить. • - Багатство зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі. • - Малюнок душевного стану закоханого. • - Усе навколишнє читач «бачить» і сприймає через внутрішній світ героя. • - Уривчастість синтаксису.