ВИМОГИ ДО МОНТЕССОРІ-ВЧИТЕЛЯ
МАРІЯ МОНТЕССОРІ
ВІДОМИЙ ІТАЛІЙСЬКИЙ ПСИХОЛОГ І
ПЕДАГОГ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ
СТОЛІТТЯ. СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ВОНА
ПРИСВЯТИЛА СТВОРЕННЮ НОВИХ
ПРИНЦИПІВ ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТИ, ЯКІ
Є АКТУАЛЬНИМИ І ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ. У
1900 РОЦІ ВОНА ОЧОЛИЛА В РИМІ
ПОЧАТКОВУ ШКОЛУ ДЛЯ ДІТЕЙ З
ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ, І З
ТИХ ПІР ПОСТІЙНО ПРАЦЮВАЛА НАД
СТВОРЕННЯМ ТАКОГО РОЗВИВАЮЧОГО
СЕРЕДОВИЩА, ЯКЕ ДОПОМОГЛО Б
ДИТИНІ ПРОЯВИТИ ЙОГО
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ.
 МЕТОДИКА МАРІЇ МОНТЕССОРІ

 Система Марії Монтессорі, італійського

педагога-гуманіста уже давно
користується світовим визнанням і
широко використовується багатьма
країнами. Педагогіка Монтессорі –
кращий приклад ефективної практичної
реалізації ідей вільного виховання.
 Основною відмінністю методу
Монтессорі від традиційних дитячих
садів є ставлення до дитини, як до
унікальної, неповторної особистості, зі
своїми власним планом розвитку, своїми
власними способами і термінами освоєння
навколишнього світу.
Методика Марії Монтессорі передбачає
переосмислення традиційних принципів
педагогічної діяльності. Марія Монтессорі виходить
із рівноцінності особистостей педагога і дитини у
процесі виховання та навчання.
Відповідно до її філософії, педагог
повинен навчати дітей не стільки
словами, скільки власним прикладом.
Будь-яка дія педагога має бути
спрямована на розвиток дитини.
МЕТОДИКА МОНТЕССОРІ

 Монтессорі була переконана, що

практично будь-яка дитина є
нормальною людиною, здатною
відкрити себе в активній
діяльності. Ця діяльність,
спрямована на освоєння
навколишнього світу, та входження
в культуру, створену попередніми
поколіннями, на повноцінний
фізичний і духовний розвиток
дитини.
За словами Марії Монтессорі, завдання педагога
дисциплінувати дітей для діяльності, для праці, для добра,
а не задля пасивності та слухняності.

Небажання педагога змінюватися є основною перешкодою

у розвитку дітей та досягненні ними свободи.
Дорослим теж притаманна здатність самонавчатися. І
якщо діти вчаться шляхом взаємодії з матеріалом, то
дорослі вчаться шляхом взаємодії з дітьми, шляхом
спостереження за ними.
Щоб стати Монтессорі-
педагогом, недостатньо
вивчити принципи цієї
системи та прийоми роботи
з Монтессорі-матеріалами.
Адже це лише зовнішня
оболонка. Потрібно значно
більше внутрішнє
переродження, щира віра у
справедливість тих
принципів, якими
Монтессорі-педагог має
керуватися у роботі з дітьми.
Монтессорі- педагог не може:
- втручатися у роботу дітей без дозволу;
- давати оцінки дітям та їх діяльності;
-виправляти помилки.
Натомість необхідно навчити дітей адекватно
оцінювати свою діяльність. Варто відзначити, що в
Монтессорі-матеріалах передбачено контроль
помилок, що дає змогу дітям самостійно виявляти та
виправляти їх.
 Монтессорі-педагог повинен:

- досконало знати метод Монтессорі, вікову психологію та

фізіологію дітей;
- бути ентузіастом своєї справи;
- генерувати нові ідеї, які стимулювали б дітей до діяльності;
- вірити у дітей та їх можливості;
- мати високі особистісні якості; - застосовувати індивідуальний
підхід до дітей;
- завжди бути у доброму гуморі;
- добре володіти методом спостереження
 ВИСНОВКИ
 Методика Монтессорі розвиває дитячу увагу, творче та логічне
мислення, пам'ять, мовлення, уяву, моторику. А в першу чергу вчить
обслуговувати себе: одягатися, взуватися, їсти, вмиватися тощо.
 Головне в методиці Монтессорі – навчання в ігровій формі у спеціально
створеному розвиваючому середовищі, де дитині дають свободу
проявити індивідуальні здібності.
 Треба тільки вчасно підштовхувати й підказувати, де і як можна здобути
нові знання.
 Монтессорі-педагогіка виховує вільну людину у вільній країні.