" КУЛ ЬТУ Р Н Е Ж И ТТЯ Н А З А Х І Д Н ОУ КРА Ї Н СЬ КИ Х

Виконувала: Новік Д., група 10-2

З ЕМ Л ЯХ У М І Ж В О ЄН Н И Й П Е Р І ОД"
ПЛАН:

1. Освіта і наука;
2. Література;
3. Художнє мистецтво;
4. Театр, музичне мистецтво;
5. Скульптура;
6. Висновок;
7. Використані джерела.
 1920 р. – обговорення заснування Українського Таємного
університету у Львові.
ОСВІТА І НАУКА (ПОЛЬЩА):
1921-1925 рр. – роки існування університету. Ректори: Василь
Щурат, Мар’ян Панчишин, Євген Давидяк.
1924 р. – заборона українських шкіл, введення двомовних.
 Перетворення львівського університету на університет
імені Яна Казимира, де було звільнено всіх україномовних
вчителів (14) і зачинено українські кафедри (8) (1931 р).

Єдиний легальний український заклад вищої освіти

– Греко-католицька богословська академія у Львові.
Засновник: Андрій Шептицький.
НТШ (Наукове товариство імені Шевченка) – утримували
велику бібліотеку, три музеї, два науково-дослідні інститути.
Члени товариства: В. Щурат, В. Гнатюк, К. Студинський, М.
Возняк, І. Крип’якович, С. Томашівський, В. Левицький та ін.
СПРОБИ ЗАДОВІЛЬНИТИ УКРАЇНЦІВ:

«Просвіта» «Рідна школа»

Станом на 1939 р. нараховувалось 500 До 1938 р. засновано 40 українських
тис. членів. Діяло 83 філії і 3214 гімназій, ліцеїв та професійно-
читальнь. технічних шкіл.
 Ліквідація українських шкіл.
ОСВІТА (РУМУНІЯ): Закрито три українські гімназії (в Кіцмані 1920 р., у Вижниці
1921, у Чернівцях до 1925 року), з 1927 року припинено
викладати українську мову як предмет;
у 1929—1933 роках дозволено викладати українську мову як
предмет та релігію українською мовою;
У Чернівецькому університеті імені Фердинанда I ліквідовано
українські кафедри (1920-1933 рр.);
У Чернівецькому університеті імені Кароля ІІ (1933-1940 рр.);

ОСВІТА (ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА):
1926 р. – професорський збір УВУ із ректором
О, Колессою, Прага.
Уряд Праги дав притулок і фінансову підтримку відразу
декільком українським вищим навчальним закладам —
Українському вільному університету (1921-1945), Високому
педагогічному інституту ім. Драгоманова у Празі (1923-1933),
Українській господарській академії у Подєбрадах (1922-1935 ).
 1925-1939 рр. – старше покоління літераторів об’єднувалися
навколо «Товариства письменників і журналістів імені Івана
Франка», Львів.

ЛІТЕРАТУРА:

Старше покоління літераторів: В. Стефаник, О.

Маковей, М. Черемшина, У. Кравченко, Б.
Лепкий та ін. В Чернівцях продовжувала
працювати О. Кобилянська.
Молодше покоління літераторів: Богдан-Ігор
Антонич, Ю. Косач, І. Вільде, У. Самчук та ін.
Письменники-емігранти зі Сходу України, що
мешкали в Празі, Львові: О. Кандиба Літературні об’єднання молодшого покоління літераторів:
«Митуса» (1922), «Богема» (1922-1923), «Логос» (1922-1931),
(псевдонім – Олександр Олесь), О. Ольжич, Є.
«Інтебмовсечії» (1927-1928), «Західноукраїнське мистецьке
Маланюк та ін. об’єднання ЗУМО» (1931), «Листопад» (1929-1930), «Медея»
(1932-1933), «Дванадцятка» (1933) та ін.
Часописи: «Діло», «Дзвін», «Літературно-
науковий вісник», «Ми», «Назустріч»,
«Митуса», «Літературні вісті», «Альманах
лівого мистецтва» та ін.

ХУДОЖНЄ МИСТЕЦТВО:
О. Новаківський «Довбуш-володар гір» 1931 р.
Видатні художники того часу:
І. Труш, О. Новаківський, О. Кульчицька, А. Монастирський,
П. Холодний, А. Ерделі, Й. Бокшай та ін.
Об’єднання: «Гурток діячів українського мистецтва»,
«Асоціація незалежних українських митців», «Товариство
діячів образотворчих мистецтв на Підкарпатській Русі» та ін.
 Представники музичного мистецтва: С. Людкевич, В.
Барвінський, Ф. Колесса.
ТЕАТР, МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО:

С. Людкевич – симфонічна поема «Каменярі», кантата

«Заповіт» на вірші Тараса Григоровича Шевченка.
Театр «Української бесіди», «Український
незалежний театр».
 С. Литвиненко – «Надгробок І. Франку» 1933 р.
СКУЛЬПТУРА:

Представники: С. Литвиненко, А. Павлось, І.

Севера та ін.
ВИСНОВОК:

Українська культура на західноукраїнських землях у

міжвоєнний період розвивалась як за європейськими
мистецькими тенденціями, так і в напрямку протистояння
урядам Польщі та Румунії.

Попри несприятливі обставини, українська культура

активно розвивалася: працювали та відкривались
україномовні школи, науково-освітні заклади, мистецькі
товариства, музеї, театри, видавалась україномовна преса,
книги та ін.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

https://www.youtube.com/watch?v=rT6JpAjbJfg
https://www.youtube.com/watch?v=CCksi64ywqo
https://
naurok.com.ua/prezentaciya-kulturne-zhittya-na-zahidnoukra-nskih-zemlyah-politichne-y-kultu
rne-zhittya-ukra-nsko-politichno-emigraci-233225.html
https://
uahistory.co/pidruchniki/sorochinska-ukraine-history-10-class-2018-standard-level/30.php
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD
%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%B2_
%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD
%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D1%83_
%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D0%A0%D1%83%D0%BC
%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%97#%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C
%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B5_
%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F