Унікальність економічної

системи Китаю.
Китай – країна, що не перестає дивувати як пересічного громадянина, так і
досвідченого бізнесмена.
За офіційною інформацією, у IV кварталі 2018 року ВВП Китаю виріс на
6,6%. Промислове виробництво зросло за рік на 6,1%, інвестиції в основний
капітал збільшилися на 6,1%, а роздрібні продажі – на 8,2%. В Китаї швидко
зростає частка сервісної економіки.

«Нова нормальність». Китай зіткнувся з

двома серйозними проблемами (так звана
нова нормальність). Перша з них – старіння
населення: країна відмовилася від політики
«одна сім'я – одна дитина» у 2015 році, але
середній клас не хоче мати дітей – вважає,
що це занадто дорого (у 2018 році в Китаї
народилося 15,2 млн дітей, на 2 млн менше,
ніж роком раніше).

А оскільки в недержавному секторі основне навантаження з пенсійного

забезпечення лягає на дітей, то в майбутньому це веде до великих
проблем із дефіцитом пенсійного забезпечення. Тому китайські банки
почали просувати індивідуальні пенсійні накопичення.
А друга – вперше в сучасній економічній історії торговий баланс Китаю
стане дефіцитним (китайці багатіють і все більше імпортують, а високі
зарплати ведуть до переміщення низки трудомістких виробництв до інших
країн Південно-Східної Азії), що потребуватиме або девальвації юаня (але
це загрожує новим витком торгової війни з США), або залучення значних
коштів з-за кордону (за прикладом США, які стрімко нарощують держборг
одночасно з нарощуваним дефіцитом торгового балансу).

Останнє особливо важливо для світу

– ще недавно Китай був найбільшим
донором капіталів для світової
економіки, а вже у 2019 році може
сам зажадати значних ресурсів.
Дефіцит пропозиції грошей може
спровокувати появу тенденції
зростання процентних ставок на
глобальному фінансовому ринку
навіть в умовах помірної інфляції.
Державне стимулювання. Економіка Китаю ще не звалилася в рецесію
лише завдяки державному стимулюванню.

З 1 квітня 2019 року ПДВ для виробничих компаній знижений з 16 до 13%.

Однак самі китайці кажуть, що зараз головна проблема для бізнесу – це
зменшення попиту, а не податки. Також варто враховувати, що багато
підприємств-експортерів продають свою продукцію в нуль щодо
внутрішніх цін і заробляють виключно на поверненні експортного ПДВ
(повертається 11–13%).

«Боротьба з «тінню». Китай – це перша у

світі тіньова економіка, але
всепроникаючий електронний гаманець і
зібрані за три роки дані про персональні
витрати знищують тінь. І це може стати
основою для економічної кризи.
Наприклад, зараз китайська влада вже
активно борються з тіньовим банківським
сектором і для утримання економіки від
обвалу змушена запускати все нові й нові
програми монетарного і державного
стимулювання.
Економіка міст. У Китаї є умовний поділ міст на чотири рівні. Пекін,
Шанхай або Шенчжень – це міста 1-го рівня, у них найжорсткіші ринкові
умови й максимально напружене конкурентне поле. Хуанчжоу – місто 2-го
рівня. У містах 3-го і 4-го рівнів конкуренція менше і можна дешевше
стартувати, якщо ви плануєте заходити на ринок Китаю.

Основне економічне зростання в найближчі

10–15 років відбуватиметься саме в тих
регіонах, що менш розвинені. Регіональні
еліти тут дуже сильні, і в місцевої влади
велика автономія дій. Наприклад, 70%
держфінансів перебувають у руках місцевої
влади й тільки 30% – у центральної влади.
Тому між локальними урядами існує
конкуренція, і вони досить активно
користуються правами податкових
стимулів.
Китай – це капіталістична держава навіть більшою мірою, ніж
скандинавські країни: тут всі працюють у жорсткій конкуренції,
включаючи держпідприємства. Саме тому китайці дуже бояться
конкуренції, і звідси їхня звичка діяти приховано всюди, зокрема й на
західних ринках.
Економіка домогосподарств. Населення Китаю стрімко багатіє, тому
споживання дало 76% приросту ВВП  країни минулого року. При цьому
ціни на житлову нерухомість зашкалюють: у великих містах житло
бізнес-класу коштує приблизно $10 000 за квадратний метр, а в хороших
місцях дуже великих міст воно ще вдвічі-тричі дорожче.
Швидко зростає кількість китайських туристів, що виїжджають за
кордон: за 2018 рік зафіксовано 150 млн виїздів (дані не включають
Гонконг, Тайвань і Макао). При цьому китайців, які виїжджають за
кордон, у 2018 році було близько 75 млн осіб, тобто ті з громадян КНР,
хто може собі дозволити закордонні поїздки, роблять це в середньому
двічі на рік.

Населення Китаю старіє – у країні 250

млн осіб у віці 60 років і більше, їх
частка швидко наближається до 20%
населення країни. Можливо, саме
через підготовку до вирішення
демографічної проблеми і старіння
населення людей привчають до того,
що навколо них роботи.
Автомобільна промисловість. Продажі нових легкових авто в лютому
впали на 14%, до 1,48 млн штук. З них 53 000 – електричні авто (3,6%). До
кінця 2020 року діють програми, що симулюють продажи електричних
авто. У Пекіні електроавтомобілів ще майже немає. Це, серед іншого,
говорить про те, що Китаю ще далеко до насичення ними навіть
внутрішнього ринку.

Хайнань – перша з
китайських провінцій, яка
планує вже у 2030 році
заборонити бензинові
автомобілі.

Китай виріс на імпорті в США і решту світу. Зараз він зростає на

масштабних державних вливаннях. Питання –  коли це викличе інфляцію
і девальвацію юаня.