КУЛЬТУРА УКРАЇНИ

В СЕРЕДИНІ 19 – НА
ПОЧАТКУ 20 СТ.
ЧОМУ УКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКІСТЬ ПРАГНУЛА
УКРАЇНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

На початок 20 ст. майже 63 % населення Галичини, понад 70 % Закарпаття(а в гірських

районах – навіть 90 %) були неписьменними – не вміли ні читати,ні писати). Третина
галицьких сіл не мала початкових шкіл, проте в тих селах краю, де школи були, навчання
відбувалося рідною мовою (для українців –українською).У Галичині діяло 49 державних
середніх навчальних закладів.Характеризуючи становище освіти в підросійській Україні,
М. Грушевський зазначав: «У Галичині й Буковині українська мова вживається як мова
викладання в різного роду навчальних закладах, від початкових шкіл до університетів;у
Росії вона цілковито вигнана зі школи й не допускається ні як мова викладання, ні як
предмет у жодних школах – державних, громадських, приватних, вищих, середніх, нижчих
– навіть як допоміжний засіб у початковому навчанні. Таким чином, не допущені ні як
самостійні предмети, ні як складові частини інших наук, українські дисципліни, кінець
кінцем, залишаються поза науковимужитком, поза вивченням і дослідженням.
ЯК РОЗВИВАЛАСЯ
УКРАЇНСЬКА НАУКА
У другій половині 19 – на початку 20 ст. Неабияких успіхів досягли вчені-природознавці. Уперше у
світі епідеміолог і мікробіолог Данило Заболотний відкрив шляхи поширення чуми й запропонував
ефективні методи боротьби з нею. Чимало вчених-українців працювали в інших країнах.
Уродженець Тернопільщини Іван Пулюй був першим деканом першого в Європі електро-
технічного факультету (Німецька вища технічна школа в Празі). 28 років (з 1887 р.) пропрацював
в Інституті Луї Пастера в Парижі уродженець Харківщини Ілля Мечников, який перед тим очолював
кафедру зоології та порівняльної анатомії в Новоросійському університеті та завідував
організованою ним 1886 р. (разом з М. Гамалією) першою в Російській імперії Одеською
бактеріологічною станцією. Україна була одним із центрів розвитку літакобудування. У 1908 р. в
Одесі виник перший у Росії аероклуб, члени якого М. Єфімов та С. Уточкін демонстрували польоти
на аеропланах. У Києві 1910 р. Олександр Кудашев пролетів кілька десятків метрів на літаку
власної конструкції К-1 – першому вітчизняному літаку з бензиновим двигуном. Уже через десять
днів після Кудашева на літаку «БІС-2» 21-річний Ігор Сікорський пролетів 250 метрів. У 1913 р.
Сікорський створив найбільший на той час у світі літак «Ілля Муромець», переліт на якому за
маршрутом «Петербург–Київ–Петербург» став справжньою сенсацією.
ЯК ВИЯВЛЯЛИСЯ ПРОЦЕСИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА
МЕЖІ СТОЛІТЬ

Соціально-економічні зміни зумовлювали зміни в побуті мешканців України.

Найпомітнішими ці зміни були у великих містах. Українські міста зазнавали
істотного європейського впливу, вагомим чинником у містобудуванні ставала
мода. Саме мода диктує архітектурний стиль та планування житла, яке вже
залежить не від мешканця, а від домовласника, підрядника, архітектора. У містах
з’являються цілі квартали, забудовані багатоповерховими житловими будинками
(так зва ними прибутковими будинками), спорудами громадського або
культурного призначення – театрами, бібліотеками, лікарнями тощо.
Вулиці починають освітлювати електричними ліхтарями. З’являється громадський
транспорт: на межі століть, окрім конки (запряженого кіньми вагона), починають
використовувати електричний трамвай.
ЯК МОДЕРНІЗАЦІЯ ПОЗНАЧИЛАСЯ НА СУСПІЛЬНОМУ
СТАНОВИЩІ ЖІНОК

Індустріальна модернізація позначилася на суспільному становищі жінок.

Щоправда, ці зміни були помітніші в житті городянок. З Європи до України
докотилися хвилі емансипації та фемінізму – так називають рухи за зрівняння жінок
у правах з чоловіками. Витоки українського фемінізму пов’я зують з іменами Марії
Вілінської (Марка Вовчка), Олени Пчілки (Ольги Косач-Драгоманової, матері Лесі
Українки), Христини Алчевської, Лесі Українки (Лариси Косач), Наталі Кобринської,
Ольги Кобилянської та інших видатних жінок. Для України надзвичайно гострою була
проблема освіти для жінок. Перша жіноча гімназія відкрилася в Києві 1860 р. за
сприяння колишнього київського губернатора Івана Фундуклея. Доступ до уні вер
ситетської освіти жінки одержали в 1878 р., коли уряд дозволив створення в Києві
Вищих жіночих курсів, де дівчата із середньою освітою мали змогу її продовжити.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ