ПРИКМЕТНИК В

АНГЛІЙСЬКІЙ ТА
УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ.
Підготувала Серишева Анастасія, ПР-01
Визначення
◦ Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який?
чий? (зелений, мудрий, smart). Вживається прикметник з іменником, щоб показати його особливу
ознаку, властивість і надати додаткові характеристики різного характеру. Саме завдяки
прикметникам наша мова стає різноманітною і емоційно насиченою.
◦  У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною
роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша (прикметник
абсолютна — означення).
◦ Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у
вічності хода! (Л. Костенко).
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА
ЗНАЧЕННЯМ
◦ Прикметники поділяються на:
◦ 1. Якісні — відносні — присвійні.
◦ 2. Повні — короткі.

◦ За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими

особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:
◦ якісні — велика, духмяне, clever
◦ відносні — wooden, військова, central;
◦ присвійні — сестрин, вчителів, заяча, мамин. В англійській мові для утворення поняття
приналежності, іменник ставиться у Possessive case або використовуються присвійні займенники:
His, mother’s, mine.
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА
ЗНАЧЕННЯМ
◦ Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть виявлятися більшою чи
меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).
◦ Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми
ступенів порівняння. В англійській мові, як і в українській, якісні прикметники мають три
ступені порівняння:звичайний(the Positive Degree),вищий(the Comparative Degree) інайвищий(the
Superlative degree).
◦ Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на
питання чий? чия? чиє?
◦ Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше)
тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра)
ПОВНІ ТА КОРОТКІ, ТВЕРДІ ТА
М’ЯКІ ПРИКМЕТНИКИ
◦ В сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники.
◦ Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною
формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).
◦ За кінцевим приголосним основи — твердим чи м’яким — приголосні поділяються
на прикметники твердої і м’якої груп:
◦ тверда група — вразливий, сестрин, певен, чистий;
◦ м’яка група — майбутній, хатній, завтрашній, ранній.
ПОВНІ ТА КОРОТКІ, ТВЕРДІ ТА
М’ЯКІ ПРИКМЕТНИКИ
◦ До твердої групи належать:
◦ прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);
◦ всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин);
◦ короткі форми прикметників (годен, рад, жив).

◦ До м’якої групи належать:

◦ якісні і відносні прикметники з основою на м’який н, перед яким стоїть ще один приголосний: майбутній,
новітній, останній;
◦ прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;
◦ прикметники на -шній, -жній, що утворені від прислівників: внутрішній, справжній, синій, матерній
(частіше материн) та інші.
Порядок прикметників у англійському
◦ Прикметник у функції визначення стоїть перед іменником, до якого відноситься, а у функції
іменної частини складеного присудка — після дієслова-зв’язки:
I have bought a black cat. – Я купив чорного кота (визначення).
This cat is black. – Цей кіт чорний (іменна частина складеного присудка).
◦ Якщо прикметників два або більше, то вживати їх потрібно в певному порядку. Першими будуть
стояти прикметники, що показують ставлення (думку) мовця до предмету: handsome
(привабливий), ugly (потворний), luxurious (розкішний).Другими вживаються прикметники, що
описують параметри предмета (розмір, характеристики, вік, форма, колір) : black (чорний), old
(старий), huge (величезний).А перед іменником зазвичай призначення: кухня (кухонний), throwing
(метальний), educative (освітній).
◦ Прикметники, які показують міру (deep – глибиною, high – висотою, long – довжиною, wide –
шириною тощо), розміщуються після обумовленого іменника.
Способи творення прикметників
◦ прикметники бувають прості, похідні та складні (складені).
◦ Прості прикметники не мають у своєму складі ні префіксів, ні
суфіксів (big, short, black, red).
◦ Похідні включають в свій склад суфікси або префікси, або
одночасно ті й інші (natural, incorrect, unnatural).
◦ Складні (складені) прикметники утворюються з двох слів, що
позначають одне поняття: dark-blue, red-cheeked, snow-white.
◦ Найбільш відомими суфіксами прикметників є: -al, -ent, -ive, -ous, -
ful, -less. До розповсюдженних префіксів: un-, in-, non- , im-
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
ПРИКМЕТНИКА
◦ 1. Рід:
чоловічий — лебединий, добрий; На відміну від прикметників в
жіночий — кімнатна, кмітлива; українській мові, в англійській вони не
середній — дівоче, веселе. змінюються ні за родами, ні за
◦ 2. Число: відмінками, ні за числами.
◦ однина — гарний, гарна, гарне;
◦ множина — гарні.
◦ 3. Відмінок:
◦ називний — золотий;
◦ родовий — золотого;
◦ давальний — золотому;
◦ знахідний — золотий (золотого);
◦ орудний — золотим;
◦ місцевий — (на) золотому);