ДЕМОКРАТИЧНЕ

СУСПІЛЬСТВО ТА
ЙОГО ЦІННОСТІ
 Демократія
політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі
визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом,
безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних
представників.

Термін «демократія»
складається з двох грецьких
слів: demos - народ і cratia
владарювання, отже, це
«влада народу».
 Демократія обов'язково включає такі елементи:

 виборність органів влади;

 поділ державної влади на три
гілки законодавчу, виконавчу та
судову;
 підпорядкування меншості
більшості;
 захист прав меншості;
 наявність політичних прав і
свобод.
Форми демократії
 Демократична держава
– це держава, яка заснована на здійсненні народовладдя шляхом
забезпечення прав громадян, їх рівної участі у формуванні державної влади
і контролю за її діяльністю.

Демократична держава - тип

держави, в якій народ є джерелом
влади, де державні демократичні
соціально-політичні інститути та
демократичний тип політичної
культури, яка забезпечують
органічне поєднання участі народу у
вирішенні загальнодержавних справ
із широкими громадянськими
правами і свободами.
 Соціальна держава

- це держава, що прагне до забезпечення

кожному громадянину гідних умов існування,
соціальної захищеності, співучасті в
управлінні виробництвом, а в ідеалі приблизно
однакових життєвих шансів, можливостей для
самореалізації особистості.
Правова держава
- це тип держави, основними
ознаками якої є верховенство
закону, поділ влади, правовий
захист особи, юридична рівність
громадянина й держави.
 Вибори
це передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя,
за якою шляхом голосування формуються представницькі органи
державної влади та місцевого управління (самоврядування).

Громадяни держави, що мають право брати

участь у виборах, є виборцями. Коло
виборців, що збирається голосувати чи
голосує за певну політичну партію на
парламентських, президентських чи
місцевих виборах, називається
електоратом (лат. elector – виборець).
Громадяни беруть участь у виборах на
основі виборчого права.
 Виборчий процес
це діяльність громадян у статусі
виборців, діяльність виборчих
комісій, громадських об’єднань,
органів державної влади й
місцевого самоврядування з
підготовки і проведення
голосування.
Мета: забезпечити дотримання
закону на всіх етапах проведення
виборів, сформувати легітимні
органи влади.
Види виборів
 Політична партія
- це організована група однодумців, що представляє інтереси певної
частини народу і має головною метою їх реалізацію шляхом завоювання
влади або участі в її здійсненні.

Термін «партія» (від лат. pars -

частина чого-небудь)
використовувався задовго до
появи власне політичних
партій для позначення груп
громадян, які представляють
інтереси певної частини
населення і прагнуть
впливати з цією метою на
владу.
Ознаки політичної партії
 Функції політичних партій
Партії виконують численні і різноманітні функції. Хоча вони тісно переплітаються,
їх можна згрупувати по наступних п'яти головних напрямах:
1. Соціальна функція полягає в тому, що партія узагальнено виражає і захищає
інтереси тієї або іншої соціальної групи і доводить до рівня державної влади її
вимоги, іноді беручи участь в розробці заходів щодо їх виконання.
2. Ідеологічна функція виявляється в розробці партійної ідеології (теоретичних
концепцій, партійної програми, соціально-економічних і політичних стратегій,
оцінок подій, гасел і т.д.), а також в розповсюдженні, пропаганді цієї ідеології,
в політичній інформації і виховній роботі.
3. Політична функція полягає, перш за все, в оволодінні державною владою
(підготовка фахівців з різних проблем суспільного життя, висування кандидатів
на виборні і невиборні посади, активна робота в парламентах і інших
державних органах.
4. Управлінська функція характерна для
партій, що стоять при владі. Такі партії
перетворюються в свого роду державні
структури. Вони організовують і
направляють дії держави, ініціюють
соціальні і політичні зміни в
суспільстві, керують різними сферами
суспільного життя.
5. Електоральна функція виявляється в
тому, що вони беруть активну участь у
виборах, організовують виборчі
кампанії, проводять інформаційно-
пропагандистську роботу з своїм
потенційним електоратом, виступають з
передвиборними програмами,
контролюють хід виборів і так далі.
 Громада – це соціальна
спільнота, члени якої мають
спільні географічні та
соціокультурні ознаки (місце
проживання, інтереси,
віросповідання, цінності,
національність тощо) та
взаємодіють між собою для
задоволення певних потреб чи
розв’язання проблем.
 Завдяки громаді людина
входить у життя суспільства й
виконує в ньому певні
соціальні ролі та функції,
забезпечує реалізацію своїх
інтересів. У громаді людина
формує систему цінностей і
ставлень до питань
соціального життя, вчиться їх
вирішувати разом з іншими
членами громади. Саме у
громаді людина формує
громадську ідентичність і
почуття відповідальності за
спільну справу.
Характерні риси місцевого
1. Місцеве самоврядування діє в порядку і
самоврядування межах, встановлених законодавством України.
2. Для здійснення своїх завдань самоврядні
органи мають самостійні джерела
фінансування.
3.Самоврядні органи формуються на виборній
основі.
4. Акти, ухвалені місцевим самоврядуванням,
обов’язкові для виконання всіма установами,
підприємствами, організаціями та
громадянами, розташованими на його
території.
Населення має право брати участь у
здійсненні місцевого самоврядування в будь-
яких формах, що не суперечать Конституції та
законодавству України
 Роль громадянина у демократизації суспільства

Участь у житті суспільства - це, насамперед, соціальна діяльність, яка

забезпечує життєздатність суспільства, сприяє розвиткові його потенціалу.

Традиційні форми громадської участі:

• регулярна участь у виборах, референдумах;
• активна участь у діяльності громадських
організацій, що опікуються проблемами спільноти -
громадське залучення, громадянська активність,
активна громадянська позиція;
• активна діяльність у розв’язанні соціально
значущих проблем;
• контакти з представниками місцевих органів влади
щодо конкретної проблеми;
• меценатство та грошова підтримка громадських і
Жовтень 2016 року.
благодійних організацій.
 Національний форум
«Громадянське суспільство
та публічні фінанси» в Києві.
 Культура громадянськості
Хто такий демократичний громадянин?
Демократичні громадяни – люди, які беруть активну участь у суспільно – політичному
житті не тільки під час виборів, коли голосують за обрання до органів влади своїх
представників, а й контролюють дії влади відповідно до законів, створюють умови, коли
дослуховуються до думки більшості, не порушуючи при цьому права меншості.

Згідно з Конституцією, в Україні, як демократичній

державі, верховна влада належить громадянам.
Таким громадянам притаманна культура
громадянськості.

Культура громадянськості — це ставлення людини до держави і дій влади,

що проявляється у законослухняності та критичній вимогливості.
Культура громадянськості врегульовує взаємодію громадян з владою,
а не протистояння окремих верств суспільства одна одній.
 Активна громадянська позиція 
У демократичному суспільстві
• готовність людини свідомо брати участь у громадянин має можливість доносити
суспільно-політичному житті, до влади свої вимоги в різних формах
•виконувати громадянські обов’язки, — від індивідуального звернення до
• нести громадянську відповідальність, місцевого чиновника до колективних дій
• розуміти свої права та можливості й у процесі вирішення загальнодержавних
користуватися ними, питань. 
• проявляти патріотичну відданість
Батьківщині,
• готовність до захисту Батьківщини,
• активна діяльність в політичних процесах.

Дівчинка зі своїм малюнком на масовій

акції у столиці України, яку проводили в
час активних бойових на Донбасі. Київ,
4 жовтня 2014 року