Київський національний університет ім.

Тараса Шевченка
Інститут високих технологій

Науковий образ світу

 Оцінювання курсу

• 2 модулі (60 балів);

• Виступ/презентація (до 30 балів);
• Участь у обговореннях (до 10 балів).

escibn@gmail.com
Загальні зауваження та
біологічний погляд 
ЗАМІСТЬ ЕПІГРАФА…
 Образ світу
- узагальнення величезної сукупності
емпіричних даних, накопиченої при
дослідженнях сприйняття людини
(створюється в процесі пізнавальної
діяльності).
 Різноманіття образів світу

 Побутовий
 Релігійний

 Художній
 Філософський

 Науковий
 Наука — це форма інтелектуальної діяльності
людства, скерована на отримання істинних знань
про світ (природу, суспільство, мислення), на
відкриття об'єктивних законів світу і
передбачення тенденцій його розвитку
 Але наук багато …

 Точнінауки
 Гуманітарні науки

 Природничі науки
 Конфлікт інтерпретацій

 Наука

 Філософія

 Ідеологія
 Головні риси
наукових знань
 Наукове знання
— система знань про закони природи, суспільства,
мислення, що є основою наукової картини світу,
оскільки описує закони його розвитку.

Закони
суспільства

Наукове
знання

Закони Закони
природи мислення
 Емпіричне знання
- накопичується внаслідок безпосереднього контакту з
реальністю при спостереженні або експерименті.

Методи:
Експеримент — спостереження за об'єктами та явищами в
контрольованих або штучно створених умовах з метою
виявлення їхніх істотних характеристик;
Спостереження — цілеспрямоване сприйняття явищ
об'єктивної дійсності без внесення змін в реальність, що
досліджується;
Вимірювання — виявлення кількісних характеристик
досліджуваної реальності. В результаті вимірювання
відбувається порівняння об'єктів за певними властивостями;
Порівняння — одночасне виявлення співвідношення та
оцінка загальних для двох або більше об'єктів властивостей
або ознак;
Опис — фіксація засобами природної чи штучної мови
відомостей про об'єкти і явища.
 Теоретичне знання
- опис, пояснення і систематизація процесів і
закономірностей, виявлених емпіричним
шляхом, а також спроба цілісного охоплення
дійсності
Методи:
Формалізація — побудова абстрактних моделей, які мають
пояснити суть досліджуваних явищ;
Аксіоматизація — теоретична побудова на основі аксіом, тобто
тверджень, істинність яких доводити не потрібно;
Гіпотетико-дедуктивний метод — побудова дедуктивно
пов'язаних між собою гіпотез, які пояснюють емпіричні факти.

Проблема Гіпотеза Теорія

 Що таке теорія?
 теорія - концепція, націлена на несуперечливе
пояснення деяких аспектів природи, підкріплене
досить великим підгрунтям емпіричних даних
 теорія відмежовує коло принципово можливих явищ
від принципово неможливих (ці обмеження і
називаються «законами» природи) і тим самим дає
можливість робити деякі прогнози;
 теорія має бути верифікуємою і фальсифікуємою
- її передбачення можна підтвердити або
спростувати, (якщо вони не збуваються, то теорія вимагає
відповідних коригувань або побудови принципово іншої теорії);
 теорія формулює коло питань, які вимагають
подальшого роз'яснення та відкриває таким чином
поле і формат для подальших досліджень