Гіпоменструальний синдром

Гіперменструальний синдром
Менструальні чаши

Виконала: Денисенко Ангеліна

Олегівна
ССВ-4-2
Менструальний цикл

Менструальний цикл являє

собою комплекс складних
біологічних процесів, які
відбуваються в жіночому
організмі. Їх призначення –
забезпечення зачаття і
нормальне виношування
плода.
Гіпоменструальний синдром

• називають групу
порушень
менструального циклу,
що проявляються
ослабленням
менструальної функції
організму.
 Причини первинні Причини вторинні
• вроджені аномалії розвитку органів • Він обумовлений яким-небудь патологічним
статевої системи; процесом:
• їх гіпоплазія; • -порушення функції ендокринних залоз;
• статевий інфантилізм; • -запальні захворювання статевих органів;
• астенія; • -травма матки або яєчників;
• вірилізація. • -важкі хронічні соматичні захворювання
(серцево-судинної, кровотворної системи);
• -інфекція;
• -тривалі інтоксикації;
• -професійні шкідливості;
• -несприятливі умови життя (недоїдання,
важка фізична праця, стреси,
переохолодження);
• -втрата ваги при нервовій анорексії.
Дуже рідкісні менструації можуть бути обумовлені:

• порушеннями гіпоталамо-гіпофізарних зв’язків з

органами-мішенями (гормональна недостатність або
нечутливість тканин до них);
• атрезією фолікулів (повністю не дозрівають і
піддаються зворотному розвитку);
• занадто тривалою персистенцією фолікула (функціонує
протягом усього циклу, яйцеклітина дозріває, але
овуляції не відбувається).
В основі мізерних або короткочасних менструацій
лежить який-небудь з наступних механізмів:
• недостатня рецепторна сприйнятливість
тканин статевих органів до дії гормонів;
• їх недорозвинення;
• неповноцінність ендометрія (запальні
процеси, наслідки оперативних втручань –
надмірного вискоблювання порожнини матки,
видалення її частини, резекції яєчників).
Симптоми
Клінічна картина гіпоменструального синдрому може
відрізнятися в залежності від того, які порушення
переважають:

• Якщо менструальна кровотеча має звичайну тривалість і

обсяг втраченої крові відповідає середнім величинам, але вона
виникає 1 раз в 6-8 тижнів, то прийнято говорити про
опсоменорею.
• У деяких жінок менструації бувають ще рідше-всього 2-4 рази
на рік. Це так звана спаніоменорея.
• При олігоменореї менструації регулярні, але тривають менше
2 днів. Цикл двофазний з добре вираженою лютеїновою
фазою.
• Гіпоменорея характеризується незначною крововтратою –
менше 40 мл. Менструації носять характер «слідів» або
крапель крові.
Зазначені розлади нерідко поєднуються між
собою і супроводжуються:
• альгоменореєю;
• безпліддям;
• зниженням статевого потягу;
• дратівливістю;
• депресією.
• Гіпо – і олігоменорея часто
передують повній відсутності
менструації.
Діагностика
• загальний і гінекологічний огляд (зріст, маса тіла, особливості статури, наявність
стигм ембріогенезу, стан молочних залоз, зовнішніх статевих органів, шкіри та її
придатків);
• виключення вагітності (при бімануальному дослідженні, УЗД, методом імунологічної
діагностики);
• вимірювання базальної температури;
• гормональна кольпоцитологія (дослідження виділень піхви для оцінки
гормонального фону);
• визначення гормонального статусу (естрогени, прогестерон, тестостерон,
пролактин, ФСГ, ЛДГ, ТТГ);
• загальноклінічні дослідження (аналізи крові та сечі);
• УЗД органів малого тазу;
• рентгенографія області турецького сідла;
• діагностичне вишкрібання;
• гістероскопія (огляд порожнини матки за допомогою гістероскопа);
• лапароскопія (вивчення будови статевих органів за допомогою лапароскопу,
введеного в порожнину малого таза через невеликі розрізи).
 Лікування
• дієта (багата білком, вітамінами і мікроелементами);
• вітамінотерапія (курсовий прийом вітаміну А, Е, фолієвої кислоти
або комплексних препаратів);
• поліпшення функції печінки (гепатопротектори);
• гормональна терапія (підбирається індивідуально з урахуванням
виявлених порушень; так, при нормальному розвитку статевих
органів, нормальному рівні пролактину і андрогенів призначається
естроген-гестагенна терапія, а потім стимуляції дозрівання
фолікулів і овуляції);
• гінекологічний масаж (після тривалого гарячого спринцювання);
• фітотерапія (лікарські збори з рутою, ялівцем, деревієм,
звіробоєм та ін.);
• фізіотерапія та санаторно-курортне лікування.
 Для цього застосовуються такі методи:
• гальванізація комірцевої зони по Щербаку, головного мозку по Давидову;
• азотні, хвойні ванни;
• трансцеребральна УВЧ-терапія;
• лікарський електрофорез на низ живота з солями цинку і міді;
• індуктотермія на зону проекції статевих органів;
• ультратонотерапія вагінальним або ректальним електродом;
• діадинамотерапія по черевно-крижовій методиці;
• зовнішнє опромінення клубових областей гелій-неоновим лазером.
• При відсутності протипоказань і органічної патології такі жінки можуть направлятися на
санаторно-курортне лікування:
• курорти з залізистими або азотовмісними водами;
• лікувальні грязі і бальнеотерапія.
Гіперменструальний синдром:

• - збільшення обсягу та
тривалості місячних аж
до постійних кровотеч.

• Кровотечі з статевих
органів можуть
відзначатися в різні вікові
періоди життя жінки, але
найбільш часто вони
зустрічаються в
репродуктивному періоді.
Епідеміологія

• Незважаючи на те, гіперменструального

синдром залишається провідною причиною
візитів до гінеколога, тільки 10-20% жінок
відчувають досить серйозні проблеми, пов'язані
з втратою крові під час менструацій.

• У будь-якої жінки репродуктивного віку, у якій є

місячні можуть розвиватися меноррагии,
найчастіше вони зустрічаються у віці від 30
років.
 Причини:
• Запальні процеси матки і придатків:
• генитальная інфекція.
• Ендокринна патологія:
• первинна гіпоталамо-гіпофізарна дисфункція;
• вторинні порушення функції яєчників, пов'язані з патологією інших ендокринних
залоз організму.
• Органічні захворювання матки і яєчників:
• гіперпластичні процеси ендометрія (залозиста гіперплазія, ендометріальні
поліпи, атипова гіперплазія);
• доброякісні пухлини матки (фіброміома);
• аденоміоз (ендометріоз матки);
• злоякісні пухлини тіла і шийки матки (хоріокарцінома, саркома,
аденокарцинома, рак шийки матки);
• гормонально-активні пухлини яєчників.
• Травматичні і операційні пошкодження статевих органів.
Причини:
• Гематологічні захворювання:
• геморагічні діатези;
• тромбоцитопенія;
• лейкозы;
• токсико-алергічне ураження стінок судин.
• Соматичні та інфекційні захворювання,
інтоксикації.
• Ятрогенні причини:
• неадекватне застосування естрогенів,
антикоагулянтів;
• внутрішньоматкова контрацепція.
Фактори ризику:

• психічна депресія;
• несприятливі умови
життя;
• зміна клімату;
• куріння.
Форми

• Гіперполіменорея - рясні і тривалі місячні.

• Менорагія - кровотеча в терміни місячних.
• Метрорагія - кровотеча поза строками
місячних.
• Менометроррагія - комбінація мено- і
метрорагії.
• Ациклічні кровотечі - циклічність кровотеч
зі статевих органів повністю відсутня.
Симптоми
• менструації тривалі(вони тривають довше семи, але
менше дванадцяти днів);
• Обсяг менструальних виділень різко зростає(гігієнічні
прокладки під час менструацій доводиться міняти
практично щогодини);
• зберігається циклічність, тобто місячні повторюються
з певною періодичністю;
• альгодісменорея (коли менструації супроводжуються
сильними тягучими болями внизу живота).
Ускладнення і наслідки
• Рідкісні епізоди меноррагии зазвичай не
представляють серйозних ризиків для загального
здоров'я жінок.
• Пацієнтки, які втрачають постійно більше 80 мл
крові, знаходяться в зоні ризику розвитку
залізодефіцитної анемії в результаті хронічної втрати
крові. Гіперменструального синдром є найбільш
поширеною причиною анемії у жінок в пременопаузі.
Якщо кровотеча є досить серйозним, жінки можуть
відчувати задишку, втому, серцебиття.
Діагностика

• Вивчення історії хвороби

• Анамнез
• Ректальне дослідження.
• Тест Папаніколау, щоб виключити неоплазии
шийки матки.
• УЗД органів малого тазу.
• Біопсія ендометрія для виключення раку
ендометрія або атипової гіперплазії.
• Гістероскопія.
Лікування:
• Перша лінія
• Внутрішньоматкова спіраль з прогестероном.
• друга лінія
• Транексамова кислоти з антифібринолітиками агентами.
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
• Комбіновані оральні протизаплідні засоби.
• третя лінія
• Прогестогени (наприклад, норетистерон, Депо-Провера).
• Інші варіанти
• Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону.
• Випадки значної втрати крові вимагають госпіталізації для проведення
внутрішньовенних вливань і переливання крові та / або проведення
естрогенної терапії. Пацієнткам, які не реагують на консервативну терапію
може знадобитися проведення хірургічного втручання.
Варіанти оперативного лікування

• абляції ендометрія
• Емболізація маткових артерій
• Гістероскопічна міомектомія для видалення
міоми
Чи існує ефективна профілактика?

• Гіперменструальний синдром не є самостійним

захворюванням. Його поява свідчить про
патології з боку репродуктивної та/або
ендокринної системи. Специфічної
профілактики не існує. Лікарі можуть лише
порекомендувати жінкам двічі на рік проходити
гінекологічні огляди навіть у тому випадку,
якщо якихось явних порушень немає. Вкрай
важливо вести календар менструацій, а при
появі найменших збоїв звертатися до фахівця.
 Менструальна Чаша
• Менструальна чашечка (також
менструальна чаша, менструальний
ковпачок, менструальна капа від
англ. menstrual cup) – засіб інтимної
гігієни жінок – ємність або бар'єр,
що поміщається у піхву для збору
менструальних. На відміну від
тампонів або гігієнічних прокладок,
менструальна чашка не вбирає
виділення, а накопичує їх.
Існують два типи менструальних чашок:

• м'які гнучкі одноразові чашки, зроблені з

поліетилену і нагадують контрацептив-
діафрагму. Приклад чашечок такого типу -
"Instead".
• другий, найпоширеніший тип: чашка у формі
дзвону, зроблена з гуми (латексу), медичного
силікону або термопластичного еластомеру
[ТПЕ]. Такі філіжанки є багаторазовими і
можуть використовуватися до 10 років. Деякі
виробники рекомендують замінювати
філіжанку щороку, інші - раз на 5-10 років.
• М'які одноразові менструальні
чашки можуть використовуватися
під час сексуального контакту,
однак вони не є
контрацептивами. Силіконові або
латексні філіжанки у формі
дзвону слід витягти перед
сексуальним контактом.
• Для деяких жінок використання
менструальних філіжанок
складніше використання
тампонів.
 Плюси: Мінуси:
• Економія;
• Менструальна чаша вимагає
• Екологічні причини; навичок введення та вилучення.
При неправильному введенні може
• Портативність; протікати. Під час маніпуляцій з
чашею необхідно дотримуватись
• Комфорт; гігієни (ретельно мити руки), що не
• Меньший ризик для завжди можливо поза домом.

здоров’я; • Вимагає стерилізації між циклами.

• Зручність у використанні. • Для зміни потрібно мати при собі

воду для ополіскування чаші.