Види кровотеч

Кровотеча
Кровотеча – це вихід крові із судин.
В залежності від того, яка судина
пошкоджена, розрізняють
кровотечі: капілярні, венозні,
артеріальні. В залежності від того,
куди виливається кров, їх поділяють
на зовнішні і внутрішні. ПМД
полягає в знезараженні рани,
зупинці кровотечі, накладанні
пов’язки. В залежності від виду
кровотечі, порядок цих дій різний.
Види кровотеч
Залежно від характеру ушкодження судин розріз­няють артеріальні,
венозні, капілярні та паренхіматозні кровотечі.
 Артеріальна кровотеча
При даному виді кровотеч кров яскраво-
червоного кольору, викидається з рани
сильним пульсуючим струменем. Ця
кровотеча найнебезпечніша і дуже
інтенсивна. В такій ситуації зупинити
кров можна тільки способом накладання
артеріального джгута вище місця
поранення
Ознаки артеріальної кровотечі: 
кров яскраво-червоного кольору «б'є
фонтаном», пульсує, призводить до
значної і швидкої крововтрати.
Венозна кровотеча
Венозна кровотеча, коли із рани витікає
безперервно струмінь темно-червоної крові.
Зупиняють його шляхом придання
підвищеного положення пошкодженій частині
тіла і накладенням тугої тиснучої пов'язки.
При пошкодженні великих вен кровотечу
зупиняють накладанням джгута.
Ознаки венозної кровотечі:
кров безперервно витікає з рани, темно-
червоного кольору; залежно від діаметру
пошкодженої вени кровотеча може бути від
незначної до інтенсивної.
 Капілярна кровотеча
Капілярна кровотеча, коли кров повільно
сочиться з пошкоджених судин, зупиняється
накладанням тиснучої пов'язки.
Ознаки капілярної кровотечі:
Якщо бачите, що рана неглибока, сочиться
червона кров та повільно витікає з рани у
вигляді краплинок роси, значить це проста
капілярна кровотеча.
Паренхіматозна кровотеча 
Паренхіматозна кровотеча виникає при
пошкодженні внутрішніх органів (печінки,
селезінки, нирок, легень) і завжди
небезпечна для життя. Кровотечі бувають
зовнішні і внутрішні. При зовнішній
кровотечі кров витікає через рану в шкірі та
у видимих слизових оболонках або з
порожнин.
Паренхіматозна кровотеча 
Ознаками будь-якого типу внутрішньої кровотечі на ранніх стадіях є:
виникнення на місці травми синця;
м’які тканини над місцем травми чутливі до болю, набряклі, тверді на
дотик (наприклад, «твердий живіт» у разі внутрішньої кровотечі в
черевну порожнину);
прискорений слабкий пульс;
прискорене дихання;
бліда, прохолодна на дотик шкіра;
нудота, блювання;
спрага;
кровотеча з природних отворів організму
Кровотечі бувають зовнішні і внутрішні.
При зов­нішній кровотечі кров витікає через рану в шкірі та у
видимих слизових оболонках або з порожнин.
При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини й ор­гани тіла;
це називається крововиливом. 
Внутрішні кровотечі більш серйозних ступенів важкості
супроводжуються значним падінням артеріального тиску,
прискоренням пульсу, збільшенням частоти дихання, маренням,
сплутаністю або відсутністю свідомості, на тілі виступає липкий
холодний піт. У важких випадках виникає шок і, навіть, кома.
Швидка втрата одного-двох літрів крові, особливо при тяжких
комбіно­ваних ураженнях, може призвести до смерті.
 Висновок

Будь-яка, навіть невеличка рана становить загрозу для життя

потерпілого, оскільки вона може бути дже­релом зараження
різними мікробами або причиною сильної кровотечі. Основний
засіб профілактики цих ускладнень при наданні першої медичної
допомоги — якнайшвидше накладання на рану стерильної пов'язки.