ЙОДОДЕФІЦИТ • Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм. • Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин. • Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЕФІЦИТ • відчуття постійної втоми, слабкість, депресія; ЙОДУ? • збільшення щитовидної залози (зоб); • затримка росту у дітей; • затримка інтелектуального розвитку у дітей; • зниження розумової активності у дорослих; • порушення обмінних процесів; • загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому); • неонатальний гіпотиреоз; • рак щитовидної залози; • погіршення пам’яті, слуху; • підвищення холестерину; • сухість шкіри, втрата її еластичності; • порушення роботи кишківника; • відчуття холоду; • різке зниження чи підвищення маси тіла; • набряки; • випадіння волосся тощо. СКІЛЬКИ ПОТРІБНО ЙОДУ, ЩОБИ БУТИ ЗДОРОВИМ? • Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г). • Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг. • Для дітей: • 0–6 років — 90 мкг; • 6–12 років — 120 мкг. БІЛЬШІСТЬ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ ЩОДНЯ СПОЖИВАЄ ЛИШЕ 40–80 МКГ ЙОДУ НА ДОБУ! • У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно. • Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу. • У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей. • За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку. • Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОДЕФІЦИТУ • Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом, найпоширенішою з яких є йодування солі. • Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти: • морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру); • білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.); • морську капусту (ламінарію); • овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат); • фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа); • яйця; • молоко; • яловичину; • волоські горіхи. • Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану. • Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне йодування харчової солі (USI) є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту. За даними Глобальної йодної мережі (IGN), 129 із 197 країн світу вже ухвалили законодавчі зміни для йодування принаймні харчової солі або солі для харчової промисловості. • Центр громадського здоров’я МОЗ України ініціює громадське обговорення з метою впровадження законодавчих змін щодо обов’язкового універсального йодування солі. • Фахівці ЦГЗ разом із представниками науково-дослідницької спільноти, промисловим та громадським сектором розраховують, що Україна також долучиться до світової практики обов’язкового йодування солі, а законодавчі зміни допоможуть захистити українців від наслідків йододефіциту. • 1Згідно з Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 000 дітей (80%) щороку народжуються із ризиком розладів унаслідок йододефіциту і розвиваються без споживання необхідної кількості йоду з їжею. • 2Загальнонаціональне репрезентативне дослідження забезпеченості населення мікронутрієнтами, здійснене ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Інститутом медицини праці АМН України спільно з Дитячим фондом ООН 2004 р., довело актуальність проблеми йододефіциту для всієї території України.