ЙОДОДИФІЦИТ В ОРГАНІЗМІ

ЛЮДИНИ, ЙОГО НАСЛІДКИ

 ЙОДОДЕФІЦИТ
• Йод — це мікроелемент,
потрібний організму для
створення гормонів 
щитоподібної залози, яка
регулює наш метаболізм.
• Йод необхідний людині
протягом усього життя.
Нестача йоду в організмі
призводить до затримки
росту у дітей, порушення
інтелектуальної активності,
розвитку та обміну речовин.
• Україна входить до переліку
країн із недостатнім
споживанням йоду
 ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЕФІЦИТ
• відчуття постійної втоми, слабкість, депресія; ЙОДУ?
• збільшення щитовидної залози (зоб);
• затримка росту у дітей;
• затримка інтелектуального розвитку у дітей;
• зниження розумової активності у дорослих;
• порушення обмінних процесів;
• загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та
когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
• неонатальний гіпотиреоз;
• рак щитовидної залози;
• погіршення пам’яті, слуху;
• підвищення холестерину;
• сухість шкіри, втрата її еластичності;
• порушення роботи кишківника;
• відчуття холоду;
• різке зниження чи підвищення маси тіла;
• набряки;
• випадіння волосся тощо.
СКІЛЬКИ ПОТРІБНО ЙОДУ, ЩОБИ БУТИ
ЗДОРОВИМ?
• Залежно від віку добова
потреба в йоді складає
від 90 до 300 мкг (1 мкг
= 1 мільйонна частина
грама, 10–6 г).
• Для жінок така норма
становить 150–300 мкг, а
для чоловіків — до 300
мкг.
• Для дітей:
• 0–6 років — 90 мкг;
• 6–12 років — 120 мкг.
 БІЛЬШІСТЬ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ ЩОДНЯ
СПОЖИВАЄ ЛИШЕ 40–80 МКГ ЙОДУ НА ДОБУ!
• У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та
Чернігівська область, де споживання йоду
найменше. У південних та східних областях нашої
країни дефіцит йоду виражений не так сильно.
• Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в
1 000 мкг (1 мг) на добу.
• У деяких країнах, наприклад у Японії, добове
споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20
000 мкг) через уживання морських водоростей та
морепродуктів. В Австралії безпечним вважають
споживання до 2 000 мкг йоду на добу для
дорослих і до 1 000 мкг — для дітей.
• За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду
— приблизно одну чайну ложку.
• Створити надлишок йоду в організмі досить
складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в
організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через
кишківник.
 ПРОФІЛАКТИКА
ЙОДОДЕФІЦИТУ
• Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом,
найпоширенішою з яких є йодування солі.
• Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід
включити такі продукти:
• морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
• білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
• морську капусту (ламінарію);
• овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати,
баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
• фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси,
хурму, фейхоа);
• яйця;
• молоко;
• яловичину;
• волоські горіхи.
• Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі
є споживання йодованої солі, насиченої цим
мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв
замініть звичайну сіль на йодовану.
• Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як
свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне
йодування харчової солі (USI) є найефективнішим і найдешевшим способом подолання
йододефіциту. За даними Глобальної йодної мережі (IGN), 129 із 197 країн світу вже ухвалили
законодавчі зміни для йодування принаймні харчової солі або солі для харчової промисловості.
• Центр громадського здоров’я МОЗ України ініціює громадське обговорення з метою
впровадження законодавчих змін щодо обов’язкового універсального йодування солі.
• Фахівці ЦГЗ разом із представниками науково-дослідницької спільноти, промисловим та
громадським сектором розраховують, що Україна також долучиться до світової практики
обов’язкового йодування солі, а законодавчі зміни допоможуть захистити українців від наслідків
йододефіциту.
• 1Згідно з Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 000 дітей (80%) щороку народжуються
із ризиком розладів унаслідок йододефіциту і розвиваються без споживання необхідної кількості
йоду з їжею.
• 2Загальнонаціональне репрезентативне дослідження забезпеченості населення
мікронутрієнтами, здійснене ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П.
Комісаренка НАМН України», Інститутом медицини праці АМН України спільно з Дитячим
фондом ООН 2004 р., довело актуальність проблеми йододефіциту для всієї території України.