Поняття та характеристика негласних слідчих

дій. Втручання у приватне спілкування

Підготувала студентка 301 групи,

Притолюк Наталія Олександрівна
План
 Поняття негласних слідчих дій.
 Види негласних слідчих дій.
 Підстави проведення негласних слідчих дій.
 Втручання у приватне спілкування.
 Різновиди втручання в приватне спілкування:
I. аудіо-, відеоконтроль особи;
II. арешт кореспонденції;
III. огляд і виїмка кореспонденції;
IV. зняття інформації з електронних комунікаційних та
інформаційних мереж.
 Практика ЄСПЛ.
 Практика Верховного Суду України.
 Висновок.
 Поняття негласних слідчих дій
 Відповідно до положень ч. 1 ст. 246 КПК
України, негласні слідчі (розшукові) дії — це
різновид слідчих (розшукових) дій, відомості
про факт та методи проведення яких не
підлягають розголошенню, за винятком
випадків, передбачених Кримінальним
процесуальним кодексом України.
 Саме негласність виступає тим чинником, який
істотно впливає на визначення конкретних видів
негласних слідчих (розш укових) дій, отримання
відповідних дозволів та встановлення порядку
їх проведення, визначення основних виконавців
і кола учасників, обрання способу й порядку
фіксування ходу й результатів проведення,
застосування науковотехнічних чи спеціальних
технічних засобів, створення особливого
режиму для зберігання матеріальних носіїв
інформації з отриманими результатам ,
вирішення питання щодо зняття грифу
таємності з окремих носіїв тощо.
Види негласних слідчих дій
Негласні слідчі (розшукові) дії можна поділити
умовно, з урахуванням спрямованості й характеру
виконуваних завдань на два блоки.
 До першого блоку відносяться дії,
спрямовані головним чином на
пошук та отримання з різних
джерел відомостей
інформаційного призначення, які
передбачені КПК України
параграфом 2 «Втручання у
приватне спілкування»:
1) аудіо-, відеоконтроль особи;
2) арешт, огляд і виїмка
кореспонденції;
3) зняття інформації з електронних
комунікаційних мереж;
4) зняття інформації з електронних
інформаційних систем.
 До другого блоку відносяться дії, які згідно з § 3 КПК
України «Інші види негласних слідчих (розшукових)
дій» спрямовані переважно на виявлення і фіксацію
даних про конкретні злочинні дії, що вчиняються
окремими особами та групами, для розслідування
злочинів, а також на встановлення й затримання
злочинців, що переховуються, а саме:
1) Обстеження публічно недоступних місць, житла чи
іншого володіння особи (ст.267 КПК);
2) Установлення місцезнаходження радіоелектронного
засобу (ст.268 КПК);
3) Спостереження за особою, річчю або місцем (ст.269
КПК);
4) Моніторинг банківських рахунків (Стаття 269-1);
5) Аудіо- та відео контроль місця (ст.270);
6) Контроль за вчиненням злочину (ст.271 КПК);
7) Виконання спеціального завдання з розкриття
злочинної діяльності організованої групи чи
злочинної організації (ст.272 КПК);
8) Негласне отримання зразків, необхідних для
порівняльного дослідження (ст.274 КПК).
Підстави проведення негласних
слідчих дій
o Для виконання завдань кримінального судочинства в процесі
проведення негласних слідчих (розшукових) дій необхідні підстави,
перелік яких передбачено законодавством.

o Ч. 2 ст. 246 КПК України: негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у

випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу,
яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні
слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в
частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого
судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться
виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо
тяжких злочинів.
Формальні підстави:
1. Першою з підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або
вчинені невстановленими особами.

2. Другою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових)

дій закон визначає наявність інформації про осіб, які готують або
вчинили злочини.

3. Третьою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових)

дій є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів
розслідування або ухиляються від відбування кримінальної
відповідальності.
 Окрім формальних підстав важливе
значення мають документальні:

 наявність заяви чи повідомлення, зареєстрованого у встановленим

законом порядку
 наявність запису у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
 наявність факту фіксації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань
дати внесення інформації та присвоєння номера кримінального
провадження;
 повідомлення прокурора слідчим у письмовій формі про початок
розслідування, підставу початку розслідування;
 у випадку, якщо відомості про кримінальне правопорушення до
Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором,
необхідною підставою є факт передачі невідкладно, але не пізніше
наступного дня, з дотриманням правил підслідності наявних у нього
матеріалів до органу досудового розслідування та наявність доручення
на проведення досудового розслідування.
 Втручання у приватне спілкування
 Ч. 1 ст. 258 КПК України: ніхто не
може зазнавати втручання у приватне
спілкування без ухвали слідчого судді.
 Таке втручання полягає в отриманні
співробітниками правоохоронних
органів доступу до змісту спілкування
як інформації, що передається та
зберігається під час приватного
спілкування між особами, без їх
відома. Кримінальним процесуальним
законом передбачено різновиди
втручання у приватне спілкування, що
може бути здійснене під час
проведення досудового розслідування і
потребує отримання дозволу слідчого
судді.
 Різновидами втручання в приватне
спілкування є:

Аудіо-, відеоконтроль особи

Арешт, огляд і виїмка кореспонденції

Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж

 Зняття інформації з електронних інформаційних систем

 Аудіо-, відеоконтроль особи
Об ’єктами такого спостереження
Аудіо-, відеоконтроль особи як різновид
втручання у приватне спілкування і
окрема негласна слідча (розшукова) дія,
що передбачена ст. 260 КПК України,
полягає в негласній (без відома фізичної
особи) фіксації та обробці із
використанням технічних засобів
розмови цієї особи із невизначеною
заздалегідь кількістю інших осіб або
спостереженням і фіксацією інших
звуків, рухів, дій, пов’язаних з її
діяльністю або місцем перебування
тощо, якщо є підстави вважати, що
отримані в такий спосіб відомості
можуть мати значення для досудового
розслідування.
виступають люди, зовнішні
прояви їх станів чи емоцій, усне
мовлення, поведінка, стосунки й
спілкування з навколишніми
людьми. Контроль може
здійснюватись слідчим
безпосередньо або
опосередковано з використанням
допомоги оперативних
співробітників, якими зазвичай є
співробітники оперативних
підрозділів візуального
спостереження, чи осіб, що
надають допомогу на
конфіденційній основі.
Накладення арешту на
кореспонденцію
 Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК
України) полягає в прийнятті слідчим, який здійснює
досудове розслідування, чи прокурором , що діє в межах
процесуального керівництва досудовим розслідуванням ,
рішення про потребу накладення арешту на
кореспонденцію особи і винесенні ухвали слідчого судді
про накладення арешту на кореспонденцію й заборону
установам зв’язку та іншим установам чи службам
(наприклад, службі кур’єрської доставки), діяльність яких
пов’язана з обігом поштово-телеграфної кореспонденції,
вручення кореспонденції певній особі як адресату без
відповідної вказівки слідчого, прокурора.
 Суть накладення арешту на кореспонденцію полягає в
тому, що установи зв’язку, які здійснюють поштово-
телеграфне обслуговування клієнтів, отримавши
відповідну ухвалу слідчого судді, затримують
відправлення та видачу кореспонденції й негайно
повідомляють про це слідчого, без дозволу якого
зазначені відправлення як матеріальні носії передання
інформації між особами не можуть бути доставлені
адресату.
 Огляд і виїмка кореспонденції
 Огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262
КПК України) як окрема негласна слідча
(розшукова) дія здійснюється лише на
підставі винесеної слідчим суддею
ухвали про накладення арешту на неї і
полягає в негласному відкритті й огляді
затриманої в установі зв’язку чи іншій
відповідній установі кореспонденції
особи, на яку ухвалою слідчого судді
накладено арешт, її виїмці або знятті
копії чи отриманні зразків, нанесенні на
виявлені речі і документи спеціальних
позначок, обладнанні їх технічними
засобами контролю , заміні речей і
речовин, що становлять загрозу для
оточуючих чи заборонені у вільному
обігу, на їх безпечні аналоги.
Зняття інформації з електронних
комунікаційних та інформаційних систем
 Зняття інформації з електронних комунікаційних систем (комплекс технічних
засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання
електронних комунікаційних послуг) (ст. 263 КПК України) є різновидом
втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які
використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для
передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його
проведення можливо встановити обставини, які мають значення для
кримінального провадження.
 Зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК України) як
негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі ухвали слідчого судді
про дозвіл на втручання у приватне спілкування без відома власника, володільця
або утримувача такої інформації і полягає в одержані співробітниками
правоохоронних органів під час досудового розслідування інформації, у тому
числі із застосуванням спеціального технічного обладнання, яка міститься в
електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), електронних
інформаційних системах або їх частинах, комп’ютерній мережі з обмеженням
доступу до них або без такого обмеження з боку власника, володільця чи
утримувача.
Рішення ЄСПЛ по справі
«Хамбардзумян проти Вірменії»
Даним рішенням було встановлено
порушення статті 8 (Право на повагу
до приватного і сімейного життя)
Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод.
Щодо питання про те, чи було втручання «необхідним у
демократичному суспільстві» для досягнення легітимної мети,
ЄСПЛ повторює, що повноваження щодо здійснення таємного
спостереження за громадянами допускаються згідно зі статтею 8
лише в тій мірі, в якій вони дійсно необхідні для захисту
демократичних інститутів. На практиці це означає, що обмеження
повинні бути адекватні та мати ефективні гарантії проти
зловживань. Оцінка залежить від усіх обставин справи, таких як
характер, обсяг та тривалість можливих заходів, підстави,
необхідні для ухвалення рішення про їх здійснення, від органів,
компетентних санкціонувати такі дії, здійснювати їх та
контролювати, від видів засобів захисту, передбачених
національним законодавством.
 Аналіз судової практики
Суд визнав правомірними дії правоохоронців які здійснили огляд
мобільного телефону, фіксацію СМС та телефонних номерів з яких або
на які здійснювались дзвінки без дозволу слідчого судді, як це
передбачено чинним КПК України. 

У даній справі інформація наявна в мобільному телефоні засудженого

була досліджена шляхом включення телефону та огляду текстових
повідомлень, які в ньому знаходились та доступ до яких не був
пов`язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором
мобільного зв`язку) доступу до електронних інформаційних систем. В
даному випадку орган досудового розслідування провів огляд предмета
– телефона та оформив його відповідним протоколом, який складений з
дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Висновок
Визначена законодавцем негласність процесуальних дій означає особливий
порядок їх підготовки, проведення та зберігання і використання отриманих
результатів у режимі прихованості до певного часу від інших осіб, які не
причетні до їх проведення. Негласність проведення істотно впливає на
визначення видів негласних слідчих (розшукових) дій, отримання
відповідних дозволів та встановлення порядку їх проведення, прийняття
слідчим, прокурором рішення про здійснення конкретного виду дій,
визначення основних виконавців і кола учасників, способу фіксування ходу й
результатів проведення, порядку ознайомлення з отриманими результатами
зацікавлених осіб і водночас збереження від необгрунтованого розголошення
тих відомостей, які становлять державну таємницю .
Особливі процесуальні вимоги впливають і на розроблення специфічних
тактичних прийомів і тактико-криміналістичних рекомендацій з проведення
негласних слідчих (розшукових) дій, на порядок взаємодії їх учасників,
застосування техніко-криміналістичних і спеціальних технічних засобів та
використання отриманих результатів у доказуванні як під час досудового
розслідування, так і в суді.