Діалектика

Геракліта Ефеського.

ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПІДГОТУВАЛА
СТУДЕНТКА КН23001Б
ГЕРАСИМЧУК МАРІЯ
○ Видатним представником іонійської філософії
був Геракліт із Ефеса (бл. 520 - бл. 460 pp. до н. е.).
Виходець з роду царів і жерців, свої правничі
функції він передав братові. Жив бідно і
самотньо, останні роки свого життя провів
у хатині в горах.

○ Геракліт був одним із перших

античних філософів, чиї тексти,
присвячені питанню знання, збереглися. 

○Головний твір Геракліта –

«Про природу». Збереглося близько
130 його фрагментів, які зрозуміти
нелегко. Вже древні прозвали його «Темним».
○ Найпочесніше місце у його вченні
посідає основа наук - Логос (Вогонь).

○ Геракліт бачив у вогні не тільки те, що

лежить в основі всього сущого, а й те, з
чого все виникає. Тобто в його
міркуваннях присутня наївний
матеріалізм, але Геракліт не тільки
стихійний матеріаліст, але і наївний
діалектик. Його уявлення Логосу - це як
би діалектичний закон Всесвіту, як би
смутно вгаданий давнім філософом
закон єдності і боротьби
протилежностей.
○ Усі зміни світостворення у Геракліта відбуваються з певною
закономірністю, підкоряючись долі, яка тотожна необхідності.

○ Необхідність — це всезагальний закон Логос. Буквально Логос —

це слово, але слово розумне. Разом з тим Логос означає розум, закон,
і Геракліт найчастіше вживає його в останньому значенні, вважаючи
його об'єктивним законом світостворення. Логос — принцип порядку
і міри. Він — той самий вогонь, але є вогнем, що для почуттів, для
розуму є Логосом.
○ Він, як ніхто з древніх філософів, був
переконаний, що у світобудові немає
нічого незмінного. Геракліт учив,
що "все тече". Він уподібнював світ
річці і говорив, що "в ту саму річку
вступаємо і не вступаємо", тому що
"на вхідних в ту саму річку набігають
все нові і нові води". Ніщо у світі
не повторюється, все минуще і одноразово.
○ Образ гераклітовой річки, що символізує і світ, і космос,
висловлює обидва протилежних аспекти буття: як загальне
протягом речей, так і загальний відносний спокій. Річка, звичайно,
весь час тече, але це зовсім не означає, що в ній немає нічого
стабільного, постійного, незмінного. У Геракліта річка
залишається тією ж рікою, незважаючи на те, що в ній кожен раз
течуть все нові й нові води. Більш того, можна сказати, що немає
нічого більш постійного, ніж річка, яка весь час тече, і сонце, яке
весь час світить.
○ Він стверджував: все тече,
все змінюється; не мож­на двічі
ввійти в одну й ту ж
річку, оскільки і води
будуть не ті, та й людина стане іншою

○ Усе відбувається згідно з Логосом. У

найбільш загальному плані Логос
Геракліта є вираженням логічної
структури Космосу, логічної структури
образу світу, який безпосередньо дано
живому спогляданню.
 Оріген Арістотель
○ Тотожність протилежностей у Геракліта означає разом
з тим не їх взаємопогашення, а боротьбу. Ця боротьба -
головний закон світобудови. Вона - причина всякого
виникнення. Геракліт говорить, що "боротьба всеобща і
все народжується завдяки боротьбі і за необхідності".

○ Ні Оріген, ні Арістотель не
пояснюють і не можуть пояснити, звідки
виникла у Геракліта думка про війну,
як про початок, який породжує все в
житті.
○ Визнавши у якості основної характеристики буття боротьбу
протилежностей, Геракліт у той же час пояснює, що протилежності які
борються не просто існують: вони переходять одна в одну так, що при
цьому зберігається загальна для них основа. Іншими словами, перехід
протилежностей одна в одну Геракліт уявляє як втілення їх спільного.

○ Загалом, діалектика Геракліта Ефеського є цінною

філософською концепцією, яка відображає важливі аспекти зміни,
протиріччя та гармонії в природі та світі загалом. Ця концепція
внесла великий внесок у розвиток філософії і допомогла закласти
основу для пізніших роздумів про природу реальності.