Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Кафедра медицини катастроф та військової медицини

СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І
ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У
ДОРОСЛИХ
ЛЕКЦІЯ 3

Доцент кафедри
к. псих . наук
Шевчук А.М.
 ПРИЧИНИ ОБСТРУКЦІЇ
ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ (ВДШ)

КЛАСИФІКУЮТЬСЯ ПО РІВНЮ ЇХ ВИНИКНЕННЯ:

1. Обструкції носових дихальних шляхів:
• Інфекції ВДШ (бактеріальні, вірусні);
• Алергії;
• Медикаментозний риніт;
• Синусіт;
• Гранулематозні захворювання;
• Зміщення носової перегородки;
• Травми носа;
• Інородці тіла;
• Пухлини носа (доброякісні, злоякісні)
• Атрезія хоан.
2. ОБСТРУКЦІЇ НОСОГЛОТКИ:
Аденоїдна гіпертрофія;
Інфекції (туберкульоз, мононуклеоз,
сифіліс);
Пухлини носоглотки (доброякісні,
злоякісні);
Кісти Торнвальдта, енцефалоцелє
(черепно-мозк.грижа
 3. Обструкції глотки:
• Інфекції (тонзиліт, фарингіт, абсцес
окологлоточного простору і
перітонзілярний абсцес);
• Ангіна Людвіга (флегмона дна
порожнини рота);
• Інородні тіла;
• Пухлини глотки (доброякісні,
злоякісні);
• Алергічні реакції, ангіоневротичний
набряк.
 4. Обструкції гортані і трахеї:
Інфекції (ларингіт, круп, трахеїт,
бронхіт);
Травма;
Інородні тіла;
Пухлини;
Стеноз голосової щілини (субглотіс);
Вроджені дефекти
(ларінготрахеальна маляція);
Шлунково-стравохідний рефлекс;
Здавлення трахеї;
Параліч голосових зв'язок.
 ОЗНАКИ ОБСТРУКЦІЇ:
• Стридор (шумне дихання);
• Втягування надгрудинної області
(вип’ячування дихальних м’язів);
• Аномальні зміни голосу;
• Підвищення температури (наявність
інфекції);
• Хвилювання (як признак гіпоксії);
• Витікання слини із рота (носа);
• Кровотеча (розрив слизових);
• Підшкірна емфізема;
• Пальпуючі переломи хрящів.
СТОРОННІ ТІЛА ТРАХЕЇ, ЯК ПРАВИЛО, НЕ
ФІКСОВАНІ, А БАЛОТУЮТЬ. При потраплянні
на ділянку біфуркації трахеї виникає напад
кашлю, стороннє тіло підкидається вгору і
вдаряється об нижню поверхню голосових
складок, тоді можна чути характерний звук
хлопка; крім того, під час балотації стороннє
тіло іноді затискаються між голосовими
складками. Це призводить до задухи. Особливу
небезпеку становлять сторонні тіла, що здатні
розбухати (квасоля, горох) викликаючи
обструкцію просвіту трахеї. Сторонні тіла
бронхів в 80 % випадків потрапляють у правий
бронх, який є майже прямим продовженням
трахеї.
 ВНУТРІШНЯ ТРАВМА ВДШ
Ускладнення інтубації трахеї - найбільш
часта причина спазму, набряку та
паралічу голосової щілини різного
ступеня. У результаті травми при інтубації
трахеї можливі також зміщення хрящів
гортані, утворення гематом, набряк
слизової оболонки або навколишніх
м'яких тканин, пошкодження
надгортанника. Травма може призвести
до анкілозу хрящів гортані та постійному
паралічу голосових зв'язок.
 ЗОВНІШНЯ ТРАВМА ВДШ
Пошкодження бувають двох видів:
проникаючі (колоті, вогнепальні рани) і
тупі (в результаті удару).
Причинами обструкції можуть бути
пошкодження або зсув хрящів гортані,
звуження дихальних шляхів, викликане
гематомою, набряком слизової
оболонки або навколишніх м'яких
тканин.
Часта причина обструкції – кровотеча в
дихальні шляхи.
 • АСПІРАЦІЯ ЧУЖОРІДНОГО ТІЛА
• можлива в будь-якому віці, але особливо часто відбувається
у дітей від 6 місяців до 4 років. Розвиток обструкції верхніх
дихальних шляхів пов'язаний з анатомо-фізіологічними
особливостями будови . дихальних шляхів у дітей раннього
віку, а саме: вузьким просвітом гортані, воронкоподібною
формою гортані, пухкою волокнистою сполучною та
жировою тканиною підзв'язкового апарату, що
обумовлює схильність до розвитку набряку,
особливостями іннервації гортані і відносною слабкістю
дихальної мускулатури, з чим і пов'язано виникнення
ларингоспазму. Зменьшення діаметру дихальних шляхів у
дітей раннього віку за рахунок набряку на 1 мм призводить
до зменьшення потоку повітря до 50% .Стороннє тіло
частіше локалізується в трахеї або в одному з головних
бронхів, рідше в гортані. У дітей чужорідне тіло може
обтурувати просвіт гортані в її нижній частині - в підголосовій
порожнині, тобто там, де діаметр дихальних шляхів
найменший.
У дорослих аспірація чужорідного тіла
(груба їжа, шматок м'яса, кістка)
відбувається під час їжі, особливо в
стані алкогольного сп'яніння, коли
знижені захисні рефлекси дихальних
шляхів. Попадання в дихальні шляхи
навіть невеликого чужорідного тіла
(риб'яча кістка, горошина) може
викликати сильний глотко-
(бронхоспазм) і привести до смерті.
НЕПРОХІДНІСТЬ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ —
гострий стан, який виникає при потраплянні
в дихальні шляхи сторонніх тіл: їжі, великих
іграшок, речей (в т. ч. протезів) та ін.
Причиною виникнення гострої раптової
асфіксії є грубі порушення біомеханіки
дихання та ковтання. Зазвичай без
своєчасної невідкладної допомоги вже на 5-
6 хвилині настає клінічна смерть. БЕ(Ш)МД
в такому випадку без з’ясування причин
розвитку даного стану розпочинає
реанімаційні заходи.
 ОСНОВНІ ОЗНАКИ
ТА СИМПТОМИ МЕХАНІЧНОЇ АСФІКСІЇ.
Постраждалий, який знаходиться у притомному
стані, як правило, жестами показує, що він
удавився. При цьому його руки охоплюватимуть
шию, він «хапає повітря ротом», в очах — переляк,
голос відсутній. У немовлят та у дітей молодшого
віку зі збереженою свідомістю спостерігається
відсутність плачу, крику, а також неможливість
здійснити продуктивний вдих.
Якщо постраждалий знаходиться в
непритомному стані, то ознаками асфіксії будуть
відсутність активних рухів грудної клітки та шуму
повітря, що видихується, а при проведенні штучного
дихання відчувається опір проходженню повітря в
 РОЗЛАДИ ДИХАННЯ
У НЕПРИТОМНИХ ХВОРИХ
можуть бути спричинені пасивним
витіканям (регургітацією) вмісту із шлунка в
ротову порожнину та його подальшим
затіканям (аспірацією) у трахею та бронхи.
Встановлено що аспірація 10-15 мл кислого
шлункового вмісту в більшості випадків
завершується летально.
 ЗАГАЛЬНІ СИМПТОМИ НЕПРОХІДНОСТІ
ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
(притомний)

1. Симптоми з’являються під час їжі.

2. Помітний сильний переляк.
3. Синюшність шкіри обличчя та шиї,
насамперед — губ.
4. Постраждалий може схопитися за шию і
вказувати на неї.
5.Важливо задати запитання «Ти вдавився?»
постраждалому, якщо він притомний.
 СИМПТОМИ ЧАСТКОВОЇ СИМПТОМИ ПОВНОЇ
НЕПРОХІДНОСТІ НЕПРОХІДНОСТІ
1.Постраждалий на запитання 1.Постраждалий на
«Чи ти вдавився?» може запитання «Чи ти вдавився?»
відповісти словом «так». може відповісти лише
2.Незважаючи на сильний жестом, наприклад кивком
кашель, постраждалий може голови.
2.Постраждалий не може
дихати.
говорити, кричати або
3.Шуми під час дихання, хрипи кашляти.
або високі «півнячі» звуки. 3.Постраждалий не може
дихати, свистить при спробі
дихати.
4.Жестами показує, що він
удавився
5.Тихі спроби кашлю.
6.Стан погіршується аж до
непритомності.
 ОБСТРУКЦІЯ ДИХАЛЬНИХ
ШЛЯХІВ СТОРОННІМ ТІЛОМ

ЗАДАЙТЕ ПИТАННЯ:
«ВИ ВДАВИЛИСЯ? ВИ МОЖЕТЕ ДИХАТИ?»
Так, дихати може Не відповідає на питання

ЧАСТКОВА ОБСТРУКЦІЯ ПОВНА ОБСТРУКЦІЯ

ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ – ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ -
СТИМУЛЮЙТЕ КАШЕЛЬ ПРИЙОМ ХЕЙМЛІХА

ВИКЛИЧТЕ 103/112
 Алгоритм
«ОБСТРУКЦІЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ»

Наявність свідомості у
пацієнта

блии
Cпроба ШВЛ мішком Амбу. Спонукання пацієнта покашляти
Візуалізація стороннього тіла .
Видалення стороннього тіла затискачем . Використати прийом Геймліха
ШВЛ киснем під підвищенним тиском

ТАК
Обструкцію
Обструкцію
усунуто
усунуто

НІ
Пацієнт без свідомості Крікотіреотомія
Повторно провести прийом Геймліха

Встановлення повітропровідної
трубки ( інтубаційної трубки,
ларингеальної маски,
стравохідно-трахеального
ТАК
обтуратора ) Обструкцію
усунуто

Див. відповідні
При порушенні серцевого алгоритми Пацієнт втрачає свідомість
ритму лікування
аритмій

ШВЛ 100% киснем 10-15 л/кг під Оксигенотерапія 10-15 л/кг

контролем Sp O2

Транспортування під контролем життєво важливих функцій у Транспортування у профільний стаціонар

найближчий стаціонар ( ВРІТ, минаючи приймальне
відділення )
 НЕПОВНА (часткова) ПРОХІДНІСТЬ
ЗАОХОЧУЙТЕ КАШЕЛЬ
У цьому випадку просто будьте
поруч з людиною, що подавилася,
заохочуйте її бажання
прокашлятися. При цьому бити
потерпілого по спині не треба. У
подібних випадках кашель -
найефективніший засіб.
 ПОВНА НЕПРОХІДНІСТЬ
1 КРОК
Якщо людина, що подавилася, не може
говорити та кашляти, значить - справа погана.
Потрібно діяти!
Встаньте збоку та трохи за потерпілим.
Підтримуйте його груди однією рукою і досить
сильно нахиліть його вперед. Таке положення
допоможе сторонньому предмету, якщо він
зрушиться, вийти назовні, а не потрапити
назад у дихальні шляхи.
Зробіть 5 різких ударів між лопатками
потерпілого.
 2 КРОК
Якщо попередня техніка не допомогла,
скористайтеся іншою - поштовхами в живіт.
Трохи пригнувшись, встаньте за потерпілим,
обхопивши верхню частину його живота обома
руками. Нахиліть людину, що подавилася, трохи
вперед. Стисніть руку в кулак та покладіть її на
верхню частину живота постраждалого (на два
пальці вище його пупка).
Притримуйте кулака зверху іншою рукою. Зробіть
різкий поштовх, спрямований всередину і
нагору. Повторіть цю дію, надавлюючи не
більше п'яти разів прийом Геймліха. Якщо
ваші дії не дали результату, викликайте
«швидку».
Прийом Шюлера
У ВАГІТНИХ
Прийом АУТОГЕЙМЛІХа
Видалення сторонніх тіл
у дітей до 1 року
Удітей старше 1 року
 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ
ШЛЯХІВ
• Відновлення та підтримка
прохідності дихальних шляхів – одна
з найголовніших задач екстреної
допомоги
КИСНЕВЕ ГОЛОДАННЯ 
ПОШКОДЖЕННЯ МОЗКУ 
СМЕРТЬ
РЕВІЗІЯ І САНАЦІЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ
РУЧНИМ І АПАРАТНИМ СПОСОБАМИ
Навичок: Очищення ротової порожнини
пальцем
Реаніматор відкриває рот потерпілому. Великим і
вказівним пальцями лівої руки фіксує щелепи.
Вказівним пальцем правої руки, який завернутий
марлевою серветкою (хустинкою), звільняє рот від
сторонніх тіл, блювотних мас, згустків крові,
вставної щелепи, харкотиння.
 АСПІРАЦІЯ
МЕТА
– Видалення блювотних мас, слини, крові
та іншого з дихальних шляхів.
– Відновлення газообміну.
– Попередження ателектазу
– Забір секрету на аналіз
Відновлення прохідності
дихальних шляхів
 ПРИЙОМ САФАРА-1
Запрокидування голови
Показання:
проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР);
при загрозі або існуючому порушенні прохідності
верхніх дихальних шляхів;
проведення ШВЛ, утому числі при пригніченні ЦНС;
підготовка до постановки повітропроводу, інкубації
трахеї, ларінгеальної маски тощо.
Протипоказання:
травма чи підозра на ушкодження шийного відділу
хребта;
травма м’яких тканин та кісток обличчя;
патологія шийного відділу хребта (анкілозуючий
спонділоартрит, ревматоїдний артрит);
синдром Дауна;
зрощення тіл шийних хребців хребта.
ЗАПАДІННЯ ЯЗИКА
 ВІДНОВЛЕННЯ ПРОХІДНОСТІ
ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Прийом Сафара 1 Прийом Сафара 2

Запрокидування голови Виведення нижньої щелепи
У ВИПАДКУ ПІДОЗРИ НА ТРАВМУ В
ШИЙНОМУ ВІДДІЛІ ЗАПРОКИДУВАННЯ
ГОЛОВИ НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ
 ПРИЙОМ САФАРА-3
1. Прийом підняття щелепи з язиком
(Гордон) у постраждалих із повністю
релаксованими жувальними м’язами.
Великий палець лівої руки реаніматор
вводить в рот потерпілому і кінчиком
пальця натискає на корінь язика.
Інші пальці захоплюють
нижню щелепу, підборіддя
і піднімають її з язиком вверх.
Рот відкривається.
2. Прийом схрещених пальців Для
випадків з помірно розслабленими жувальними
м’язами. Реаніматор біля голови потерпілого,
вводить вказівний палець в кут рота і натискає ним
на верхні зуби. Далі шляхом перехрещування
вказівного пальця з великим пальцем цієї ж руки
впирає його в нижні зуби і насильно відкриває рот
потерпілого.
3. Прийом: палець позаду зубів
При значному скороченні (напруженні)
жувальних м’язів. Вказівний палець лівої
руки вводять позаду молярів і відкривають
рот, впершись на лоб правою рукою Після
відкриття ротової порожнини, в якій є
сторонні тіла, їх видаляють.
 ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ПІДТРИМКИ
ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
Орофаренгіальний (ротогорловий)
повітровід
(дихлик)

Орофарингіальни Орофарингіальний
й повітровід повітровід Гведела
Бермана
 ОРОФАРЕНГІАЛЬНИЙ
ПОВІТРОВІД (ДИХЛИК)

NB! Протипоказаний
пацієнтам з блювотним
рефлексом!
 ВВЕДЕННЯ ПОВІТРОВОДУ
Введення повітроводу через рот
Показання:
• проведення СЛР;
• повна або часткова обструкція верхніх дихальних шляхів;
• проведення оксігенації перед інтубацією трахеї, за умови
недостатньої ефективності при використанні маски;
• необхідність аспірації з ротоглотки.
Протипоказання:
• переломи щелеп або енуклеація зубів;
• ларінгоспазм.
Знеболення: місцеве зрошення ротоглотки 10%-ним розчином
лідокаїну.
Оснащення:
• набір повітроводів;
• шпатель;
• відсмоктувач.
 ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ПІДТРИМКИ
ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
Назофаренгіальний (носогорловий)
повітровід (дихлик)
 НАЗОФАРЕНГІАЛЬНИЙ
ПОВІТРОВІД (ДИХЛИК)

Можна використовувати пацієнту, що знаходиться в

свідомості!
Протипоказаний при переломі основи черепу,
верхньої щелепи і носу.
 ВВЕДЕННЯ ПОВІТРОВОДУ ЧЕРЕЗ НІС
Показання:
• обструкція верхніх дихальних шляхів у пацієнтів зі збереженою свідомістю;
• травма порожнини роту, зубів чи ротоглотки, нижньої щелепи.
Протипоказання:
• оклюзія порожнини носа;
• переломи носа і основи черепа;
• викривлення перегородки носа;
• коагулопатія;
• витікання спинномозкової рідини з носа;
• транссфеноїдальна гіпофізектомія в анамнезі;
• вагітність (III триместр). (29 нед.можливі набряки обличчя)
Знеболення:
• візуально оцініть ступінь прохідності ніздрів (відносний розмір, наявність
кровотечі чи поліпів);
• для знеболення використовують 2%-ний розчин лідокаїну у вигляді гелю чи
аерозолю;
• гель вводиться у порожнину носа за допомогою ватних паличок.
Оснащення:
• ватні палички;
• набір носових повітроводів (6,0-8,0 мм);
• 2%-ний гель лідокаїну чи аерозоль;
• відсмоктувач.
Засоби для забезпечення прохідності
дихальних шляхів
Ларингеальна маска – пріоритет
на догоспітальному етапі

Ларингеальна
трубка
 Залежність розміру ларингеальної маски і об’єму
повітря в манжетці від антропометричних
характеристик пацієнта
Розмір Категорія Масса тіла Об’єм манжетки
маски пацієнта пацієнта

1 Немовля < 6,5 кг 2-4 мл

2 Дитина 6,5-20 кг До 10 мл

2,5 Дитина 20-30 кг До 15 мл

3 Дорослий 30-70 кг До 20 мл

4 Дорослий >70кг До 30 мл
ГОРТАННА (ЛАРИНГЕАЛЬНА ) ТРУБКА
 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ
ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ПРИ ТРАВМІ
ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА
Перед проведенням штучної вентиляції
легень оглядають шийний відділ хребта. Якщо
є зміни – проводять іммобілізацію.
При переломах шийних хребців
іммобілізацію проводять шиною Єланською, за
допомогою підручних засобів, масивною
ватно-марлевою пов'язкою – комірцем типу
Шанца, чи фіксують головний кінець до
носилок. Нині бригади швидкої медичної
допомоги укомплектовані шийними комірцями.
 При накладеному шийному комірці
стабілізується підборіддя – комірець –
грудна клітка.

Якщо після накладання виникла біль,

судоми або інші зміни – комірець зняти.

Рентгенологічну або комп’ютерну

діагностику проводять не знімаючи
комірця.
 Засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів
Інтубація
трахеї

Комбітьюб

При заінтубованій трахеї вентиляція проводиться з частотою

10 за хвилину (гіпервентиляція неприпустима) в поєднанні з
натисканням на грудну клітку з частотою не менше 100 за хв.,
незалежно від дихального циклу.
 ІНТУБАЦІЯ ТРАХЕЇ
Показання:
• проведення СЛР;
• зниження (сатурації) р02 нижче 60-70 мм.рт. ст., зростання РаС02 до
рівня 55-60 мм рт. ст. і вище;
• частота дихання менше 7 чи більше 40 за хвилину (брадіпное та
тахіпное);
• апное;
• Диспное (затруднене дихання);
• прогресуючий набряк верхніх дихальних шляхів, що нерегується
консервативними методами;
• неконтрольована салівація та бронхорея (алкогольна інтоксикація,
отруєння ФОС);
• неможливість підтримувати прохідність дихальних шляхів іншими
способами;
• коми, за винятком гіпоглікемічної у випадку її швидкої регресії;
• загроза зупинки дихання і серцевої діяльності (сепсис, важкий опік
тощо);
• проведення бронхоскопії.
 ОСНАЩЕННЯ:
• ларингоскоп з набором клинків;
• дихальний мішок типу Амбу;
• кисень;
• відсмоктувач;
• набір ендотрахеальних трубок різного
діаметру (6,0-8,0 мм);
• провідник для ендотрахеальної трубки;
• ротові та носові повітропроводи;
• набір для проведення пункції
перстневиднощитовидної мембрани;
• ларингеальна маска.
Ендотрахеальні трубки
Засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів

Інтубація трахеї
повинна
виконуватись не
довше 10-15 сек

,
 Обеспечение проходимости дыхательных путей
интубация трахеи: “Ларингоскопы” с изогнутым и прямым
клинками
ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ГОЛОСОВОЇ ЩІЛИНИ
 КОНТРОЛЬ ВЕНТИЛЯЦІЇ
• Візуальний
• Аускультація
• Клінічний
• Інструментальний
– Капнографія, капнометрія
– Пульсоксиметрія
КОЛОМЕТРІЯ ВУГЛЕКИСЛОГО
ГАЗУ, ЩО ВИДИХАЄТЬСЯ
КАПНОГРАФ І КАПНОМЕТР
 СТРАВОХІДНО-ТРАХЕАЛЬНА
КОМБІНОВАНА ТРУБКА
COMBITUBE:
- Канал з глухим дистальним кінцем і 8 бічними отворами
("блакитний") канал (N 1).
- Канал з відкритим дистальним кінцем ("прозорий") канал
(N 2).
- Проксимальна повітряна манжета великого обсягу.
- Дистальна повітряна манжета малого обсягу.
- Блакитний контрольний балон NI з клапаном (відповідає
манжеті великого обсягу).
- Прозорий контрольний балон N 2 з клапаном (відповідає
манжеті малого обсягу).
- Стандартні 15-мм конектори.
-Маркування глибини відомості трубки (чорні кільця).
- COMBITUBE випускається двох розмірів - для пацієнтів
зростом 125-175 см і вище 175 см. В комплект входять також 2
шприци для роздмухування манжет ( 140 мл і 20 мл) і катетер
для відсмоктування.
 Методика застосування СТКТ:
Трубка вводиться в рот і просувається
вперед наосліп без використання
ларингоскопа до тих пір, поки зуби не
виявляться між двома чорними
кільцями, нанесеними по колу трубки.
Проксимальна манжета роздувається в
області глотки за допомогою великого
шприца через блакитний контрольний
балон (об'ємом 80 або 100 мл у
відповідності з розміром СТКТ).
 ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ:
• Розміщується наосліп, без ларингоскопа.
• Захищає дихальні шляхи від аспірації шлункового вмісту.
• Індивідуального використання.
• У набір входять шприци та відсмоктуючий катетер.
• Унікальний дизайн дозволяє швидко встановити трубку і
почати вентиляцію легень як при попаданні трубки в трахею, так
і при попаданні в стравохід.
• Немає необхідності у використанні ларингоскопу .
• Глоткова манжета дозволяє утримувати трубку в правильному
положенні і виключає витік дихальної суміші через рот або ніс.
• Додатковий просвіт по всій довжині трубки дозволяє виробляти
аспірацію шлункового вмісту без переривання вентиляції, коли
трубка Combitube ™ встановлена в стравохід.
•Стравохідна манжета не дозволяє дихальній суміші потрапляти
в шлунок, а шлунковому вмісту потрапляти в дихальні шляхи.
Призначена для стаціонарної і позалікарняної допомоги,
включаючи всю службу швидкої допомоги, а також бригади
служби порятунку та медицини катастроф.
• рентгеноконтрастна смуга Tip- to - Tip для контролю над
становищем трубки.
Опис трубки:
Трубка “КОМБІТЬЮБ” розроблена для забезпечення
прохідності дихальних шляхів у складних і термінових
ситуаціях.
Вона необхідна для здійснення
екстреної інтубації та ефективної
вентиляції легенів під час
операцій, для відновлення
дихання і серцевої діяльності,
а також у палатах інтенсивної
терапії.
 КОНІКОТОМІЯ
Конікотомія (лат. conicotomia, від
conus [elasticus] — «[еластичний]
конус» + грец. торп — «розріз») —
хірургічна операція, що являє собою
невідкладну медичну допомогу і
представляється серединним
розсіченням гортані між
перстнеподібним і щитоподібним
хрящами в межах
перстнещитоподібної зв'язки.
 Показання:
• проведення СЛР;
• значне пошкодження обличчя, опік верхніх дихальних
шляхів;
• обструкція верхніх дихальних шляхів унаслідок набряку,
кровотечі чи наявності стороннього тіла;
• безуспішна ендотрахеальна інтубація. Протипоказання:
• діти молодше 12 років. Знеболення:
• засоби для місцевого знеболення (лідокаїн, новокаїн,
меркаїн).
Оснащення:
• скальпель;
• розширювач трахеї;
• трахеостомічна чи ендотрахеальна трубка;
• антисептичний розчин, рукавички, серветки;
• дихальний мішок типу Амбу, кисень;
• шовний матеріал;
• кровоспинні затискачі.
КРІКОТОМІЧНА КАНЮЛЯ,
ОБТУРАТОР І ПРОВІДНИК
Схема конікотомії: 1 – дуга перснеподібного хряща;
2 – щитоподібний хрящ.
 МЕТОДИ ШТУЧНОЇ
ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕНЕНЬ (ШВЛ)
• Вентиляція «з роту в рот»
• Вентиляція «рот – маска»: Pocket mask
• Вентиляція за допомогою дихального
мішка і маски
• Портативний апарат штучної
вентиляції легень
• Апарат штучної вентиляції легень
 ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ
ЛЕГЕНЬ “З РОТУ В РОТ”

Ризик зараження!!!
Застосовується тільки в випадках загрози життю близьких, будучм
впевненим у власній безпеці!
ШВЛ дорослому: протягом 1 секунди видихнути в рот пацієнта,
потім дозволити повітрю протягом 1 секунди вийти з його легень,
спостерігаючи за опусканням грудної клітки. Частота 8 – 12
видихів/хв.
ШВЛ методом “з рота до носа”
 POCKET MASK

Можлива додаткова подача

кисню (залежить від моделі).
Засоби для проведення штучної вентиляції легень

Дихальна маска
 Більш ефективною вентиляцією слід вважати
вентиляцію через маску мішком типу АМБУ. Маску
підбирають за розміром відповідно до віку дитини
чи дорослої людини, щільно прикладають до
обличчя таким чином, щоб конфігурація маски
відповідала вирізкам для носа, підборіддя. Кількість
стискань мішка і вдувань повітря в дихальні шляхи
проводять в залежності від віку потерпілого.
 ЗВИЧАЙНА КИСНЕВА МАСКА

Швидкість подачі кисню – 8 – 10 л/хв, але не

менше 5 л/хв.
Концентрація кисню, що досягається 40 – 60%.
 МАСКА З РЕЗЕРВУАРОМ,
«NONREBREATHING”

Односторонній клапан не дає можливості кисню в резервуарі

змішуватися з повітрям, що видихається і навколишнім повітрям.
Швидкість подачі кисню - 10-15 л/хв.
Концентрація кисню, що досягається - 60-100%.
NB! Перед застосуванням маски резервуар необхідно заповнити!!!
 СКЛАДНА ШВЛ ЗА
ДОПОМОГОЮ МАСКИ
 ШВЛ ЗА ДОПОМОГОЮ МАСКИ
Переваги:
– Не потрібно введення медзасобів
(релаксантів)
– Мінімальні незручності для пацієнта
– Не призводить до ускладнень, як при
інтубації
Недоліки:
• Найбільший недолік – метод потребує постійної
уваги за пацієнтом, зайняті руки.
• Ризик регургітації (повернення) шлункового
вмісту і аспірації (вдихання) його.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ
ПРИ ШВЛ ЗА ДОПОМОГОЮ МАСКИ

• Негерметичність і, як наслідок,
маленький об’єм дихання.
• Гіпервентиляція.
• Попадание повітря в шлунок.
• Аспірація (вдихання) шлункового вмісту.
• Втома помічника рятівника.
 ПОДАЧА ДОДАТКОВОГО КИСНЮ

• Назальная канюля
• Звичайна киснева маска
• Киснева маска з резервуаром
 НАЗАЛЬНА КАНЮЛЯ ЧИ “ВУСИКИ”

Швидкість подачі кисню 1 – 6 л/хв (зволоження не потребує

при швидкості меньше 4 л/хв)
Концентрація кисню, що досягається 25 – 45 %
Концентрація кисню =(4 x швидкість подачі кисню л/хв) +
21% (навколишнє повітря)
 Апарат портативний штучної вентиляції легенів для
служби швидкої медичної допомоги А-ИВЛ/ВВЛ-"ТМТ"
призначений для проведення керованої штучної
вентиляції легенів (ИВЛ) і допоміжної штучної
вентиляції легенів (ВВЛ) киснево-повітряною сумішшю
в умовах виїзної служби інтенсивної терапії й
реанімації, вдома, у медичному транспорті, при
рятувальних заходах, а також у палатах інтенсивної
терапії в медичних лікувальних установах.
• Апарат ШВЛ екстреної допомоги
Microtak 920 plus, вага якого лише 2,5
кг, робить можливим проведення
штучної вентиляції легень в
екстремальних умовах.
Засоби забезпечення штучної вентиляції легень

Киснева терапія
Переносний комплект
дихальної апаратури
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!