ЗАХВОРЮВАНН

Я ШКІРИ:
Роботу виконала:
учениця 8 класу
Олійник Надія
ВИСИП НА ШКІРІ,
СПРИЧИНЕНИЙ
БАКТЕРІАЛЬНОЮ,
ВІРУСНОЮ ЧИ
ГРИБКОВОЮ
ЕТІОЛОГІЄЮ — ЦЕ ЧАСТА
ПРИЧИНА ЗВЕРНЕНЬ НА
ПЕРВИННУ ЛАНКУ ТА ДО
ДЕРМАТОЛОГІВ. ХОЧА
БІЛЬШІСТЬ ІСНУЮЧИХ
СИМПТОМІВ Є
ПОДІБНИМИ, ПРОТЕ
ОКРЕМІ ФАКТОРИ ДЛЯ
КОЖНОЇ ХВОРОБИ Є
ВИЗНАЧНИМИ ПРИ
ВСТАНОВЛЕННІ
ДІАГНОЗУ.
1.ОПЕРІЗУЮЧИЙ
ЛИШАЙ(HERPES ZOSTER) Є
ШКІРНИМ ТА
НЕВРОЛОГІЧНИМ
ЗАХВОРЮВАННЯМ, ЩО
СПРИЧИНЕНИЙ
РЕАКТИВАЦІЄЮ ВІРУСУ
ВІТРЯНОЇ ВІСПИ —
VARICELLA ZOSTER VIRUS.
ІМУНОДЕФІЦИТ/ІМУНОСУПР
ЕСІЯ, ОПРОМІНЕННЯ, ЛІКИ,
СТРЕС МОЖУТЬ ВИСТУПАТИ
ТРИГЕРАМИ. РОЗВИВАЄТЬСЯ
ЕРИТЕМА, РЕГІОНАРНА
ЛІМФАДЕНОПАТІЯ ТА
ЗГАДАНІ ВИЩЕ ЗГРУПОВАНІ
ГЕРПЕТИФОРМНІ ВЕЗИКУЛИ.
СКУПЧЕННЯ ВЕЗИКУЛ ПРИ
ОПЕРІЗУЮЧОМУ ЛИШАЇ
СПОЧАТКУ ПРОЗОРІ, АЛЕ ПОТІМ
ВОНИ МОЖУТЬ ПОМУТНІТИ,
РОЗІРВАТИСЯ, ПЕРЕТВОРИТИСЯ
НА КІРОЧКУ ТА ВІДПАСТИ.
У деяких людей біль в цій ділянці не
зникає роками — це називають
постгерпетичною невралгією(ПГН).
Противірусні засоби, які приймають на
початку захворювання, можуть скоротити
період одужання та зменшити ймовірність
виникнення ПГН. Вакцина доступна та
рекомендована Центром контролю та
профілактики захворювань для осіб віком
від 50 років.
 2. ВІРУСИ ПРОСТОГО
ГЕРПЕСУ(HERPES SIMPLEX
VIRUSES) — ЦЕ ДНК-ВІРУСИ, ЯКІ
ВИКЛИКАЮТЬ ГОСТРІ ШКІРНІ
ІНФЕКЦІЇ, ЩО ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ У
ВИГЛЯДІ ЗГРУПОВАНИХ ВЕЗИКУЛ
НА ЕРИТЕМАТОЗНІЙ ОСНОВІ.
ВПГ-1 зазвичай виникає навколо рота або на обличчі в
той час як ВПГ-2, як правило, розвивається на
статевих органах, сідницях або перианальній ділянці.
Інфекція виникає внаслідок потрапляння рідин
організму на слизову оболонку або відкриту шкіру від
особи, яка активно виділяєвірус, до сприйнятливої
людини. Хоча лікування не існує і більшість інфекцій
. проходить самостійно, проте противірусна терапія
(ацикловір, фамцикловір, валацикловір) скорочує
перебіг симптомів і може запобігти поширенню та
передачі інфекції.
3. ВІТРЯНА ВІСПА, СПРИЧИНЕНА
ВІРУСОМ ВІТРЯНОЇ
ВІСПИ(VARICELLA-ZOSTER VIRUS),
ЯКИЙ ПОШИРЮЄТЬСЯ ПОВІТРЯНО-
КРАПЕЛЬНИМ ШЛЯХОМ АБО ПРИ
КОНТАКТІ З ВЕЗИКУЛАМИ
Хвороба зустрічається переважно у дітей молодше 10 років і
як правило, розвивається через 10-21 день після контакту з
інфікованою людиною.
Спочатку висип з’являється на обличчі, тулубі чи шкірі
голови, а потім на інших частинах тіла. Вірус вражає
ендотеліальні клітини капілярів та епідерміс, утворюючи
міжклітинний та внутрішньоклітинний набряк та
спричиняючи утворення вищезгаданих везикул. Згодом
везикули розвиваються до стадії кірки. При огляді зазвичай
виявляють везикули на всіх стадіях розвитку.
Захворювання, як правило, проходить самостійно через 5-10
днів, лікування симптоматичне.
Дітям слід уникати вживання аспірину(асоційований із
синдромом Рея) та ібупрофену(асоційований із важкими
вторинними інфекціями).
4. ІНФЕКЦІЙНА ЕРИТЕМА (ERYTHEMA
INFECTIOSUM), ЯКУ ЧАСТО НАЗИВАЮТЬ
П’ЯТОЮ ХВОРОБОЮ, Є ПОШИРЕНОЮ
ДИТЯЧОЮ ЕКЗАНТЕМОЮ, СПРИЧИНЕНИМ
ПАРВОВІРУСОМ ЛЮДИНИ В19.
Передача відбувається через аерозолізовані краплі дихання, через
кров або продукти крові(наприклад, передача від матері до
плоду). Інкубаційний період триває 4-14 днів(до 20 днів).
Симптоми включають лихоманку, головний біль та нежить, а з
часом свербіж на обличчі(виглядає як слід від ляпасу по щоках), а
також на тулубі та кінцівках. Захворювання як правило,
самообмежене(7-10 днів) і проходить без ускладнень та наслідків
у дітей. Вірус також може спричинити гостру або стійку
артропатію, а також так званий симптом «рукавичок та
шкарпеток», що характеризується папульозними пурпуровими
висипаннями на руках та ногах. Крім того вірус може спричинити
гостре припинення вироблення еритроцитів або водянку плоду.
Крім того якщо інфекційна еритема вражає вагітну жінку, це
може спричинити вроджену анемію у плода/новонародженого.
5. РОЖЕВИЙ ЛИШАЙ (PITYRIASIS
ROSEA) — ДОБРОЯКІСНА
ПАПУЛОСКВАМОЗНА ХВОРОБА, ЯКА
НАЙЧАСТІШЕ ТРАПЛЯЄТЬСЯ НАВЕСНІ
ТА ВОСЕНИ, ТАК ЯК І БАГАТО ІНШИХ
ВІРУСНИХ ЕКЗАНТЕМ.
Починається як одиночна пляма діаметром 2-10 см, яку
називають «материнською», через кілька днів на тулубі та
кінцівках з’являється більше уражень(«дочірніх ділянок»).
Зазвичай екзантема триває в середньому 6 тижнів(діапазон 6-8
тижнів). Точна етіологія невідома, але імунологічні дані
свідчать про вірусну етіологію. Лікування в основному є
симптоматичним, для полегшення свербежу застосовуються
місцеві стероїди та пероральні антигістамінні препарати. Дана
шкірна інфекція, як правило, обмежена епідермісом і
поширюється відцентрово. Передача відбувається шляхом
безпосереднього контакту шкіра до шкіри. Пацієнти можуть
взагалі не мати скарг, або ж скаржитися на свербіж чи відчуття
печіння. Ураження виглядає як еритематозний, лускатий наліт,
який може швидко збільшуватися. Уздовж межі, що
поширюється можуть розвиватися лусочки, кірки, папули,
пухирці або були.
6. ТРИХОФІТІЯ(TINEA) — ЦЕ
ПОВЕРХНЕВА ІНФЕКЦІЯ,
ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ
ЛУСКАТИМИ, ЗАПАЛЬНИМИ
АБО НЕЗАПАЛЬНИМИ
ДІЛЯНКАМИ.
Її класифікація базується на ураженій ділянці,
наприклад, tinea pedis — для ніг(«стопа
спортсмена»), tinea corporis — для тіла, tinea
capitis — для голови/шкіри голови і tinea
cruris — для паху. Захворювання може бути
спричинено одним із трьох дерматофітів:
Trichophyton (найпоширенішим), Microsporum
та Epidermophyton. Дерматофіти населяють
переважно теплі вологі ділянки шкіри і
можуть поширюватися при контакті зі шкірою
або при контакті із зараженими предметами
або зараженими тваринами. Діагноз можна
поставити за допомогою препарату
гідроксиду калію із зішкрібу шкіри.
 7.ЦЕЛЮЛІТ(CELLULIT
IS) — ЦЕ
НЕКРОТИЗУЮЧА
БАКТЕРІЙНА
ІНФЕКЦІЯ ДЕРМИ ТА
ГІПОДЕРМИ.
Найпоширенішими організмами, що її
викликають є Streptococcus pyogenes та
Staphylococcus aureus. Невеликі рани на
шкірі дозволяють організмам потрапляти у
дерму та розмножуватися. У рідкісних
випадках, особливо у пацієнтів із
ослабленим імунітетом може спостерігатися
гематогенне або метастатичне поширення.
Пацієнти зазвичай повідомляють про
лихоманку, озноб, біль, набряк болючість,
еритему та жар. Межі целюліту, як правило,
чітко не визначені. Для неускладнених
випадків непотрібні лабораторні
дослідження, для важчих інфекцій потрібно
зробити посів рідини з уражень, повний
аналіз крові та інші тести за необхідності.
8. ФОЛІКУЛІТ(FOLLICULITIS)
— ЦЕ ЗАПАЛЕННЯ В СТІНЦІ
ЧИ ОСНОВІ ОДНОГО АБО
ДЕКІЛЬКОХ ВОЛОСЯНИХ
ФОЛІКУЛІВ, ЩО СТВОРЮЄ
ГНІЙНИК.
Виявлені інші причини, включаючи інфекції, травми,
тертя, піт. Найбільш поширений інфекційний організм
— золотистий стафілокок, хоча у хворих на тривалій
антибіотикотерапії були виявлені грамнегативні
організми.

Симптоми та ознаки можуть включати свербіж та

висипання на ділянках, де міститься волосся,
найчастіше на обличчі, шкірі голови, шиї, паху та
області статевих органів.

Діагноз фолікуліт, як правило, клінічний і проходить

самостійно
9. ХВОРОБА РУКА-НОГА-РОТ —
ВІРУСНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ З
УРАЖЕННЯМ РОТОВОЇ
ПОРОЖНИНИ ТА ДИСТАЛЬНИХ
ВІДДІЛІВ КІНЦІВОК.
Ураження ротової порожнини — це як правило, 2-3 мм
пухирці на еритематозній основі. Захворювання
найчастіше викликається вірусом Коксакі А16 і як
правило, вражає дітей та немовлят. Хвороба є дуже
заразною протягом першого тижня інфікування і може
призвести до епідемій через прямий контакт із
носовими та ротовими секретами або фекальним
матеріалом. Інкубаційний період як правило, становить
3-7 днів. Симптоми включають лихоманку, висип,
головний біль, біль у горлі, виразки ротоглотки, та
втрату апетиту. Лікування, як правило, є
симптоматичним, при цьому жарознижуючі та
анестетики використовуються для полегшення
симптомів залежно від кожного конкретного випадку.