Державна підтримка бізнесу

під час війни: необхідність,

заходи, наслідки
Підготували студенти 1 курсу
Жук Юрій
Ільчишина Вікторія
Діяльність бізнесу в Україні під час
війни

За даними дослідження
Advanter.Group, 48% підприємств
малого та середнього бізнесу не
можуть перевезти виробництво,
31% не встигли це зробити,
близько 20% здійснили часткову
релокацію бізнесу або в процесі
переїзду.
Необхідність підтримки
бізнесу державою
Під час війни держава стає головною
дійовою особою в економічній площині.
Тимчасово потрібно перейти до практично
ручного управління економікою, коли
держава вирішує, що саме є пріоритетом і
на що має йти держпідтримка.

В цьому контексті особливо важливу роль

має зайняти НБУ та державні банки, які
мають стати основою для кредитування
переходу держави на воєнні рейки.
Необхідність підтримки бізнесу
державою
За місяць війни український бізнес втратив більше, ніж за два роки пандемії. Обсяг
завданої шкоди та довгострокові наслідки оцінити важко, адже бойові дії на
території країни тривають.За оцінками Національного банку, під час війни економіка
України втрачає 50% "невиробленого" ВВП. Тобто кожен тиждень коштує
національній економіці понад 50 млрд грн. І це без втрат від руйнувань.МВФ оцінює
втрати України через військове вторгнення російських окупантів 35 відсотками
ВВП.Чимало підприємств опинилися в районах активних бойових дій і змушені були
евакуюватися в більш безпечні регіони або припинити роботу. Однак навіть ті
бізнеси, які відносно далеко від обстрілів, потерпають через проблеми з логістикою
та нестачу сировини.Як свідчить опитування ЄБА, лише 17% компаній працюють у
повному обсязі, а кожна третя не працює.
Третина підприємців планує відновити діяльність. Приблизно такі ж результати
показали й опитування інших організацій."Компаніям, що надають послуги та мають
іноземних клієнтів, представникам інтелектуальних та креативних професій легше
виїхати та відновити роботу у відносно безпечному місці. Аграрії, виробничі та
логістичні підприємства мають територіальну прив’язку, тож вони обмежені в
мобільності", – констатує виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко. Навіть в
умовах війни бізнес повинен працювати там, де це можливо, платити податки та
давати країні ресурс для продовження оборони. Цю тезу в останній тиждень
повторюють майже всі представники уряду.
Головні завдання держави
1. Головне завдання України зараз – інтенсифікувати економічні процеси на територіях, де не
ведуться бойові дії.
Водночас держава має максимально стимулювати переорієнтацію економіки на підтримку армії,
забезпечення оборони, відновлення і підтримання інфраструктури, забезпечення продуктової безпеки.
2. Вкрай важливе завдання — залучити до роботи максимальну кількість працездатного населення.
• Важливо максимально спростити (тимчасово) дозвільні та регулюючі функції, щоб заохотити бізнес
до роботи в нових умовах.
• Як свідчить досвід країн, що пережили військові конфлікти, найбільш успішною є робота за
принципом державно-приватного партнерства, що дозволяє залучати бізнес до цільових проєктів
стабілізації економіки та відновлення інфраструктури.
• Водночас потрібно уникати створення монополій приватних компаній на базі договорів державно-
приватної співпраці, оскільки це лише посилить олігархів, або створить нових з числа бізнесменів,
близьких до влади, як це частково сталося у Сирії.
• Окрім активної роботи з отримання фінансової допомоги з боку міжнародних інституцій та держав,
необхідно активно використовувати інструмент воєнних бондів, дозволивши інвестувати у них
закордонним юридичним та фізичним особам.
 Заходи
Аби стимулювати економіку під час війни, необхідне реформування регуляторної та податкової систем з
метою спрощення всіх економічно значущих процедур. Чимало в цьому контексті вже зроблено, завдяки
ініціативам Президента, Уряду та НБУ. Окрім того, важливим є максимальна цифровізація процесів та
залучення електронних сервісів, розширення функціоналу "Дії".
Рішення, запропоновані Урядом:
1) Фізичні особи-підприємці І та ІІ групи звільнені від сплати ЄСВ;
2) Підприємства та фізичні особи-підприємці ІІІ групи будуть звільнені від сплати ЄСВ за найманих
працівників, які були призвані до лав ЗСУ, інших збройних формувань (в тому числі територіальної
оборони). Збір буде сплачено за рахунок держави;
3) Сплата податків для всіх підприємств за бажанням;
4) Відкладається впровадження РРО для всіх фізичних осіб-підприємців;
5) Мораторій на проведення перевірок всіх видів для бізнесу.
• Головне завдання України зараз – інтенсифікувати економічні
процеси на територіях, де не ведуться бойові дії. Зокрема,
зосередитись на підтримці виробництва, переведенні його у
відносно безпечні регіони. Водночас держава має максимально
стимулювати переорієнтацію економіки на підтримку армії,
забезпечення оборони, відновлення і підтримання інфраструктури,
забезпечення продуктової безпеки. Задля заохочення бізнесу є сенс
розробити мобілізаційно-партнерські завдання – бізнес має стати
партнером держави на шляху до перемоги. Окрему увагу потрібно
приділити експортно-орієнтованим бізнесам – їхнім завдання має
стати збільшення експорту задля зростання валютних надходжень
до України. Аби стимулювати економіку під час війни, необхідне
реформування регуляторної та податкової систем з метою
спрощення всіх економічно значущих процедур.
Важливо максимально спростити (тимчасово)
дозвільні та регулюючі функції, щоб заохотити
бізнес до роботи в нових умовах. Як свідчить
досвід країн, що пережили військові конфлікти,
найбільш успішною є робота за принципом
державно-приватного партнерства, що дозволяє
залучати бізнес до цільових проєктів стабілізації
економіки та відновлення інфраструктури.
Ослаблення бар'єрів для імпорту є ефективним
способом швидко подолати дефіцит ключових
товарів. Однак досвід Сирії та Боснії і
Герцеговини свідчить, що імпорт потрібно
ретельно контролювати, аби не "добити"
національного виробника. У випадку України
вважається доцільним орієнтуватись передовсім
на імпорт технологій та обладнання, що
дозволить покращувати вже існуючі виробництва.
Важливими є спроби локалізувати виробництво,
особливо товарів, необхідних у воєнний час.
 Наслідки
У великому бізнесі майже третина компаній, що
призупинили свою діяльність, хочуть її відновлювати.
Тільки 1% великого бізнесу в Україні планує закритися. Із
дрібним бізнесом все складніше. Майже чверть дрібних
та середніх підприємців вже повідомляє про "повну
відсутність резервних фінансових коштів". Водночас
близько третини кажуть, що їхній "запас міцності" - це
кілька місяців. 22% мають можливість "потерпіти"
місяць, перш ніж будуть змушені припинити роботу. Пів
року і більше можуть протриматися лише 9% опитаних
асоціацією малих та середніх бізнесів. За прогнозом
МВФ, через війну українська економіка цього року може
скоротитися на 10%. І це у випадку, якщо війна не
затягнеться.