Життя і творчість

Адама Міцкевича
Роботу виконала
Учениця 2АН2
Захарова Дарина
 походження

.
Польський поет, за
сновник
польського романт
изму,
діяч національно-
визвольного руху,
народився 24 груд
ня 1798
року на хуторі За
осся біля
міста Новогрудка
● Містечко Новогрудка, де минуло дитинство майбутнього Ди
ти
поета, входило тоді до складу Великого князівства нс
тв
Литовського.Дитинство поета припало на час приходу о
Наполена до влади і наполеонівської війни. Як і
більшість поляків, Міцкевич сприймав французького
імператора визволителем Польщі. Рано виникла
зацікавленість французькою літературою, зокрема
Вольтером.

м. Новогрудка
 Після закінчення школи Адам
вступив на фізико-математичний
факультет Віденського
університету, на якому провчився
рік. Навесні 1816 року перейшов на
.
історико-філологічний факультет, а
його закінчив у 1819 році.
 Громадське життя

починаючи з 1817 року, брав активну

участь в організації таємних
студентських патріотичних гуртків
«філоматів» та «філаретів» (тобто
«любителів науки» та «любителів
чесноти»). Товариство філоматів було
просвітницьким

У своїх доповідях Міцкевич

говорив про принижения Польщі
під владою російського
імператора Олександра І,
посилаючись на Гомера, який
сказав, що боги забирають у раба
половину душі, доводив, що
рабство — ганебний стан
людини..
“Щоб країна могла жити, потрібно,
щоб жили права.”

—А. Міцкевич
Ув’язнення та заслання

23 жовтня 1823 року Міцкевича

заарештували за участь у
діяльності товариства філаретів і
заточили у слідчу в’язницю. У
квітні 1824 року його випустили
під заставу, але прирекли на
вигнання «в далекі від Польщі
губернії Росії»
 1819 року поет переїздить у Ковно, де стає
вчителем. Тут йому випало на долю пережити палке
Особисте життя почуття до аристократки Марії Верещак.

Міцкевич закохався з першого погляду.

Вони зустрічалися вечорами, цілувалися.
Дівчина була нареченою грошовитого
поміщика Вавжинця Путткамера. Та ще й на
початку 1821-го Мариля, до якої Адам
збирався свататися, побралася з іншим.
Дівчина написала йому прощального листа.
Міцкевич почав обмірковувати самогубство.
 Міцкевич поїхав до Парижа, де було багато
Подружнє життя
польських емігрантів. Там згадав Целіну
Шимановську, з покійною матір"ю якої він
колись мав роман. Обвінчалися молодята 22
липня у храмі Св. Людовика Антенського. У
них народилося шестеро дітей. Вижили
четверо — Марія, Владислав, Софія і
Жозеф.

Целіна з доньками
храм Св. Людовика Антенського
 Целіна була
душевнохворою

Поет доглядав її 17 років. Іноді

віддавав до психлікарні. Щодня
зранку жінка розпачливо кричала.
Померла в Парижі у березні 1855-
го.
 Творчий шлях

“Література народжується з глибини

народної душі.”

—А. Міцкевич
Від класицизму до романтизму

Свої перші вірші Міцкевич написав

ще в дитинстві. Серйозно поезією
він почав займатися в
університетські роки. Перші його
поетичні спроби цього періоду ще
перебувають у межах поетичної
практики класицизму і позначені
сильним впливом просвітницьких
ідей Вольтера.
 .
У 1822 р. у Вільні вийшов перший том
поезій А. Міцкевича під назвою «Балади і
романси». Його поява ознаменувала у
творчості Міцкевича перехід на
естетичні позиції романтизму. Свої нові
естетичні погляди Міцкевич обґрунтував
у передмові до цієї книжки, де виділив
його історизм, демократичність і
національний характер.
Справжніми художніми перлинами романтичних
пошуків поета стали цикли «Любовні сонети» і
«Кримські сонети». «Кримські сонети» увібрали
в себе думки й почуття поета, який перебуває у
вигнанні і свій сумний настрій передає
картинами прекрасної кримської природи.

У цей же період Міцкевич написав балади «Три

Будриси» та «Воєвода» і поему «Фарис»,
присвячену відомому польському мандрівнику
та вченому-сходознавцю Вацлаву Ржевуському.
 Національно-патріотична
тематика творів
російського періоду

інтерес до національно-патріотичної
тематики виявився вже в ранній творчості
Адама Міцкевича, зокрема в його ранніх
історичних поемах «Гражина» (1823) і
«Конрад Вал-ленрод» (1827). Сюжет першої
поеми побудований на розповіді про
підступну змову литовського князя
Літавора з хрестоносцями і про те, як
Гражина, дружина Літавора, зруйнувала цю
змову.
 Поемою «Конрад Валленрод» Міцкевич
«Конрад недвозначно натякав на сучасного йому
поневолювача Польщі — росію і пропагував ідею
Валленрод» таємної, підпільної боротьби з царизмом.

Цей алегоричний заклик зрозуміли не тільки

друзі та співвітчизники поета, а і його
вороги: царська цензура заборонила твір.
У період еміграції Міцкевича тема
національно-визвольної боротьби
залишається у його творчості провідною,
але національно-патріотична концепція стає
більш рішучою і безкомпромісною
Твори періоду
еміграції

До основних творів поета періоду еміграції

належать новаторська драматична поема «Дзяди»
(1832) та вершина поетичного генія Міцкевича,
національна, або, як ще її називають,
«шляхетська», епопея «Пан Тадеуш» (1832—
1834), яку за грандіозністю задуму і рівнем
художньої довершеності можна порівнювати з
«Гайдамаками» Шевченка і «Євгенієм Онєгіним»
Пушкіна.
.
Цікаві
факти
Найбільший поет польської нації і
один із найгеніальніших людей,
яких видало людство.
- І. Франко
 З дитинства Міцкевич
полюбляв гуляти
кладовищами і руїнами

серед його численних професій була,

скажімо, робота бібліотекарем. 1848
року Міцкевич був на аудієнції в папи
Пія IX, проте з часом відвернувся від
Церкви. Натомість він захоплювався
масонством
 ма
нд
р івн
● За своє життя Міцкевич понад 40 разів змінював місце проживання: ик
мешкав у Німеччині, Швейцарії, Італії і навіть Парижі, де провів понад
20 років. Там поет викладав в університеті (на його лекції ходила,
зокрема, Жорж Санд) і там закінчив «Дзяди» і створив «Пана Тадеуша».
● Міцкевич знав кілька мов. У їх числі
були французька, російська, німецька
та англійська мови.
● Адам Міцкевич про Україну:

Країна розкоші прослалась наді мною,

вгорі - блакить ясна, тут - лиця чарівні
(про Україну).

Я був вражений українською мовою.

Українські простори є столицею ліричної
поезії.
 Останні роки життя

Міцкевич помер 1855р в

Константинополі від холери в самий
розпал Кримської війни, так і не
зумівши сколотити власний польський
легіон. Його тіло ховали в Туреччині, в
Парижі, а остаточно упокоївся поет в
Кракові.
 Використані джерела

● https://novapolshcha.pl/article/mickevich-fakti-pro-nacion
alnogo-proroka/

● a-skryzhalyah.blogspot.com/2017/03/blog-post_90.html

● https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B0%D
0%BC_%D0%9C%D1%96%D1%86%D0%BA%D0%B5%D0%B2
%D0%B8%D1%87

● https://www.ukrlib.com.ua/tvory-zl/printit.php?tid=6900

а ● https://dovidka.biz.ua/adam-mitskevich-tsikavi-fakti/
я кую з
Д у!
уваг
Кінець!