Системи управління базами

даних в земельному кадастрі

 План

6.1. Теорія баз даних. Їх компоненти і класифікація

6.2. Системи управління базами даних ГІС
6.3. Підтримка мов управління базами даних
6.4. Основні вимоги до баз даних земельного
кадастру
6.1.Теорія баз даних. Їх компоненти і класифікація
• – це найменування сукупності даних, що відображають
стан об’єктів та їх відношення в предметній області.
• – це набір постійно збережених даних, що застосовуються
прикладними програмними засобами.
• – це реалізація схеми і моделі даних на фізичному рівні.
• – це об’єкт управління в банку даних. База даних описує
стан об’єктів в предметній області у визначений момент
часу пропонований сукупно на певній формалізованій
мові.
• – це сукупність збережених разом даних при наявності
мінімальної надлишковості, що допускає їх використання
оптимальним чином декількома додатками.
• – це сукупність матеріалів систематизованих таким чином,
щоб ці матеріали могли бути відшукані та оброблені за
допомогою комп’ютера.
Будова Бази даних
 Системою управління базами даних
називають програму призначену для створення на
персональному комп’ютері загальної бази даних
для багатьох програм; підтримки її в ефективному
стані та забезпечені належного доступу
користувачів до цих даних в рамках наданих їм
повноважень
Термінологія СУБД
Компоненти середовища функціонування СУБД
 В системах управління базами даних виділяють
шість основних груп користувачів:

• системні адміністратори;
• адміністратори баз даних;
• системні аналітики;
• проектувальники баз даних;
• програмісти;
• кінцеві користувачі
Класифікація баз даних за моделями
Ієрархічна модель даних
Мережна модель даних
 Реляційна модель даних

Атрибут 1 … Атрибут 5
Назва АГГ КОД АГГ Площа, Нормативна Код
га грошова
оцінка,
грн./га
14,5011 1
Значення 1
12,3871 2
… 13,5779 3
10,4098 4
Значення 4
 Постреляційна модель даних

Класична реляційна модель передбачає неподільність

збережуваних даних. Існує ряд випадків, що обмежують
неподільність перешкоджаючи ефективній роботі додатків.

Постреляційна модель – розширена реляційна модель, без

обмежень неподільності даних.
Об'єктна-орієнтовна модель даних
6.2. Системи управління базами даних в ГІС

15%

85%

Містить прив'язку Неформалізована

 Керовані реляційні СУБД моделі даних називають
геореляційними моделями. Основні їх переваги
перед іншими інформаційними моделями наступні :

• атрибути можуть бути змінені або видалені без змін

просторової бази даних;
• комерційні реляційні СУБД стандартні, і можуть
керуватися стандартними запитами;
• збереження атрибутивних даних в реляційних базах
даних не суперечить основним принципам побудови
шарів ГІС;
• атрибути можуть бути прив’язані до просторових
одиниць і представлені різними способами;
• немає необхідності зберігати атрибути спільно з
просторовими даними.
 Розрізняють два шляхи використання СУБД в ГІС :

• виконання ГІС-процедур цілком через СУБД;

• деякі дані стають доступними через СУБД.
 СУБД володіє наступними основними функціями:

• управління даними в зовнішній пам’яті;

• управління буферами оперативної пам’яті;
• операції з даними;
• забезпечення надійності збереження даних в
базах даних;
• підтримка мов керування базами даних.
6.3. Підтримка мов управління базами даних

Представляє собою три взаємопов’язані

компоненти:
• командну мову для виконання необхідних
операцій з даними (введення, виведення,
модифікацію);
• інтерпретуючу систему (або компілятор) для
обробки команд і перекладу їх на мову машини
• інтерфейс користувача для формування запитів до
бази даних (вибірки потрібних даних).
6.4. Основні вимоги до баз даних земельного
кадастру

Земельна Земельна
Зем ділянка
як об'єкт
ділянка як
об'єкт

лі
права і
користув користуван
ання ня
Основні вимоги до баз даних ДЗК:

1) При створенні баз даних повинні

використовуватись геореляційні моделі баз даних,
що дасть можливість поєднати атрибутивні
(семантичні) та просторові (картографічні) дані в
рамках єдиної системи державного земельного
кадастру.
2) Моделі баз даних та формати представлення
даних повинні бути придатними для їх інтеграції в
ГІС-середовища.
3) Структура бази даних повинна мати відкриту
модульну архітектуру, яка відповідатиме структурі
державного земельного кадастру та дозволить
формувати Єдиний державний реєстр земель та
Поземельну книгу.
4) Інформаційна сумісність баз даних АСДЗК
повинна базуватись на використанні єдиної
системи кадастрових номерів земельних ділянок
та об’єктів нерухомості.
5) При формуванні баз даних необхідно
використовувати уніфіковану систему
класифікаторів, кодифікаторів та довідників щодо
назв, термінів та інших значень атрибутів
характерних для даної предметної області, що
сприятиме уніфікації термінології та уникненню
численних помилок при формуванні кадастрових
баз даних.
6) Для всіх атрибутів бази даних повинні бути
визначені домени допустимих значень і на
програмному рівні здійснюватись лексемний,
синтаксичний та семантичний контроль
достовірності їх заповнення.
7) Необхідно забезпечити надійний захист баз даних
від несанкціонованого доступу на різних рівнях
функціонування АСДЗК. Необхідна чітка
регламентація доступу до баз даних. Доступ
повинен бути різним для різних груп користувачів
та розробників системи.
8) Повинен бути забезпечений зручний та
ефективний доступ до кадастрових баз даних.
Інтерфейс користувача бази даних повинен бути
«дружнім» та забезпечувати реалізацію SQL
10) Бази даних повинні бути організовані таким чином,
щоб вони були одночасно доступні для різних
підсистем автоматизованої системи державного
земельного кадастру і таким чином забезпечували б
режим паралельної обробки даних (так звані CURENT-
технології).
11) Організація кадастрових баз даних повинна
відповідати вимогам клієнт-серверної технології.
12) Структура та моделі баз даних, а також формати
даних повинні враховувати різні технології
наповнення баз даних включаючи автоматичний
експорт даних із GPS-приймачів, електронних
тахеометрів, сканерів, векторизаторів, ГІС та інших
програмно-апаратних засобів.
13) До складу картографічної компоненти бази
даних АСЗК повинні входити електронні варіанти
індексних кадастрових планів, чергових
кадастрових планів, кадастрових планів та планів
конкретних земельних ділянок.
14) Програмне середовище бази даних повинно
надавати користувачам системи можливість як
інформаційного, так і аналітичного
обслуговування з генерацією звітів та
формуванням відповідних текстових та графічних
документів.
15) Кількість атрибутів, що входять до складу баз
даних, повинна задовольняти критерії.
16) Залежно від обсягу кадастрових баз даних, який
визначається в основному кількістю земельних
ділянок в певному регіоні, виділяються два типи баз
даних: для невеликих і середніх населених пунктів
та сільських районів; для великих населених пунктів
та окремих областей.
17) Структура кадастрових баз даних повинна
включати такі об’єктні відношення як: реєстр
земельних ділянок; реєстр територіальних зон;
реєстр будівель та споруд; реєстр власників та
користувачів; реєстр правових документів та реєстр
прав, який являє собою відношення-зв’язки, що
встановлюють інформаційні зв’язки (відповідність)
між всіма реєстрами бази даних.
Самостійна робота

• Зазначте переваги використання керованих

реляційних баз даних.
• Охарактеризуйте основні типи користувачів СУБД.
• Опишіть основні компоненти баз даних.
• Яка існує класифікація баз даних за моделями
даних?
• Яке основне функціональне призначення СУБД в
ГІС?
<ХХХХХХХХХХ> : <ХХ>: <ХХХ>:<ХХХХ>
| | | |___ Номер земельної ділянки
| | | (чотирьохзначний)
| | |___ Номер кадастрового кварталу
| | (трьохзначний)
| | Номер кадастрової зони
| |___ (двохзначний)
| Код об’єктів адміністративно-територіального устрою України
|_____ (десятизначний)
 1
% 8%
1
% 4%
0-0,01 га (в
межах допуску)

0,01-0,02 га

0,02-0,05 га

0,05-0,10 га

0,10-3,5 га

86%

Результати розподілу земельних ділянок за відхиленням їх площ від зазначених в

державних актах по території Острицької сільської ради
 1%1%

3%

11% від 0 % до 0,99 % (в

межах допуску)

від 1 % до 2 %

від 2 % до 4 %

від 4 % до 8 %

понад 8 %

84%

Результати розподілу похибок площ земельних ділянок обчислених за методикою

С.Л.Петрова та А.Л.Царкевича по території Острицької сільської ради