Презентацію підготувала учениця 9-А класу Гоц Єлизавета
Брати Грімм — німецькі вчені, представники Гейдельберзької школи, які найбільш відомі за публікацію збірок казок і їхніми працями в галузі мовознавства, що стосуються зміни звучання слів з плином часу (Закон Грімм) Якоб і Вільгельм Грімм народилися (відповідно) 4 січня 1785 року і 24 лютого 1786 року в Ганау поблизу Франкфурта (земля Гессен). В сім'ї було дев'ять дітей, лише шість з яких пережили дитинство. Вони провели своє раннє дитинство в сільській місцевості. З 1790 по 1796 рік родина Грімм жила неподалік від будинку магістрату Гессен, а батько працював на принца Гессена. Однак, коли Якобу, старшому братові, було одинадцять років, їх батько Філіп Вільгельм помер, і сім'я переїхала в тісну квартиру. Через два роки також помер їхній дідусь, залишивши їхню матір надіятися тільки на себе. Згодом брати зацікавилися старими мовами та їх впливом на німецьку. Якоб почав спеціалізуватися в історії та структурі німецької мови. Описані ним відносини між словами стали відомі як закон Гріммів. Брати Грімм зібрали величезні за обсягом дані. БРАТИ ГРІММ ТА КАЗКИ У 1808 році Якоб був назначений головним бібліотекаром короля Вестфалії, а в 1812 році брати Грімм опублікували свої перші томи казок. Вони отримали свої розповіді від жителів сіл і з інших джерел, таких, як вже опубліковані твори з інших культур і мов (наприклад з творів Шарля Перро). Якоб відшукував казки, в той час як Вільгельм надавав їм літературного змісту. часто вважають, що вони збирали свої казки серед селян, багато з казкарів належали до середнього класу і навіть до аристократів, які розповідали казки, почуті від своїх слуг, а деякі з казкарів були нащадками емігрантів-гугенотів і розповідали казки французького походження. У 1812 році брати опублікували збірник з 86 німецьких казок під назвою «Дитячі й сімейні казки» нім. Kinder-und Hausmärchen. У 1814 році вони опублікували другий том з 70 казок. Два томи казок Якоб і Вільгельм Грімм видали у 1812 і 1815 роках. Згодом книги витримали шість редакцій — казки зробили менш жорстокими, в них додали відсилання на християнські цінності, прибрали згадки про фей. У всьому світі найвідоміший варіант казок від 1857. Зокрема, в першій редакції книги принцеса Рапунцель проводить ніч з принцом в замку і вагітніє, зла королева у «Білосніжці» — це власна мати головної героїні, а голодуюча мама маленьких дітей в іншій казці збирається їх вбити і з'їсти. Загалом вони є одними з найвідоміших казкарів Європи. Найвідоміші їхні казки: «Хлопчик- Мізинчик», «Білосніжка», «Спляча красуня», «Рапунцель», «Червона шапочка», «Попелюшка», «Кішка й мишка в дружбі», «Заєць та їжак», «Вовк і семеро козенят», «Бременські вуличні музиканти», «Шість лебедів», «Шестеро увесь світ обійдуть», «Гензель і Гретель», «Три ледарі», «Розумна Ельза», «Дурень Ганс», «Семеро хоробрих», «Старий дід і внучок», «Невдячний син», «Розумна дочка селянська». ДЯКУЮ ЗА УВАГУ