Наступ більшовиків на

Україну 1917-1918рр.

Презентацію підготував учень групи 554-

ФБС Юхименко Сергій
Перша радянсько-українська війна

-зброєний конфлікт між Радянською

Росією та Українською Народною
Республікою у період від 21 грудня
1917 року до 12 червня 1918 року.
Війна відбувалася за контроль над
територіями колишньої Російької
імперії землі яких населяли
переважно українці. Війна закінчилася
перемогою Української Держави за
допомогою Австро-німецьких
союзників, а також зміною влади та
державного устрою в країні. Парад військ УНР у Києві у грудні 1917 року, обстріл
української армії більшовиками, оборона Києва у лютому
1918 року, вступ німецьких військ до столиці, вхід
українських військ у Бахмут, Київ навесні 1918 року
Передумови (березень—грудень 1917)

• Після подій лютневої революції у Петрограді 8-15 березня 1917

року починається розпад Російької імперії. До влади на
території імперії приходить Тимчасовий уряд Росії. 7
листопада у Росії внаслідок перевороту до влади приходять
більшовики і створюють Радянську Республіку Росію.
• Невдала спроба більшовиків змінити владу в Україні шляхом
переобрання Української Центральної Ради викликала
роздратування російського уряду — більшовицької Ради
народних комісарів, тому вона вирішила захопити владу в
Україні шляхом збройного повстання в Києві.
 Початок війни (грудень 1917)

8 грудня 1917 року більшовицькі червоногвардійські загони під

проводом Володимира Антонова-Овсієнка вступили до Харкова. В ніч на 9
грудня вони заволоділи містом, хоча український гарнізон, який тримав в місті
двовладдя протримався в місті аж до 28 грудня 1917 (10 січня 1918) року.
Спочатку було заявлено, що прихід цих військ в Україну викликаний тільки
необхідністю просування по українській залізниці радянських військ, що
прямують проти бунтівного Дона. Українська влада заспокоювалися
запевненнями про те, що радянськими частинами тимчасово використовується
тільки залізниця України для нанесення несподіваного удару в тил бунтівним
білогвардійським козакам. Але частини радянських військ, які окопалися в
Харкові, і не думали всіма силами слідувати на Дон.
12 грудня 1917 року, за сприяння Ради народних комісарів Росії,
більшовики провели в Харкові Всеукраїнський з'їзд Рад, на якому
проголосили створення Радянської УНР зі столицею Харкові.
Українська Народна Республіка на чолі з Центральною Радою
визнавалася нелегітимною. На наступний день російсько-більшовицькі
війська почали просуватися з Харкова вглиб України.
З 12 (25) грудня 1917 року Петлюра почав переводити українські частини на
схід України, щоб взяти під охорону найважливіші залізничні вузли: Лозову,
Синельникове, Ясинувату, Олександрівськ, сподіваючись зберегти зв'язок з
Доном, як з можливим стратегічним союзником у війні проти більшовиків.
Хоча донські козаки і порушували південно-східний кордон УНР (що по
Третьому універсалу Центральної Ради відповідало східному кордоні
Катеринославської губернії), обидві сторони намагалися зберігати статус-кво.
Отаман Дону генерал Каледін наказав (маючи на увазі кордони УНР):
«...в жодному разі не переходити меж своєї області і не втручатися в життя інших частин Росії»
Донські козаки не ставили собі цілей ні завоювання Української
республіки, ні відриву від неї великих областей. Завданням окремих
козачих частин було лише прикриття від червоних найважливіших
центрів повстання — Ростова-на-Дону і Таганрога з північного сходу,
шляхом введення козачих військ в окремі спірні, суміжні з УНР
прикордонні район. Дізнавшись про подібні союзні дії УНР і Дону,
більшовики стривожилися і почали активно діяти.
14 грудня 1917 року відбулося перше серйозне боєзіткнення
українських і російських військ за станцію Лозова, в ході якого
українські війська втримали позиції і відкинули ворога до
села Хлібного — околиці Панютиного.
Перший бій за столицю стався біля станцій Бухтіївка і Бородянка.
Результатом бою був відхід червоних на станцію Ірпінь. Бої біля
станцій Ірпінь і Буча знов звели гайдамак із загоном Кіквідзе, який,
використовуючи вогонь важкої артилерії, намагався контратакувати.
Але гайдамаки зуміли перекинути наступ і перехопити ініціативу.
 Закінчення бойових дій (травень 1918)

• До 1 травня 1918 року, дня здачі німцями Таганрога, ще спостерігалися окремі

сутички в східному Донбасі (у Таганрога билися загони Резервної армії А.
Беленковіча). Але з травня боротьба завмерла, Перша війна за Україну була
програна більшовиками. Близько 70 днів знадобилося військам союзників для
відвоювання всієї території України. 4 травня 1918 року Антонов-Овсієнко
офіційно оголосив про припинення війни і розпуск своїх армій. У той же день на
станції Коренево німецьке командування підписало з представниками Радянської
Росії угоду про припинення військових дій на Курському напрямку. Всі війська
Радянської України (на вимогу німецького командування), що потрапили на
територію Росії, повинні були бути роззброєні і інтерновані. Але виконання цього
пункту угод з німцями носило досить формальний характер, загони з України
перекидалися на інші червоні фронти, перш за все проти білогвардійців. На
ділянці нового кордону — від Суджі до Рильська — між військами Росії і військами
союзників була створена буферна нейтральна зона в 10 кілометрів.
 Мирний договір (червень 1918)

12 червня 1918 року українські більшовики Д. Мануїльський і Х.

Раковський підписали умови прелімінарного миру з Українською
Державою, очолюваною гетьманом Скоропадським. Згідно цього
договору, військові дії Радянсько-української війни призупинялися і
встановлювалася «нейтральна зона», яка мала розмежувати сторони
до офіційного встановлення державних кордонів.
Дякую за увагу!