Михайло Щепкін(1788-

1863рр.)
Біографія
Народився у с. Червоному Курської губернії у сім'ї селянина-кріпака. Початкову
освіту здобув у повітовому училищі в Суджі. Навчання продовжував у
Курському губернському училищі. У 1805 почав сценічну діяльність у
напівкріпосній трупі Курського театру братів Барсових. На сцені цього театру
Щепкін вперше почав втілювати правду сценічного характеру, природність
поведінки дійової особи, заклав основи теорії і практики сценічного реалізму. 3
1816 за рекомендацією Петра Барсова перейшов до Харкова в трупу Штейна
та Калиновського. За короткий час здобув визнання.
Викуп з кріпатства
У 1818–1821 рр. — актор Полтавського театру під
керівництвом Івана Котляревського,який допоміг зібранню
коштів та викупити Щепкіна з кріпацтва у графині
Волькенштейн.
Михайло Щепкін в полтавському театрі
1819 на полтавській сцені поставлені «Наталка Полтавка» та «Москаль-
чарівник» І. Котляревського, в яких Щепкін створив вражаючі своєю
правдивістю художні образи виборного Макогоненка і селянина Михайла
Чупруна. Актор зумів виявити глибокі знання життя і побуту українського
народу, на яких будував образи своїх героїв. Пізніше «Наталка Полтавка» і
«Москаль-чарівник» з великим успіхом ішли на сцені Малого театру в
Москві та Александринського театру в Петербурзі. Щепкін переніс на
російську сцену справжню українську народність, з усім її гумором та
комізмом. Мандруючи по Україні, трупа ознайомлювала глядачів багатьох
міст з найкращими творами української та світової драматургії.
Творчість
Основні ролі: Виборний, Чупрун («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»
І.Котляревського), Шельменко («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ'яненка), городничий
(«Ревізор» М.Гоголя), Симон («Матрос» Соважа і Делур'є), Гарпагон, Арнольф («Скупий»,
«Школа жінок» Ж.-Б.Мольєра), Міллер («Підступність і любов» Ф.Шіллера), Шейлок
(«Венеціанський купець» У.Шекспіра), Барон («Скупий лицар» О. Пушкіна) та ін.
Далніше життя
У 1822 — переїхав до Московського Малого театру, де працював сорок років і завершив
розпочату ще в Україні реформу театрального мистецтва. Працюючи в Росії, актор не поривав
своїх творчих зв'язків з Україною і українським театром. Твори І. Котляревського і Г. Квітки-
Основ'яненка Щепкін увів до діючого репертуару російського театру і не розлучався з ролями у
них до кінця своєї творчості.