Міністерство освіти і науки України

Запорізький державний медичний університет

Тема: Антисептика. Механічні методи

антисептики

Виконала: студентка 3 курсу 7 групи

1 медичного факультету
Чирко Тетяна Олександрівна
Викладач: доц., к.мед.н. Бамбизов Л.М

Запоріжжя 2022
• Антисептика – це система заходів спрямованих
на знищення мікробів у рані, патологічному
вогнищі, в органах, тканинах і організмі хворого в
цілому.
 • Механічна антисептика – це знищення мікроорганізмів
механічними методами.

Механічні методи антисептики є основними, вони включають:

видалення ділянок тканин насичених мікроорганізмами,
інфікованих згустків крові , гнійного ексудату.
Реалізуються за допомогою хірургічних інструментів і
скальпеля.
 Види механічної антисептики:
1. Туалет рани.
Проводиться практично при будь-якій перев’язці, в тому
числі при наданні першої лікарської допомоги при
пораненні, що дає змогу ліквідувати близько 80-90%
мікроорганізмів у рані і навколо неї:

- Знімають просочену пов'язку рановим вмістом;

- Обробляють шкіру навколо рани, знімаючи при
цьому відшарований епідерміс, сліди ранового
ексудату;
- При необхідності, пінцетом або затискачем з
марлевою кулькою видаляють гнійний ексудат,
інфіковані згустки крові, вільно лежачі некротичні
тканини.
 2. Первинна хірургічна обробка рани.
Основний метод лікування свіжоінфікованої рани.
Дозволяє перетворити інфіковану рану в стерильну
шляхом висічення країв, стінок і дна рани разом зі
сторонніми предметами і зонами некрозу.
При первинній хірургічній обробці рани видаляються
всі тканини в яких можуть перебувати мікроби,
внаслідок взаємодії з нестерильними предметами чи
зовнішнім середовищем.

1. Розтин рани
2. Ревізія рани
3. Висічення стінок і дна рани
4. Відновлення пошкоджених тканин
5. Накладання швів.
 3. Вторинна хірургічна обробка рани.

Виконується при наявності інфекції в рані.

Полягає в:
-видаленні некротичних тканин
(наприклад: скупчення мікроорганізмів) та
чужорідних тіл, гематом.

-виявлення заглиблень, “кишень” з яких

утруднений відтік ексудату.

- розсічення вузьких ходів і каналів, що

ведуть у порожнину з гнійним ексудатом,
для створення сприятливих умов для його
відтоку – дренування рани.
 4. Інші операції та маніпуляції.

- Розкриття гнійників ( розкриття абсесів та флегмон.

-Пункції гнійників ( гнійний гайморит, гнійний плеврит).

-Розкриття “кишень” та заглиблень.

- Видалення органів, у яких відбувається скупчення

мікроорганізмів при гострому запаленні ( гострий
апендицит, гострий холецистит та ін.).