Махатма Ганді

Могандас Карамчанд «Махатма» Ганді – індійський політичний і громадський діяч, один з

керівників та ідеологів руху за незалежність Індії від Великобританії.
Могандас Ганді народився 2 жовтня 1869 в місті Порбандар (Індія)
в сім’ї, яка належала до варни вайш’їв, тобто касти лихварів і
торговців. Був шостою дитиною в сім’ї. Сім’я була досить
забезпеченою, що дозволило Мохандасу отримати гарну освіту.За
законами своєї релігії Ганді був заручений в 7 років зі своєю
ровесницею Кастурбай з тієї ж касти, до якої належав він сам. У 13
років підлітків одружили. Ганді згодом стверджував, що не
знаходить жодних моральних доводів для виправдання настільки
ранніх шлюбів. У той же час він говорив, що такий союз подарував
йому на все життя чудове єднання душ зі своєю дружиною, яка
розділила всі випробування чоловіка.У 1888 році Ганді вирушив до
Англії отримувати юридичну освіту. На той момент у нього вже був
маленький син. Під час навчання Мохандас почав знайомитися зі
священними книгами індуїзму, а також з іншими світовими
релігіями. Отримавши вищу адвокатську ступінь в 1891 році, Ганді
повернувся до Індії, але через свою чесність та відповідальності
йому не вдалося високо піднятися кар’єрними сходами. У 1893 році
він отримує ділову пропозицію і відправляється до Південної
Африки.
Саме в Південній Африці, яку контролювала Великобританія, Ганді вперше стикається з
расизмом: його силою вигнали з вагону, де їхали білі, його зіштовхували з тротуарів, призначених
знову ж для білих. Тоді Мохандас зрозумів, що таке ставлення тут було до всіх «кольорових».
Ганді почав боротьбу по захисту прав індійців в Південній Африці, яку вів 21 рік, поки не добився
успіху.У 1945 році Ганді повернувся до Індії і застав країну в безвихіді і зневірі. Ганді з
послідовниками почав виступати на мітингах і закликати до боротьби проти англійського гніту.
Але ця боротьба повинна була обмежуватися тільки ненасильницькими формами, будь-які прояви
агресії Ганді засуджував. Особистим прикладом він довів співвітчизникам, що можна добитися
вирішення будь-яких складних питань мирним шляхом.Махатма Ганді очолив національно-
визвольний рух індійського народу за незалежність від Великобританії і зробив величезний вплив
на міжнародні мирні руху.Ще в Південній Африці Ганді розробив тактику ненасильницької
боротьби під назвою «Сатьяграха», яка грунтувалася на принципах мужності, правди і
ненасильства. Ганді вірив, що спосіб досягнення політичних і громадських цілей набагато
важливіше самого результату. Сатьяграха також пропагувала ненасильство і громадянську
непокору як кращий спосіб вирішення будь-яких конфліктів. В результаті всіх цих дій Англія
вперше почала переговори з індійським народом, а 15 серпня 1947 Індія все ж отримала
незалежність.Життя «батька нації» обірвалася трагічно, коли 30 січня 1948 року, під час вечірньої
молитви, він був застрелений індійським націоналістом і збройним борцем за свободу Індії
Натхурамом Годзе.
 20 цікавих фактів про Махатму Ганді
• Іноді на світ народжуються дивовижні люди, яким судилося змінити світ на краще. Саме
таким був уродженець Індії Махатма Ганді. Йому вдалося створити цілу течію
ненасильницького опору, виступаючи за незалежність рідної країни від Великої
Британії. Життя в нього видалося важким, це факт, але вдячні нащадки навіки
запам'ятають усе, що він зробив для них.
1. Майбутній ідеолог незалежності Індії народився в досить забезпеченій родині. Його
батько був одним із міністрів.
2. Сім'я Махатми Ганді вирізнялася високим ступенем релігійності. Особливо це
стосувалося його матері.
3. Коли Махатмі було тринадцять років, батьки одружили його з дівчинкою того ж віку.
Одного дня з його весіллям відбулися і два інших – його братів, двоюрідного і рідного. Це
дало змогу родині заощадити гроші. До речі, в Індії досі нерідко батьки одружують навіть
дорослих дітей, не особливо цікавлячись їхньою думкою.
4. У перекладі прізвище «Ганді» означає як «торговець» або «крамарь».
5. Справжнє ім'я Махатми Ганді – Мохандас. Ім'я «Махатма» йому дали його
прихильники. У перекладі це означає «великий учитель».
6. Під час навчання в Лондоні юний Махатма
продемонстрував усім оточуючим, що виходець з
Індії може бути таким же джентельменом, як і
корінні англійці.
7. Він був переконаним вегетаріанцем.
8. Нижчу з каст традиційного індійського
суспільства, касту недоторканних, Махатма Ганді
називав «дітьми бога». Битва з громадською думкою
за зміну ставлення до цієї касти була однією з
основних справ усього його життя.
9. Присвятивши себе іншим, Махатма Ганді
відмовився від матеріальних благ. Він ходив босоніж
і в лахмітті, а численні пожертви, що надходили
йому, направляв нужденним.
10.Коли його запитали, чому він їздить у поїздах
третім класом, найдешевшим, він відповів: «Тому
що немає четвертого».
11. Вперше свою ідею про
ненасильницький опір Ганді втілив у ПАР,
де боровся за права індійців, які
проживають у країні.
12. Махатма Ганді п'ять разів був
номінантом на Нобелівську премію миру.
13. У 37 років він повністю відмовився від
сексуального життя.
14. Сильний вплив на ідеї про опір без
насильства Махатми Ганді справив Лев
Толстой. Російський класик першим
озвучив цю ідею, на початку 20-го століття
листуючись з одним із громадських діячів
Індії.
15. За свої переконання йому не раз
довелося побувати у в'язниці.
16. На аудієнцію в англійської королеви Ганді з'явився у
своєму звичайному одязі – простих штанях і накидці.
17. Махатма Ганді написав кілька листів Адольфу Гітлеру,
закликаючи того не розв'язувати Другу Світову війну.
18. Його портрет красується на деяких індійських
банкнотах.
19. За п'ять місяців до смерті Махатма Ганді домігся мети
всього свого життя – Індія здобула незалежність від
Великої Британії мирним шляхом, без кровопролиття.
20. Ганді загинув, коли один його співвітчизник, який
вважає його винним у розколі Індії, застрелив його на
вулиці на очах у всіх.
Як Махатма Ганді завдяки ненасильницькому опору боровся з приниженням індійців. Одна історія.
 Вбивство Махатми Ганді
30 січня 1948 року біля свого дому в Делі трьома пострілами радикального
індуїста смертельно поранений 78-річний Махатма Ганді. Провести його в
останню путь прийшло більше 2 мільйонів людей, які розтягнулись у 8-
кілометрову процесію, що наступного дня п'ять годин йшла до міських воріт
Радж-Гхат на березі ріки Ямуна, де тіло Ганді було кремоване. Після повернення
в 1915 році з Південної Африки (ПАС) на батьківщину адвокат за освітою
Махатма Ганді увійшов до керівництва партії поміркованих опозиціонерів
Індійський Національний Конгрес (ІНК) і продовжив вироблену ним в ПАС
практику ненасильницьких акцій громадянської непокори. Найвідомішою з них
став «Соляний похід» 1930 року, котрий широко висвітлювався в світових
засобах масової інформації і привернув увагу до акцій протестів індійців проти
англійських колоніальних властей. Виступаючи проти повної незалежності Індії,
а лише за надання їй широкого самоврядування на основі релігійного
плюралізму, Ганді не знайшов порозуміння з більш радикально налаштованим
керівництвом ІНК і в 1932 році залишив партію, проте зберіг
загальнонаціональний авторитет як борець за громадянські права.
З початком Другої світової війни Ганді виступив проти участі в ній Британської Індії і в
1942 році став ініціатором руху «Геть з Індії!». В ході його придушення був заарештований
сам Ганді, керівники всіх рівнів партії ІНК і майже 100 тисяч індійців, що взяли участь в
мітингах, демонстраціях і забастовках. Ще до закінчення війни Британія прийняла рішення
про надання Індії незалежності і остаточно схвалила його у перший повоєнний рік. Проти
намірів віце-короля Індії Луї Маунтбаттена розділити країну за релігійним принципом
виступили Ганді та партія ІНКа, однак план Маунтбаттена підтримали лідери
мусульманських партій, і 14-15 серпня 1947 року більша частина Британської Індії була
розділена на самоврядні домініони Індійський Союз та Пакистан, а 601-е дрібне князівство
отримало змогу самостійно вибрати до якої з держав приєднатись. Подія, яку Ганді назвав
«найблагороднішим вчинком Британії за всю її історію», привела до посилення релігійної
ворожнечі між індусами та мусульманами і загибелі до півмільйона чоловік; ще близько 12
мільйонів представників обох громад стали біженцями. Щоб згасити хвилю насилля, Ганді
оголосив голодування і виступив за поступки Пакистану, який вимагав від Індії грошової
компенсації для підтримки переміщених осіб. Виплата урядом Індії 13 січня 1948 року 550
млн рупій викликала обурення в середовищі радикально настроєних індусів. Ситуацію
ускладнювала Перша Індо-пакистанська війна, яка почалась у жовтні 1947 року за
приналежність штату Кашмір, населеного здебільшого мусульманами, але керованого
індусами, і багато індуїстських націоналістичних організацій розцінило політику
замирення мусульман, яку сповідував Ганді, зрадою національних інтересів.
• Перший замах на життя Махатми Ганді стався 20
січня 1948 року, через два дні після припинення
ним голодування. Він саме звертався до однодумців
з веранди свого будинку в Делі, коли біженець з
Пенджабу член ультраправої націоналістичної
організації «Хінду Махасабха» кинув йому під ноги
саморобну бомбу, яка, однак, лише загорілась і не
спрацювала.
• Через десять днів був учинений другий замах: 30
січня 1948 року член тієї ж організації шеф-
редактор газети «Хінду раштра» Натхурам Годзе
трьома пострілами з пістолета смертельно поранив
Махатму Ганді, який саме здійснював біля свого Прощання з Ганді, 31
дому вечірню молитву в колі близьких. Перші дві січня 1948 року
кулі пройшли наскрізь, третя застрягла в легенях
поблизу серця. Нікуди не тікаючи, Годзе був
затриманий свідками подій, а 78-річний Ганді через
півгодини помер на руках своїх племінниць. Це
сталося о 17 годині 17 хвилин за місцевим часом.
Провести Ганді в останню путь прийшло більше 2 мільйонів Перший день суду над організаторами і
людей, які розтягнулись у 8-кілометрову процесію, що 31 січня виконавцями замаху на Ганді. Крайній зліва
п'ять годин йшла від його дому до міських воріт Радж-Гхат на — Натхурам Годзе, праворуч від нього —
березі ріки Ямуна. Тіло Ганді лежало на збудованому за ніч Нараян Апт. Делі, 27 травня 1948 року
високому помості, встановленому на кузов військової машини,
яку 50 чоловік тягнуло канатами по всьому маршруту процесії.
За індуїстським обрядом Махатма Ганді був кремований і його
розсипаний у велику кількість урн попіл розіслали по всій Індії
для відправлення меморіальних служб. Більшість з урн 12
лютого 1948 року були занурені у води священного для індуїстів
Санґаму, місця злиття Гангу, Ямуни і Сарасваті біля міста
Аллахабад. Прах Ганді був також розвіяний над водами Білого
Нілу біля міста Джинджа в Уганді і Аравійського моря в Мумбаї.
Одна урна з його прахом нині знаходиться в палаці лідера
Індійської Мусульманської Ліги султана Ага-хана III в місті
Пуне, де свого часу Ганді з дружиною два роки провів в «Він став жертвою власних принципів,
ув'язненні, ще одна — в меморіалі Співдружності самореалізації принципу ненасильства. Він загинув,
у містечку Пасифік-Палісейдс біля Лос-Анжелеса. тому що в час безладу і загального
роздратування у своїй країні він
Місце кремації Махатми Ганді зараз є меморіальним, на ньому відмовився від озброєного захисту. Це
були кремовані і поховані у водах ріки Янмуна визначні було його непохитне переконання, що
політичні лідери Індії, у тому числі сподвижник Ганді і перший застосування сили є злом само по собі,
прем'єр-міністр Індії Джавахарлал Неру, його дочка Індіра Ганді тому його слід уникати тим, хто вірить у
і внук Раджив Ганді (двоє останніх теж стали жертвами замахів). вищу справедливість» — Альберт
Ейнштейн
В ході розслідування вбивства Махатми Ганді було
заарештовано дев'ять чоловік. Двоє з яких — Натхурам
Годзе і його найближчий спільник Нараян Апт — 10 лютого
1949 року були засуджені до страти через повішання, один
виправданий за відсутністю доказів, а решту семеро
отримало довічний термін ув'язнення. Після поданих
апеляцій трьом засудженим (в тому числі брату Годзе)
довічне ув'язнення було замінене на 18-річне.
Вбивство Махатми Ганді дало привід його ідейному
спадкоємцю першому прем'єр-міністру Індії Джавархлалу
Неру розпочати рішучу боротьбу з проявами націоналізму і
релігійної нетерпимості — як тільки у лютому 1948 року
країну залишили останні британські війська, він
санкціонував переслідування (за деякими даними протягом
кількох місяців було заарештовано понад 200 тисяч чоловік)
членів радикальних партій усіх політичних, національних і
релігійних спектрів. Це дало можливість зняти напругу в
країні, покінчити з індуїстським чинником у
державотворенні і прийняти нову конституцію країни, яка
наступного року проголосила Індію світською
демократичною республікою.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!