Родові травми

периферійних нервів
Травма верхніх відділів плечового сплетіння – параліч Дюшена-
Ерба (верхній, проксимальний тип акушерського паралічу) - м'язова
гіпотонія в проксимальних відділах руки, неможливість відведення плеча,
згинання передпліччя і його ротації. Рука приведена до тулуба, розігнута в
ліктьовому суглобі, повернена усередину, передпліччя – у положенні
пронації. Кисть знаходиться в положенні долонного згинання, повернена
назад і назовні.
 Відсутній рефлекс Моро.
Збережено рефлекси Бабкіна,
хватальний, Робінзона.
 При пасивних рухах у плечовому
суглобі може бути виявлений
симптом «клацання» (симптом
Фінка), обумовлений вивихом або
підвивихом голівки плечової
кістки.
 При тяжкому паралічі визначається
симптом «лялькової ручки» (рука
відділена від тулуба глибокою
подовжньою складкою).
Ураження нижніх відділів
плечового сплетіння –
параліч Дежерина – Клюмпке
(нижній, дистальний тип
акушерського паралічу) –
параліч м'язів передпліччя і
кисті. Часто супроводжується
симптомом Клода-Бернара-
Горнера (птоз, міоз і енофтальм
на ураженій стороні),
обумовленим травмою шийного
симпатичного нерва.
 М'язовий тонус у дистальних відділах
руки знижений, відсутні активні рухи в
ліктьовому суглобі, кисть має форму
«тюленячої лапки» (при перевазі ураження
променевого нерва) або «пазуристої
лапки» (при переважному ураження
ліктьового нерва).
Відсутні рефлекси Бабкіна, хватальний,
Робінзона, але збережений рефлекс Моро.
Реєструється симптом «ішемічної
рукавички», для якого характерні блідість і
гіпотермія шкіри, атрофія м'язів кисті з
наступним її сплощенням.
При тотальному ушкодженні
плечового сплетіння, формується
тотальний акушерський параліч
верхньої кінцівки (параліч Керера).
Активні рухи рукою відсутні. Виражена
різка м'язова гіпотонія, аж до появи
симптому «шарфа» (коли руку як шарф
можна обгорнути навколо шиї),
відсутністю рефлексів Бабкіна,
Робінзона, хватального, Моро
і сухожилкових рефлексів в ураженій
руці. Виявляється синдром Клода-
Бернара-Горнера з цієї ж сторони,
унаслідок
ураження centrum ciliospinale.
Кожний тип родового паралічу супроводжується пасивним положенням верхньої
кінцівки, діагноз якого ґрунтується на тестах, що визначають м'язовий тонус. Наявність
так званих цервікальних симптомів у новонароджених із родовим паралічем побічно
свідчать про травму шийного відділу хребта та спинного мозку.
Ушкодження плечового сплетення у новонароджених нерідко поєднуються з
переломами ключиці та плечової кістки, пошкодженням лицевого нерва,
кефалогематомою та кривошиєю.
Для уточнення діагнозу ураження
периферичних нервів та
диференційної діагностики з
ураженням головного або
спинного мозку індивідуально
призначають додаткові
дослідження (рентгенографія
шийного відділу хребта,
комп’ютерна або магнітно-
резонанста томографія).
 Лікування спінальної травми, що
супроводжується спінальним шоком, потребує
рухового спокою з імобілізацією шиї,
контролю болю, часто потребує ШВЛ та
підтримки серцевої діяльності.
При парезі кінцівки необхідна її фіксація у
фізіологічному положенні на 3–6 тижнів.
При парезах і паралічах масаж і лікувальну
гімнастику обережно починають через 1–2
тижня після народження. Застосовують
препарати, що поліпшують нервово-м'язову
провідність (дибазол, галантамін, прозерин),
вітаміни групи В.