Іван Франко

Поетична збірка
«Зів’яле листя»
(підзаголовок «Лірична драма»)
Роки написання – 1886–1896
Рік публікації – 1896
Тема – вічний, як природа, пошук людиною
гармонії у своїй душі.
Головний мотив - перебіг внутрішнього життя
закоханої людини від зародження
почуття до його краху.
Михайло Коцюбинський про збірку:
«У Франка є прекрасна річ — лірична
драма «Зів’яле листя». Се такі легкі,
ніжні вірші, з такою широкою гамою
чувства і розуміння душі людської, що,
читаючи їх, не знаєш, кому оддати
перевагу: чи поетові боротьби, чи
поетові-лірикові, співцеві кохання і
настроїв».
 Що стало причиною появи збірки?
- тягар життєвих обставин – втома, знесилення,
відчуття себе «зраненим звіром»;
- особиста любовна драма невзаємної любові,
що «тричі являлася»;
- невдачі в громадському житті –
переслідування письменника польською та
українською реакцією;
- третє ув’язнення;
- недопущення викладання у Львівському
університеті;
- нерозуміння його ідей та внутрішнього світу
братами по перу.
 Композиція збірки
Збірка складається із трьох жмутків, кожен з яких містить 20 поезій.
Три «жмутки» – це три дії, зміст яких – життя і нещасливе кохання
ліричного героя.
До неї ввійшла інтимна поезія, що певною мірою відбивала
віддалені в часі моменти особистого життя автора.
Перший «жмуток» передає трагедію
нерозділеного кохання, його
беззахисність та вразливість. ( «Так, ти
одна моя правдивая любов», «За що,
красавице, я так тебе люблю»).
Він присвячений першому коханню
Ользі Рошкевич
Другий «жмуток» ліричної драми
написаний переважно у народно-пісеній
манері, автор звертається до фольклору.
Тому багато віршів з другого «жмутка»
стали улюбленими піснями та романсами
( «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»,
«Червона калина, чого в лузі гнешся»,
«Чого являєшся мені у сні» ).
Другий «жмуток» був присвячений
Юзефі Дзвонковській.
Провідним мотивом поезії третього «жмутка» є
пекельні переживання поета, спричинені нещасливим
коханням ( «Пісне, моя ти підкреслена пташко…», «І ти
прощай» ). Цей жмуток був присвячений
Целіні Зигмунтовській (Журовська)
 Перейнятий весняними тонами «Молодої
І жмуток любові» з її життєрадісною силою, коли сама
інерція любові, навіть нерозділеної, дає
відчуття сили, натхнення, найкращих снів

Це поезія літа, рефлексія-спогад, в якій

ІІ жмуток розкривається душа й тіло, а страждання
душі набувають універсального характеру

Поезія зимового подиху старості, коли

ІІІ жмуток руйнується сама світобудова, в центрі якої
стояв ідеал. Сила внутрішнього роздвоєння
стає страшним прокльоном усьому життю,
красі, любові, творчості.
Лірика “Зів’ялого листя” притягує увагу композиторів.
Покладені на музику такі поезії:
“Безмежне поле”
“Розвійтеся з вітром”
“Ой ти, дівчино, з горіха зерня”
“Як почуєш вночі”
“Твої очі – як те море”
“Я не кляв тебе, о зоре”
“Червона калино”
“Ой ти, дубочку кучерявий”
“Ой жалю, мій жалю”
“Чого являєшся мені”
“Отсе тая стежечка”
“Даремно, пісне, щез твій чар” та ін.
У презентації використано матеріали:
https://dovidka.biz.ua/analiz-ziv-iale-lystia/
https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86
%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%
D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
https://studexpo.ru/24035/literatura/tematika_motivi_zbirki_zivyale_listya
https://wz.lviv.ua/far-and-near/189623-vy-iedyna-muza-kotra-nadykhaie-mene
https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%
D0%BE%D0%BC%D1%96-love-stories-%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D1%84%
D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%
96%D1%8F-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3
/